Постанова № 76545409, 18.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3582/17 Суддя першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Кузьмишиної О.М. та Кобаля М.І.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представник позивача: - ОСОБА_1,

представник відповідача: - Шевченко О.С.,

представник третьої особи: - Станімак Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов Олександр Євгенійович про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов Олександр Євгенійович про визнання протиправним та скасування наказу, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 від 25 жовтня 2016 року» від 16.12.2016 року за № 1780/7.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Міністерство юстиції України не мало передбачених п. 9 ч. 8 та п. 1 ч. 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстав для відмови в задоволенні скарги ОСОБА_4, оскільки розгляд питань, порушених у скарзі, належить до компетенції відповідача.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 10 вересня 2007 року між позивачем та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту за № 11204104000 (в іноземній валюті).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним вище кредитним договором, 10 вересня 2007 року між позивачем та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір іпотеки, згідно умов якого позивачем було передано в іпотеку ПАТ «УкрСиббанк» належне позивачу на праві приватної власності майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «УкрСиббанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

19 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Олександром Євгенійовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 29672089, яким було здійснено переоформлення права власності на вищевказану квартиру на користь ПАТ «Дельта Банк».

При цьому, в якості підстави для прийняття такого рішення приватним нотаріусом було зазначено рішення (заочне) Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року по справі № 753/16397/14-ц.

Не погоджуючись з таким рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. та діями щодо його прийняття, позивач звернувся до відповідача зі скаргою.

Водночас, наказом відповідача від 16 грудня 2016 року № 1780/7, прийнятим на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 29 листопада 2016 року, в задоволенні скарги ОСОБА_4 було відмовлено, оскільки розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України, оскільки право власності набуто на підставі рішення суду.

Вважаючи вищевказаний наказ протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 «Про затвердження Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації».

У відповідності до абзацу першого пункту 1, пунктів 2, 5 Порядку № 1128 цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерства юстиції України та його територіальними органами.

Для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які та їх склад затверджуються Міністерства юстиції України або відповідним територіальним органом.

Перед розглядом скарги по суті постійно діюча комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги);

2) чи дотримано вимоги законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення;

3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

Частиною шостою статті 37 Закону № 1952 встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами „а", „ґ", „д" і „е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.37 Закону № 1952 Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Як вбачається із матеріалів справи, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано приватним нотаріусом Соколовим О.Є. на підставі заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.12.2014 року по справі № 753/16397/14-ц.

Це також підтверджується Інформаційною довідкою № 69026484 від 26.09.2016 року наданої самим же Позивачем.

Посилання позивача та суду першої інстанції на той факт, що резолютивною частиною вищевказаного рішення передбачено «зупинити виконання рішення суду на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може братися судом до уваги, оскільки дане застереження є обов'язковим для реєстратора (в даному випадку - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є.), проте, однозначно виключає можливість розгляду скарги на дії реєстратора Міністерством юстиції України, оскільки не належить до його компетенції в силу Закону.

Крім того, під час судового розгляду справи 11 вересня 2018 року, представником позивача зазначалось, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.12.2014 року не набрало законної сили, а тому Міністерство юстиції України зобов'язано було розглянути скаргу позивача, проте таке твердження спростовується матеріалами справи та нормами діючого на той час законодавства, адже з рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.12.2014 року (остання сторінка) вбачається, що воно набрало законної сили 06.02.2015 року, про що міститься відповідна відмітка.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено обставини справи, застосовано норми матеріального, проте обрано невірний спосіб захисту порушеного права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 - відмовити повністю.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: О.М.Кузьмишина

М.І.Кобаль

Повний текст виготовлено 18 вересня 2018 року.