Постанова № 76545433, 12.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11186/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Мєзєнцева Є.І.

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2018 року

у справі № 826/11186/18

за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

до відповідача Фонду державного майна України

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог: Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про визнання протиправним та скасування наказу.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Фонду державного майна України від 02 травня 2018 року № 590 ``Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства`` Черкаський державний завод хімічних реактивів`` (код за ЄДРПОУ 00205104), яким прийнято рішення про приватизацію державного підприємства ``Черкаський державний завод хімічних реактивів`` до прийняття судового рішення у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду позивач,- Державна інноваційна фінансово-кредитна установа подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийнятим з порушенням норм матеріального права, у зв'язку із наведеним просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, 02.05.2018 Фондом державного майна України прийнято наказ № 590 «Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів».

Разом з тим, в провадженні господарського суду Черкаської області перебуває справа № 05/14/2617 про визнання банкрутом державне підприємство «Черкаський державний завод хімічних реактивів».

Заявник стверджує, що між Фондом державного майна України та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України досягнуто попередньої згоди щодо передачі державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» до сфери управління Міненерговугілля для підвищення інвестиційної привабливості підприємства та надає суду листування між вказаними суб'єктами.

Одночасно заявник стверджує про можливість настання негативних наслідків для держави у разі ухвалення господарським судом рішення про припинення провадження у справі про банкрутство та наявності наказу Фонду державного майна України про приватизацію підприємства.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову виходив з того, що відсутні підстави для задоволення такої заяви оскільки судом не встановлено очевидних ознак, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що не встановлено наявності очевидних ознак протиправності рішення Фонду державного майна України про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів», оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках» (зі змінами) державне підприємство «Черкаський державний завод хімічних реактивів» включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2016-2017 роках.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не встановлено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в подальшому стане неможливим, оскільки з доказів, наданих заявником, не вбачається, що ДП «Черкаський державний завод хімічних реактивів» вибув зі сфери управління Фонду державного майна України, відповідна постанова Кабінету Міністрів України на час розгляду судом заяви про забезпечення позову відсутня; процес приватизації не розпочався тощо. Доказів зворотнього суду не пред`явлено.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242,243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Мєзєнцев Є.І.