Постанова № 76544392, 12.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/17982/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Карпушової О.В.,

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року

у справі № 826/17982/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``Мегатекс``

до відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС України форми ``ПС`` № 0007001403 від 06.10.2017 року яким накладено штраф у розмірв 1565130 гривень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки оскаржуваного рішення не відповідають чинному законодавству, а контролюючий орган діяв в межах та спосіб передбачений законом, у зв'язку із наведеним просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове. Яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю `` Мегатекс`` зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку із наведеним просить апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 05.09.2017 р. № 1909 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатекс» з питань неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2015 рік після застосування штрафних санкцій, за результатами якої складено акт від 15.09.2017 № 3099/28-10-14-03/20338741 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мегатекс» (ЄДРПОУ 20338741) з питань неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2015 рік після застосування штрафних санкцій» (далі - Акт перевірки).

На підставі висновків акту № 3099/28-10-14-03/20338741 від 15.09.2017 встановлено порушення пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (далі - ПКУ від 02.12.2010), в частині неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції, здійснених ТОВ «Мегатекс» з компанією нерезидентом ТОВ «Акумуляторний центр Барс-Бішкек» (Республіка Киргизтан) за 2015 рік після спливу 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафних санкцій за ППР № 0000014500 від 28.09.2016 року винесених за актом позапланової документальної невиїзної перевірки № 498/28-03-45/20338741 від 31.08.2016 року.

В Акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 встановлено порушення платником податку пп. 39.4.2 п.39.4 ст. 39 Податкового кодексу України в частині не включення до поданого звіту за 2015 рік інформації про контрольовані операції між позивачем та компанією нерезидентом ТОВ «Акумуляторний центр Барс-Бішкек» (Республіка Киргизтан) на загальну суму 184 618,43 грн. за не включення до податкового звіту даного контрагента було виписано ППР № 0000014500 від 28.09.2016 щодо застосування штрафних санкцій, які були сплачені платником податку у розмірі 184 618,43 грн. - 13.10.2016. Крім того, позивач повинен був подати уточнюючий звіт по контрольованій операції після спливу 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафних санкцій за ППР № 0000014500 від 28.09.2016.

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки позивач подав до Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України заперечення, за результатами розгляду якого позивач отримав відповідь від 06.10.2017 відповідно до якого, висновки Акту перевірки залишено без змін.

06 жовтня 2017 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0007001403 форми «ПС», яким накладено штраф у розмірі 1 565 130, 00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України. 18 грудня 2017 року позивач отримав поштовим відправленням рішення від 14.12.2017 № 30025/6/99-99-11-03-01-25, яким залишено без змін оскаржуване повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Приписами пп. 39.4.1, 39.4.2 п. 39.4 ст.39 ПК України (в редакції, чинній на момент не подання звітності 2015 року), для цілей податкового контролю за трансферним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Так, платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно п.120.3 ст. 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання платником податків звіту та/або обов'язкової документації про проведені ним протягом року контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою накладання штрафу у розмірі: 5 відсотків загальної суми контрольованих операцій - у разі неподання звіту про контрольовані операції; 100 розмірів мінімальної заробітної плати - у разі неподання документації, визначеної підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу.

Так, Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 року внесено зміни до Податкового кодексу України, в тому числі в новій редакції викладено п. 39.4.2 ст. 39 та п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 39.4.2 ст. 39 Податкового кодексу України в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 року, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати: - новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період; - уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Так, подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктом120.3 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п.120.3 ст.120 ПК України в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 року, неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або не включення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цьогоКодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

- 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

- 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

- 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Разом з тим, неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп: «дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не було включено до звіту про контрольовані операції за 2015 рік контрольовані операції на суму 18 461 843,43 грн., у зв'язку з чим контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000014500 від 28.09.2016, яке було узгоджене та сплачене позивачем.

З 01.01.2017 норми п.120.3 ст.120 Податкового кодексу України почали діяти в новій редакції, а саме, визначено правопорушення, яке полягає в неподанні платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідальність платника податків у вигляді штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), встановлена для таких платників з 01.01.2017.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент виникнення правопорушення щодо не повного декларування контрольованих операцій за 2015 рік та сплати штрафних санкцій за це правопорушення 13.10.2016 року не було передбачено подання уточнюючої декларації після сплати штрафної санкції та не передбачено штрафної санкції за неподання звітності після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу.

З огляду на положення ст. 58 Конституції України та роз'яснень, наведених в Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1/99-рп, застосування норм законодавства, чинних з 01.01.2017 до правовідносин, які виникли в 2015-2016 роках, є неприпустимим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатекс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242,243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Карпушова О.В.