Постанова № 76543564, 06.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2018 рокусправа № 808/243/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.

судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 (суддя Батрак Інна Володимирівна, дата складання повного тексту 24.05.2018)

у справі № 808/243/18

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

"22" січня 2018 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.07.2017 за №4005512-00, винесене за орендну плату з фізичних осіб за 2017 рік на ім’я позивача, за формою «Ф».

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення позивач вже не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, а отже не повинен сплачувати земельний податок

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. у справі № 808/243/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач при прийнятті спірного рішення не врахував всіх істотних для справи обставин, а саме не встановив, хто на момент винесення рішення є користувачем земельної ділянки, що свідчить про необґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. у справі № 808/243/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що на момент нарахування податку, не відбулась державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, а отже позивач є користувачем земельної ділянки за договором.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з’явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез’явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 26 грудня 2007 року між Якимівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (Орендодавець) та Якимівським районним споживчим товариством, гр. ОСОБА_2, ОСОБА_1 (Орендарі) укладений договір оренди земельної ділянки, яким Орендодавець надав, а Орендарі прийняли в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення адмінбудівлі, в спільне часткове користування без виділення в натурі, яка знаходиться в смт. Якимівка Запорізької області, вул. Леніна, 50, кадастровий номер земельної ділянки 2320355100:01:004:0054. Цей договір зареєстровано у Якимівському РВ ЗРФ ДКЗ, про що у Державному реєстрі землі вчинено запис від 18.03.2008 №040826400043.

13 грудня 2011 року між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_3, ОСОБА_4 (Покупці) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець зобов’язується передати у спільну часткову власність покупців, а покупці зобов’язуються прийняти належне продавцю нежитлове приміщення, загальною площею 157,8 кв. м., що розташоване у смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 50/2, у спільну часткову власність подружжя в рівних частках по 1/2 частці кожній та зобов’язується сплатити за нерухоме майно певну грошову суму. Вказаний договір посвідчено 13.12.2011 Приватним нотаріусом Якімівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, номер у реєстрі нотаріальних дій: 3988.

16 грудня 2011 року за гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстроване право власності на нежиле приміщення за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Леніна, буд. 50/2, про що свідчить витяг 32530496про державну реєстрацію прав, виданий КП «Якимівстьке бюро технічної інвентаризації».

Рішенням №14 Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 29.03.2012, розглянувши заяви Якимівського районного споживчого товариства, гр. ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про переукладання договору оренди у зв’язку з переоформленням права власності на частину нерухомого майна по вул. Леніна, 50, вул. Леніна, 50/1, вул. Леніна, 50/2, вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки від 26.12.2007 з Якимівським районним споживчим товариством, гр. ОСОБА_2, ОСОБА_1, зареєстрований в Якимівському РВ ЗРФ ДКЗ 18.03.2008 за №040826400043 та переукласти договір земельної ділянки по вул. Леніна, 50, вул. Леніна, 50/1, вул. Леніна, 50/2 терміном на 49 років.

У подальшому, Рішенням Якимівської селищної ради №7 від 26.04.2012 відмінене рішення №14 від 29.03.2012 про переукладення договору оренди земельної ділянки, а також внесені зміни в п. п. 3, 5, 9, 11 договору оренди земельної ділянки від 26.12.2007 з Якимівським районним споживчим товариством, гр. ОСОБА_2, ОСОБА_1 Так, п. 9 Договору викладено у наступній редакції: - Орендна плата вноситься Орендарями з 01.01.2012 на підставі рішення №4 Якимівської селищної ради від 09.12.2011 у грошовій формі із розрахунку 5% від нормативно грошової оцінки землі у розмірах: Якимівському районному споживчому товариству – 4 982,83 грн., гр. ОСОБА_2 – 1 271,28 грн., гр. ОСОБА_4, ОСОБА_3 – 1 052,09 грн. на рік. Крім того, п. 3 рішення передбачено обов’язок Якимівського районного споживчого товариства, гр. ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у місячний термін укласти додатковий договір орендної плати земельної ділянки та пройти його державну реєстрацію.

10 липня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області сформоване податкове повідомлення-рішення №405512-00, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 4 620,46 грн.

Крім того, на адресу позивача поштою направлена податкова вимога від 12.10.2017 №4853-17 на загальну суму 4 620,46 грн.

Не погоджуючись із отриманою податковою вимогою, позивач оскаржила її у адміністративному порядку, проте відповідно до листа ГУ ДФС у Запорізькій області від 11.12.2017 №3822/14/08-01-17-02-14 повідомлено про залишення скарги без розгляду.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 14 ПК України визначено, що:

плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) - пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України.

землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди - пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

За правилами п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.270.1 ст.270 ПК України).

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст. 120 Земельного кодексу України і ст. 377 Цивільного кодексу України.

Вказаними нормами встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.126 ЗК України).

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

З огляду на те, що об’єкти нерухомості вибули з власності позивача шляхом їх відчуження, відповідно до вищенаведених норм законодавства до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок плати за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.

Відповідно до ст..77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В даному випадку, податковим органом не надано до суду належних доказів та пояснень, які б спростовували висновки суду першої інстанції та свідчили про необхідність його скасування.

Таким чином, аналізуючи встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості висновків суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. у справі № 808/243/18 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. у справі № 808/243/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко