Ухвала суду № 76545262, 11.09.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/22855/18

Провадження №1-кс/127/11866/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Коровай А.А., прокурора Каменяр О.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який працює на посаді бетоняра у НВПП "Поділля Буд", одруженого, відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимостей, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Охрімчук С.С. звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Каменяром О.В.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим слідством встановлено, що 09.09.2018 близько 19:00 години, ОСОБА_1, перебуваючи на території залізничного вокзалу м. Вінниці, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 1, будучи в стані алкогольного сп’яніння, побачив ОСОБА_4 та вирішив заволодіти його майном.

Переслідуючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливими мотивами та метою незаконного збагачення, ОСОБА_1, підійшовши до ОСОБА_4, запропонував йому пройтись разом, на що останній, будучи в стані алкогольного сп’яніння, погодився. Далі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали рух по території залізничного вокзалу та, коли вони перебували неподалік громадської вбиральні, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, став попереду ОСОБА_4 та кулаком руки наніс удар в область голови останнього, в результаті якого ОСОБА_4 упав на землю, а ОСОБА_1 дістав із кишені штанів ОСОБА_4 два мобільні телефони марки «Nokia» та «Assistant», вартість яких невстановлена, а також грошові кошти у сумі 120 грн. Після цього ОСОБА_1 піднявся та наніс ще декілька ударів кулаками рук по голові ОСОБА_4 та в подальшому з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 120 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_4, протоколами огляду місця події від 09.09.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4, протоколом допиту свідка ОСОБА_5, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного корисливого тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до шести років, немає постійної роботи, немає постійного джерела доходів, неодружений, немає стійких соціальних зв’язків, раніше засуджувався, в тому числі, за умисний корисливий злочин, існують обгрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що ОСОБА_1 може в подальшому вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, немає постійного джерела доходів, раніше засуджувався, в тому числі, за умисний корисливий злочин; переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки усвідомлює тяжкість вчинення ним злочину та міру покарання, яка йому загрожує; незаконно впливати на учасників кримінального провадження, оскільки свідок у справі є його знайомою; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою ухилення від відповідальності, передбаченої законом.

Зазначене вказує на те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є необхідним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього кримінально-процесуальним законом обов'язків та свідчить про неможливість запобігання вище перерахованим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив стосовно даного клопотання. Захисник підозрюваного ОСОБА_2, зазначив, що слід врахувати, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимостей, має постійне місце проживання, одружений, працює, тому вважає, що клопотання не обгрунтоване, слідчим не доведено ризиків, просив застосувати при вирішенні клопотання більш м"який запобіжний захід.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження № 12018020020003592 від 09.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, заслухавши думки учасників процесуальної дії, вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 хоча відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимостей, має постійне місце проживання, одружений, працевлаштований, однак він обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до до шести років, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, та перебуваючи на волі може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, намагатиметься незаконно впливати на свідків та потерпілих, тому є підстави вважати, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а відтак до нього з огляду на положення ст. ст. 177 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи вимоги ст.ст. 177,178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м’які запобіжні заході ніж тримання під вартою будуть недостатніми.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тому ОСОБА_1 розмір застави не визначається.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 177, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування строком 60 (шістдесят) днів, а саме: до 21: 31 години 07 листопада 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_1 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: