Постанова № 76543255, 06.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2018 рокусправа № 804/7994/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.

судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 (суддя Павловський Дмитро Павлович)

у справі № 804/7994/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ:

29.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_1 в якому (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.12.2017, а. с.54-66), просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ ОВПП ДФС № 2673 від 23 листопада 2017 р. «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Комфі Трейд»;

- визнати протиправними дії начальника ОВПП ДФС ОСОБА_1 з видання наказу ОВПП ДФС № 2673 від 23 листопада 2017 р. «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Комфі Трейд»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровського управління ОВПП ДФС про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 61852/10/28-10-46-19 від 29 листопада 2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для проведення фактичної перевірки відсутні правові підстави, наказ про її призначення є незаконним, а направлення на перевірку видані не уповноваженою особою. Водночас, позивач наполягає, що діяв у відповідності до вимог чинного законодавства при недопущенні посадових осіб до проведення незаконної перевірки, а тому винесення рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків є безпідставним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017р. у справі № 804/7994/17 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Судом встановлено, що у зв'язку з поданням суб'єктом господарювання звітності з нульовими показниками відповідачем призначено фактичну перевірку структурного торговельного підрозділу ТОВ «Комфі Трейд», позивачу направлено наказ та направлення на перевірку. Посадовими особами Товариства співробітників податкової не допущено до перевірки, про що відповідачем складено відповідний акт. В подальшому, з огляду на не допуск до перевірки, відповідачем прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна позивача.

Дослідивши встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо видання наказу про проведення перевірки вчинені на підставі та у спосіб передбачені законом. Так само щодо спірного рішення про арешт майна судом визнано обґрунтованим прийняття даного рішення, оскільки це передбачено приписами Податкового кодексу України як винятковий захід забезпечення виконання платником податків обов’язків визначених законом.

Викладене слугувало підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Комфі Трейд» подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 р. у справі №804/7994/17, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

Скаржник вважає, що для призначення перевірки були відсутні підстави, оскільки судом першої інстанції помилково ототожнене поняття «обов'язкової податкової звітності» з «фіскальними звітними чеками» - подання фіскальних звітних чеків з нульовими показниками не є підставою для призначення фактичної перевірки.

При цьому скаржник зауважив, що нульовий Z-звіт не є звітністю, та не може розумітися як звітність, оскільки це показники роботи РРО в режимі реального часу (дата, час, попередні дані тощо) для забезпечення поточної роботи РРО, і якщо Z-звіт не знімати (у даному випадку, каса не працювала через відсутність торгівельних операцій), то через 72 години такий РРО автоматично блокується. Також скаржник зауважив, що нульові Z-звіти зустрічаються в роботі кожного магазину щомісяця, але фактичні перевірки з цього приводу відсутні.

Крім того скаржник вважає, що судом першої інстанції не досліджено обґрунтованості винесення рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, оскільки застосування такого заходу є правом фіскального органу (а не обов’язком) і можливо лише за наявності визначених законом підстав, зокрема в разі відмови платника податків від проведення саме законно призначеної перевірки, чого у даному випадку не мало місця.

Офіс великих платників податків ДФС проти задоволення апеляційної скарги заперечує, наполягаючи, що обов'язкова звітність подається суб'єктами господарювання органам доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку у вигляді електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані. І у випадку подання суб'єктом господарювання органу доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій фіскальних звітних чеків із нульовими показниками, фіскальний орган має право видати наказ про проведення фактичної перевірки, а відтак спірний наказ ОВПП ДФС № 2673 від 23.11.2017 про проведення фактичної перевірки є правомірним.

В судових засіданнях апеляційної інстанції, представниками сторін надавались пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги, представниками відповідача здійснювалися спроби та намагання надати суду докази, в розумінні чинного законодавства, наявності підстав для призначення перевірки.

Обставини справи в хронології розвитку свідчать, що 28.11.2017 співробітники Дніпропетровського управління ОВПП ДФС прибули до структурного торгівельного підрозділу ТОВ «Комфі Трейд» - магазину «Комфі», розташованого за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Лермонтова, 37, з метою проведення фактичної перевірки структурного підрозділу.

Для проведення фактичної перевірки співробітниками Дніпропетровського управління ОВПП ДФС надано Товариству:

- копію наказу ОВПП ДФС від 23.11.2017 № 2673 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Комфі Трейд», виданого начальником ОВПП ДФС ОСОБА_1 (а. с.90, 91), в якому з посиланням на п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України призначено фактичну перевірку вищевказаної господарської одиниці суб’єкта господарювання «в зв'язку з поданням суб'єктом господарювання обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій із нульовими показниками»;

- направлення на перевірку № 388/28-10-46-19 та № 389/28-10-46-19 від 27.11.2017, також підписані заступником начальника Дніпропетровського управління ОВПП ДФС - начальником відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського управління ОВПП ДФС ОСОБА_2 (а. с.92, 93).

