Постанова № 76543569, 12.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11460/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Файдюка В.В.,

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року

у справі № 826/11460/18

за заявою про забезпечення позову Приватного вищого навчального закладу ``Міжнародна академія екології та медицини``, поданої до подання позовної заяви Приватного вищого навчального закладу ``Міжнародна академія екології та медицини``

до відповідача Міністерства освіти і науки України

про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову Приватного вищого навчального закладу ``Міжнародна академія екології та медицини``, поданої до подання позовної заяви Приватного вищого навчального закладу ``Міжнародна академія екології та медицини`` до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року заяву задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з наведеним просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу, яка була подана до Київського апеляційного адміністративного суду через канцелярію суду Міжнародна академія екології та медицини зазначає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх обставин справи, в той же час апеляційна скарга Міністерства освіти і науки України є необґрунтованою та безпідставною, у зв'язку із наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Також, заявник подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які не були поданні до суду першої інстанції. Так, до клопотання Міжнародна академія екології та медицини додали докази, а саме: витяг з протоколу від 09 серпня 2018 року № 6 щодо засідання ректорату та заяву від імені студентів Міжнародної академії екології та медицини з списком особистих підписів, яка мотивована тим, що студенти підтримують керівництво вищезазначеного університету в оскарженні протиправного наказу Міністерства освіти і науки України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Позивач звернувся заявою про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу шляхом зупинення дії наказу № 1372-л; заборони відповідачу та його структурним підрозділам здійснювати будь - які дії щодо виконання наказу № 1372-л.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що на сьогодні ПВНЗ "Міжнародна академія екології та медицини" здійснює діяльність з надання освітніх послуг у сфері вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст", за спеціальністю 221 "Стоматологія" із ліцензованим обсягом 60 осіб, 7.12010005 Стоматологія і ліцензованим обсягом 60 осіб, та за спеціальністю 222 "Медицина" із ліцензованим обсягом 60 осіб, 7.12010001 Лікувальна справа із ліцензованим обсягом 60 осіб.

На підставі наказу №1372-л МОН України безпідставно анульовано ліцензію ПВНЗ "Міжнародна академія екології та медицини" на провадження освітньої діяльності за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст", що фактично унеможливлює здійснення заявником освітньої діяльності.

На переконанням заявника, наказ №1372-л є протиправним (містить очевидні ознаки протиправності) та підлягає скасуванню, у зв'язку з не дотриманням відповідачем вимог Закону України "Про вищу освіту": щодо строків усунення порушень закладом вищої освіти; заявнику анульовано ліцензію до закінчення однорічного строку для усунення порушень, виявлених актом №6/7-1-10 від 30 березня 2018 року; щодо неможливості позбавлення ліцензії при наявності чинного сертифікату на акредитацію освітньої програми; заявник не повідомлявся про здійснення розгляду питання про анулювання йому ліцензії на провадження освітньої діяльності за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст", що унеможливило участь представника заявника під час розгляду вказаного питання.

Заявник звертав увагу суду на те, що з набранням чинності наказом №1372-л у ПВНЗ "Міжнародна академія екології та медицини" буде фактично анульовано ліцензію на провадження освітньої діяльності за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст", а відтак заклад вищої освіти буде позбавлений можливості здійснювати освітню діяльність.

Крім того, за переконанням заявника, дії працівників МОН України щодо вжиття заходів щодо переведення студентів до інших закладів освіти, як про це зазначено в п. 2 наказу №1372-л, суттєво ускладнять захист та поновлення порушених прав заявника, оскільки переведення студентів завдасть значної шкоди як майнової (повернення сплачених за навчання коштів; упущена вигода), так і немайнової (погіршення репутації заявника). Також зазначив, що в ПВНЗ "Міжнародна академія екології та медицини" навчається значна кількість іноземних громадян з багатьох країн світу. Анулювання ліцензії, неможливість здійснення заявником освітньої діяльності та, як наслідок, переведення іноземних громадян в інші навчальні заклади може в підсумку призвести до гучного скандалу, зокрема, й міжнародного, а також може негативно вплинути на репутацію України. Також зазначає, що оскільки на сьогодні триває канікулярний період, то іноземні громадяни, які навчаються в ПВНЗ "Міжнародна академія екології та медицини" виїхали за межі України на період канікул. Однак, оскільки переведення студента з одного закладу вищої освіти в інший не може здійснюватися без погодження з таким студентом, то в такому випадку іноземним студентам заявника доведеться завчасно повернутися в Україну з метою оформлення їх переведення, що може призвести до значних незручностей для таких осіб, а також призведе до їх значних фінансових витрат, що є неприпустимим.

Так, на переконання заявника, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може призвести до значних незручностей у студентів навчального закладу, коли вони будуть переводитись до інших навчальних закладів, оскільки буде досить проблематично віднайти заклад вищої освіти, який погодиться прийняти на навчання студентів заявника. Також переведення може призвести до значних фінансових витрат студентів заявника, оскільки вартість освітніх послуг в ПВНЗ "Міжнародна академія екології та медицини" є однією із найнижчих в Україні за вказаною спеціальністю. Відтак, у випадку переведення студентів їм доведеться сплачувати вартість освітніх послуг за цінами, які встановлені в інших закладах вищої освіти, в які їх буде переведено.

Суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову частково мотивував своє рішення тим, що подана заява в частині забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та його структурним підрозділам здійснювати будь-які дії щодо виконання наказу №1372-л задоволенню не підлягає, оскільки, на переконання суду, зупинення дії наказу №1372-л є достатнім способом забезпечення позову, а вчинення дій на виконання наказу, - дія якого зупинена відповідним рішенням суду - не допускається.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 150, ч. 1 ст.154 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи та вирішуючи по суті подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, відповідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладену у постанові від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2)забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Посилання апелянта на те, що позивач не надав до суду документів, які б фактично підтверджували кількість іноземних студентів колегія суддів вважає необґрунтованими оскільки ,як вбачається з матеріалів справи (а.с. 36) відповідачем надано довідку станом на 23 липня 2018 року в якій зазначена кількість іноземних студентів з 1-5 курс.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені у поданій заяві доводи заявника на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви в частині зупинення дії наказу №1372-л та, як наслідок, про наявність підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову в частині, виходячи із вище викладених обставин, оскільки, за переконанням суду, дійсно невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернеться.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

У рішенні по справі «Дорани проти Ірландії», відповідно до яких поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; нанаявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметм позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охорюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду- без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242,243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Файдюк В.В.