Постанова № 76544423, 18.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року справа №805/4174/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д.(суддя-доповідач),

суддів Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 805/4174/18-а (головуючий І інстанції Тарасенко І. М. ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкової вимоги про сплату судового боргу (недоїмки) № Ю-113-47 від 05.12.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкової вимоги про сплату судового боргу (недоїмки) № Ю-113-47 від 05.12.2017 року.

Разом з позовною заявою позивач надав клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення справі .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року у задоволенні клопотання ТОВ «ІСТЕК» про відстрочення сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 19269,14 грн.

06 липня 2018 року позивач знову звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення у даній справі, надавши, при цьому оригінал довідки обслуговуючого банку від 02.07.2018 року № 005/841.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року позовну заяву повернуто позивачеві разом з усіма доданими до неї документами з підстав не усунення недоліків, про які зазначено в ухвалі суду від 11 червня 2018 року, а саме, у зв’язку з несплатою судового збору.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення у даній справі та приймаючи рішення про повернення позовної заяви не наводить нормативного обґрунтування спростування доводів позивача,.

Судом не враховану прецедентну практику ЄСПЛ, а саме, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі”, в якому суд дійшов до висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права та має переслідувати законну мету. На підставі зазначеного, апелянт вважає, що, в даному випадку, є всі підстави для відстрочення сплати судового збору до винесення рішення.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Оцінка суду.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 11 червня 2018 року, оскільки не надав до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірах, визначених судом. При цьому, суд не вбачав підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету ОСОБА_1 Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: “В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати” (підпункт 12 пункту D).

Таким чином, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VІ.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України “Про судовий збір”, єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що скрутне матеріальне становище сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

На підтвердження скрутного майнового стану, ТОВ “ІСТЕК” посилається на те, що має рахунки у декількох банківських установах, а саме, ПАТ “ПРОМІНВЕСТБАНК”, АТ “ОТП Банк”, АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, АТ “А-БАНК”, АТ “СБЕРБАНК”, ПАТ “ПУМБ”, АТ “ОЩАДБАНК”, ПАТ “ЄВРОПРОМБАНК” але багатьма з них не користується за непотрібністю і не має на них коштів. Апелянт зазначає, що ТОВ “ІСТЕК” має заборгованість перед банками за клієнтське обслуговування за кредитним зобов’язанням, а також не має переоформлених у цих банках документів, що за вимогами законодавства дозволяє отримувати інформацію щодо руху коштів.

Також, апелянтом до суду надано наказ Господарського суду Запорізької області від 10.11.2017 у справі № 908/2126/15-г, де зазначено, що на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2016 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2017 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Істек"’ на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” прострочену заборгованість по кредиту у сумі 60000000.00 (шістдесят мільйонів) грн. 00 коп. прострочену заборгованість по процентам за користування кредитними коштами у сумі 9351616 (дев'ять мільйонів триста п'ятдесят одна тисяча шістсот шістнадцять) грн. 42 коп., індекс інфляції по простроченому кредиту у сумі 5549000 (п'ять мільйонів п'ятсот сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп., індекс інфляції по прострочених процентах за користування кредитними коштами у сумі 787091 (сімсот вісімдесят сім тисяч дев'яносто одна) грн. 06 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 72305 (сімдесят дві тисячі триста п’ять) грн. 35 коп.

Крім того, позивачем надано довідку АТ “ОТП Банк” від 24.07.2018 року за вих. № 70-1-1/1581, в якій зазначено, що ТОВ “ІСТЕК” має заборгованість за платежем “Комісія банку за ведення рахунків згідно з договором банківського рахунку, без ПДВ” на загальну суму 2 227,49 грн.

Серед іншого, позивачем надано довідку АТ КБ “ПРИВАТБАНК” № 180828SU14393007 від 28.08.2018 року про обіги та сальдо ТОВ “ІСТЕК”, в якій зазначено, що станом на серпень 2018 року вихідний залишок на рахунку останнього складає 0,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що, в даному випадку, надані ТОВ “ІСТЕК” докази на підтвердження його скрутного майнового становища є достатньою підставою для відстрочення позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення по справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що повертаючи адміністративний позов з підстав несплати позивачем судового збору, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо відсутності підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є &?х;…&?н; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 286, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 805/4174/18-а – задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 805/4174/18-а – скасувати.

Справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2018 року.

Головуючий суддя: І.Д. Компанієць

Судді: Г.М. Міронова

ОСОБА_2