З огляду на недопущення податківців до перевірки, останніми складено акт від 28.11.2017 № 86/28-10-46-19 «Про недопуск до проведення фактичної перевірки ТОВ «Комфі Трейд» (код ЄДРПОУ 36962487)» (а. с.15-18).

Від підписання акту про не допуск представники Товариства відмовились, надавши письмові пояснення щодо недопущення податківців до фактичної перевірки через відсутність правових підстав для її проведення та щодо відмови в підписанні вказаного акту (а. с.19, 20).

Заступником начальника Дніпропетровського управління ОВПП ДФС - начальником відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського управління ОВПП ДФС ОСОБА_2 прийнято рішення №61852/10/28-10-46-19 від 29.11.2017 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким ухвалено застосувати повний адміністративний арешт майна платника податків - ТОВ «Комфі Трейд», що перебуває (розміщене, зберігається) згідно з Додатком 1 до рішення із переліком 88 об'єктів (а. с.67-69).

Вважаючи протиправними дії начальника ОВПП ДФС ОСОБА_1 з видання наказу про проведення фактичної перевірки, як і сам наказ, а також протиправним рішення про застосування адміністративного арешту майна, ТОВ «Комфі Трейд» звернулось з даним позовом до суду, з чим суд першої інстанції не погодився з огляду на те, що була подана звітність з нульовими показниками, а відтак у відповідачів були наявними підстави для винесення спірного наказу та рішення.

Виходячи з фактичних обставин справи, аналізу норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, наявних матеріалів справи, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає наявними підстави для скасування зазначеного рішення, виходячи з наступного:

Згідно з абз.1 п.75.1 ст.75 ПК України (тут і надалі – в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок визначені у статті 81 ПК України.

Абз.1-5 п.81.1 ст.81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З наведених вище норм вбачається, що наслідком пред'явлення наказу про проведення перевірки, оформленого з порушенням встановлених вимог, є недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки. По матеріалам справи, позивач скористався таким правом, та не допустив відповідача до проведення перевірки.

Згідно з п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акту.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акту та/або наданні письмових пояснень до нього.

У відповідності до п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України (з посиланням на який призначено перевірку) фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

В свою чергу, у п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

При цьому відповідно до п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Отже, призначення фактичної перевірки документально оформлюється наказом, питання прийняття якого відноситься до компетенції керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, і який має пред’являтись платнику податків перед проведенням перевірки.

У разі ж відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, за наявності законних підстав для її проведення, контролюючий орган має право застосувати адміністративний арешт майна такого платника податків з метою забезпечення виконання платником податків визначених законом обов'язків.

При цьому наявність законних підстав для проведення фактичної перевірки є визначальним моментом, оскільки саме від цього залежить оцінка правомірності/неправомірності дій керівника контролюючого органу при прийнятті наказу про проведення перевірки, як і безпосередньо самого наказу, і питання правомірності/неправомірності дій платника податку з відмови у допущенні до перевірки, і, як наслідок, відповідно питання правомірності/неправомірності рішення про арешт майна платника податків.

Отже, у даному випадку дослідженню судом підлягає питання наявності чи відсутності законних підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «Комфі Трейд».

З наведених вище правових норм вбачається, що фактична перевірка у відповідності до п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України призначається, якщо суб’єктом господарювання:

- не подано в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій,

- подано в установлений законом строк обов'язкову звітність про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, але з нульовими показниками.

У п.п.7.18 п.7.1 ст.7 ПК України зазначено, під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

За приписами п.п.16.12, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний:

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За визначенням абз.1 п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Таким чином, ознаками податкової звітності/розрахунку є строк і порядок їх подання, а також законодавчо встановлена форма.

Згідно з абз.1 п.7 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР (тут і надалі – в редакції на момент виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 265/95-ВР) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Отже, зазначена норма встановлює обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у певний строк подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок.

І такий обов’язок мають ті суб’єкти господарювання, які не передають інформацію про розрахункові операції по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Так, відповідно до абз.2, 4 ч.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Тобто, законодавцем передбачено, що для контролю органів ДФС за розрахунковими операціям в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, суб’єкти господарювання подають звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок або передають копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків (для суб’єктів господарювання, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку).

Щодо обов’язку суб’єктів господарювання подавати звітність, то Наказом Мінфінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №221/28351, затверджено Порядок подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок № 13).

У відповідності до п.1 Порядку № 13 (тут і надалі – в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок, розроблений відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», поширюється на звітність, пов’язану із використанням розрахункових книжок при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Звітність, пов’язана із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» щодо всіх книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (п.3 Порядку № 13).

