Ухвала суду № 76544727, 17.09.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9384/18

У Х В А Л А

повернення позовної заяви позивачу

17 вересня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а участю третьої особи – ОСОБА_5 Ужгородської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності та витребування майна з чудового володіння, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а участю третьої особи – ОСОБА_5 Ужгородської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності та витребування майна з чудового володіння.

Пред’явлена позовна заява ухвалою суду від 23 серпня 2018 року була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Для усунення цих недоліків судом був встановлений строк до 27 серпня 2018 року, які позивачем не були виконанні.

ОСОБА_6 викладених в позовній заяві обставин, вбачається, що спадкову масу отримала за померлою ОСОБА_7 її донька – відповідачка ОСОБА_2 Однак, позовні вимоги ставляться і до гр. ОСОБА_4, якій належить ? частка домоволодіння за адресою: м. Ужгород, вул. Дворжака, 54А.

Так, у вказаній вище ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначено, що позивачем відсутній чіткий виклад обставин, а саме яким чином відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушенні його права, оскільки відповідач ОСОБА_4 не була спадкоємцем за померлою ОСОБА_7 та в позовній заяві відсутній чіткий виклад обставин, яким чином даний відповідач має відношення до порушених прав позивача.

Представник позивача ОСОБА_8 надав суду лист на усунення зазначених в ухвалі від 23.08.2018 року недоліків, в якій зазначив, що «яким чином порушені права позивача обґрунтовано практикою Судової палати у цивільних справах ВСУ від 18.09.2013 року (читайте уважніше в мотивувальній частині)». Даний виклад суд не може вважати усуненням недоліків в даній частині.

Окрім того, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом зазначено, що позивач зобов’язаний надати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують кожні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, а саме доказ родинних зв’язків із гр. ОСОБА_2, про що позивач наголошує в позовній заяві, яка є відповідачем по справі.

Однак, представником позивача у зазначеному вище листі про усунення недоліків зазначено, що позивач НЕ зобов’язаний додати до позовної заяви докази, що підтверджують родинні зв’язки із ОСОБА_2, тим більше, що вони в нього відсутні і просить витребувати матеріали спадкової справи, оскільки самостійно не може це зробити про що свідчить його звернення до нотаріальної контори та відповідь на його заяву.

Однак, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України (в редакції від 17.12.2017 року), позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до ч.4 ст.83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

А посилання представника позивача на те, що позивач не може отримати дані докази самостійно, про що свідчить його звернення до нотаріальної контори та відповідь на його заяву не відповідають дійсності.

Так, з наявної в матеріалах справи заяви позивача до ОСОБА_5 Ужгородської державної нотаріальної контори вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із проханням надати інформацію про склад спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_7 про коло спадкоємців та можливі видані свідоцтва про спадщину.

ОСОБА_6 ОСОБА_5 Ужгородської державної нотаріальної контори №14.10.2018 року №772/01-16, на яку представник позивача ОСОБА_8 посилається в своїй заяві про усунення недоліків вбачається, що свідоцтво про право на спадщину за законом було видано спадкоємцю – ОСОБА_2, доньці померлої.

Однак в зазначених заявах жодним чином не вказується на прохання позивача отримати певні докази та відмова в їх наданні, що унеможливило б позивача чи його представника у відповідності до ч.5 ст.177 ЦПК України виконати обов’язок щодо їх надання.

Також, суд зазначає, що у вказаному вище ОСОБА_5 Ужгородської державної нотаріальної контори №14.10.2018 року №772/01-16 зазначено, що для отримання спірного свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку, який знаходився за адресою: м. Ужгород, вул. Дворжака, 54А спадкоємцем були подані необхідні документи, в тому числі довідка про склад сім’ї спадкодавця на день смерті, в якій ім’я малолітнього на той час позивача – ОСОБА_1 не зазначено. Окрім того, від його імені заяви ніхто не подавав.

З метою встановлення всіх обставин справи, у вказаній ухвалі про без руху від 23.08.2018 року судом було зазначено, що позивачем не зазначено виклад обставин, а саме з ким на час прийняття спадщини проживав малолітній ОСОБА_1

Однак, представником позивача у зазначеному вище листі про усунення недоліків зазначено «з ким проживав після смерті матері позивач та за якою адресою жодного відношення до справи не має». Даний виклад суд не може вважати усуненням недоліків в даній частині.

У відповідності до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов’язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У відповідності до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вище викладене, приходжу до переконання, що дана позовна заява підлягає поверненню позивачу з усіма доданими до неї документами.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а участю третьої особи – ОСОБА_5 Ужгородської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності та витребування майна з чудового володіння – вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз’яснити позивачу, що у відповідності до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі в 15 – денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_9