Постанова № 76543340, 18.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 641/4090/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Присяжнюк О.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.08.2018, суддя Фанда О.А., пров. Брянський, 5, м. Харків, Харківська, 61068, повний текст складено 16.08.18 по справі № 641/4090/18

за позовом ОСОБА_1

до Заступника начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України Волокітіна Євгенія Петровича , Харківської митниці Державної фіскальної служби України третя особа Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області

про оскарження постанови про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2018 року ОСОБА_1 ( далі- позивач) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом в якому просив поновити строк звернення до суду з позовом, постанову № 0006/80700/18 від 06 березня 2018 року про порушення митних правил, винесену заступником начальника Харківської митниці ДФС Волокітіним Є.П. про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. скасувати.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 12 березня 2018 року він поштою отримав постанову про порушення митних правил, в якій зазначено, що він 18.10.2017 року ввіз на митну територію України через МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС легковий автомобіль Деу (країна реєстрації Республіка Польща) в митному режимі транзит та терміном вивезення 28.10.2017 року. Відповідно до даних «Диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор 2006» та САІС на момент складання протоколу факт перетину вищевказаним транспортним засобом митного кордону в напрямку виїзду за межі митної території України не зафіксований. Позивач неодноразово звертався до відповідача зі скаргами на незаконно винесену постанову, та зазначав, що він взагалі ніколи не виїжджав за межі України, тобто ніколи не перетинав державний кордон України, а тому не міг виїхати, а потім ввести зазначений транспортний засіб. Листом позивачу повідомлено, що йому необхідно звернутися з цим питанням у державну прикордонну службу, державну фіскальну службу України, Національну поліцію України, що й позивачем 15.06.2018 року було зроблено.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.08.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України Волокітіна Євгенія Петровича, Харківської митниці Державної фіскальної служби України про оскарження постанови про порушення митних правил - задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до заступника начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України Волокітіна Євгенія Петровича, Харківської митниці Державної фіскальної служби України про оскарження постанови про порушення митних правил від 06 березня 2018 року.

Постанову про порушення митних правил №0006/80700/18 від 06 березня 2018 року, винесену заступником начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України Волокітіним Євгенієм Петровичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України - скасовано.

Відповідач - Харківська митниця Державна фіскальна служба України, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.08.2018 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваного постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо незаконності оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил, оскільки в діях позивача є склад правопорушення та правомірно винесено оскаржувану постанову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил №0006/80700/18 від 06.03.2018 року - 18.10.2017 року ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС легковий автомобіль марки «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації - Республіка Польща) в митному режимі транзит та терміном вивезення 28.10.2017 року включно. Згідно з вимогами ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень встановлено 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб). У зв'язку з відсутністю інформації щодо вивезення вказаного транспортного засобу листом Харківської митниці ДФС від 18.12.2017 року №8355/00-3/20-70-66 ОСОБА_1 було запропоновано з'явитися до митниці для надання пояснень стосовно порушення терміну транзитного перевезення. На виклик до митниці не з'явився. Відповідно до даних «Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор 2006» та ЄАІС на момент складання протоколу факт перетину вищевказаним транспортним засобом митного кордону України в напрямку виїзду за межі митної території України не зафіксований. За даним фактом 02.01.2018 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. Для опитування по справі ОСОБА_1 викликався листом митниці від 02.02.2018 року №979/00-5/20-70-20-02 на виклик не з'явився. На дату розгляду справи 06.03.2018 року факту вивозу автомобіля «DAEWOO LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_1 за даним ЦБД ЄАІС ДФСУ не зафіксовано. Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 не з'явився до митниці та не надав документів, які б підтверджували факт настання обставин непереробної сили, аварії, в його діях вбачається перевищення встановленого строку доставки транспортного засобу більше ніж на десять діб. На підставі викладеного ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджено належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим, оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківською митницею ДФС 02.01.2018 року складено протокол про порушеним митних правил за № 0006/80700/18 по факту скоєння порушення строку транзитних перевезень, передбаченого частиною 3 статтею 470 МК України.

На думку митного органу, оскільки вищевказаний транспортний засіб за межі митної території України не вивозився, в інший митний режим цей автомобіль не поміщався, то позивачем було перевищено встановлений статтею 95 МК України строк доставки автомобіля.

Таким чином, приймаючи оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил, відповідач дійшов висновку про порушення в діях позивача вимог ч. 3 ст. 470 МК України.

Як вбачається з пояснень позивача, позивач не має та ніколи не мав посвідчення водія, а також закордонного паспорту, автомобіль марки «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 в його користуванні ніколи не перебував та не перебуває. Про вчинення відносно нього неправомірних дій він повідомив відповідні органи шляхом подання письмових звернень та скарг.

Відповідно до ч.1 ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Вимоги до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту встановлені ст. 93 МК України, зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої вказаної статті Кодексу передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 102 МК України , митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 95 МК України визначено, що для автомобільного транспорту встановлюються такі строки транзитних перевезень - 10 діб.

Частиною 3 статті 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів; такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевіряючи правомірність притягнення позивача до відповідальності на накладення на нього штрафу на підставі оскаржуваної постанови, колегія суддів зазначає.

Провадження у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 489 МК України).

Відповідно до статті 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б спростували доводи позивача, що порушення позивачем строку митного режиму транзит внаслідок дії непереробної сили, якою є відсутність автомобіля у користуванні позивача та документів на нього.

Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не вчиняв протиправних умисних винних дій чи бездіяльності, що посягають на встановлений Митним кодексом та іншими актами законодавства України порядок, а саме перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексустроку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 470 МК України, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, колегія суддів дійшла висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1.

Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.08.2018 по справі № 641/4090/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

.

Головуючий суддя (підпис)В.О. БондарСудді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк В.В. Зеленський Повний текст постанови складено 18.09.2018.