При цьому за визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265/95-ВР, книга обліку розрахункових операцій (КОРО)- прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Отже, звітність, пов’язана із використанням КОРО (РК), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1, затвердженою Наказом Мінфінансів України від 21.01.2016 № 13, щодо всіх книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265/95-ВР.

Відповідно до вимог ст.10 Закону № 265/95-ВР Постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Таким чином, Звіт № ЗВР-1 подається суб’єктами господарювання, які відповідно до ст.10 Закону № 265/95-ВР та Постанови КМУ від 23.08.2000 №1336 проводять розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК і КОРО.

Щодо обов’язку суб’єктами господарювання з передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, то Наказом Мінфінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за №1744/22056, затверджено Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби (далі – Порядок № 1057).

Згідно з п.1.1 Порядку № 1057 (тут і надалі – в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цим Порядком встановлюється механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби для суб’єктів господарювання, що використовують РРО.

У відповідності до п.1.4 Порядку № 1057 терміни "код автентифікації повідомлення" (далі - МАС), "контрольно-звiтна інформація", "контрольна стрічка в електронній формі" (далі - КСЕФ), "пакет даних РРО" (далі - ПД РРО), "протокол передачі інформації", "сервер обробки інформації" вживаються у значеннях, наведених у Вимогах щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057.

Відповідно до п.1.5 Порядку № 1057 суб’єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють КСЕФ, та/або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні забезпечити передачу до сервера обробки інформації електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані

Передача даних РРО виконується згідно з регламентом у форматі XML за протоколом передачі інформації. Інформаційні еквайєри забезпечують реалізацію регламенту подальшої передачі захищених даних, що отримані від РРО, з бази даних інформаційного еквайєра до СОД РРО (п.9.1 Порядку № 1057).

Згідно з п.п.9, 10 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР (тут і надалі – в редакції на момент виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 265/95-ВР) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

При цьому за визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265/95-ВР, фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

В свою чергу, за положеннями п.4 р.ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Мінфінансів України від 14.06.2016 №547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані:

подавати до контролюючих органів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі;

у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства.

При цьому у п.2 р.І вказаного Порядку визначено, що:

X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті;

Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО;

контрольна стрічка - копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі.

Тобто, основним призначенням Z-звіту, як фіскального звітного чеку, вважається обнулення пам’яті РРО та забезпечення фіксації підсумку розрахунків за певний період роботи РРО.

Отже, аналіз наведених норм свідчить, що суб’єкти господарювання, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов’язані подавати Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за формою № 3ВР-1.

Скаржник зазначає, що ТОВ «Комфі Трейд» відноситься до тих суб’єктів господарювання, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не подають вищевказану звітність, а відтак підстави для призначення фактичної перевірки у відповідача-2 були відсутні.

Відповідач, зі свого боку, зазначає, що обов'язкова звітність подається суб'єктами господарювання по дротових або бездротових каналах зв'язку у вигляді електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані, і у випадку подання суб'єктом господарювання органу доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій фіскальних звітних чеків із нульовими показниками, фіскальний орган має право видати наказ про проведення фактичної перевірки.

Апеляційний суд, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, вважає зазначені доводи відповідача надуманими, оскільки підставою для призначення перевірки у відповідності до п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України стосується неподання або подання з нульовими показниками саме обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО).

Ця звітність має ознаки податкової звітності (розрахунку), оскільки строк її подання визначений у абз.1 п.7 ст.3 Закону № 265/95-ВР, а форма затверджена Наказом Мінфінансів України від 21.01.2016 № 13. При цьому така звітність подається суб’єктами господарювання, які проводять розрахункові операції без застосування РРО, з використанням РК і КОРО.

В той же час, передача до сервера обробки інформації електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані, вимагається від суб’єкта господарювання, які використовують РРО, без встановлення строку подання та певної форми (лише у вигляді електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків).

Тобто відповідач безпідставно прирівняв передачу електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків суб’єктом господарювання, які використовують РРО, до обов’язкової звітності, що подається суб’єктами господарювання, які проводять розрахункові операції без застосування РРО, з використанням РК і КОРО.

Разом з тим, законодавець не передбачає таку підставу для призначення фактичної перевірки, як передача суб’єктом господарювання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з нульовими показниками.

Отже, враховуючи, що на позивача не розповсюджується обов’язок щодо подання вищевказаної звітності, у відповідача-2 були відсутні підстави для прийняття наказу ОВПП ДФС від 23.11.2017 № 2673 про призначення фактичної перевірки ТОВ «Комфі Трейд».

З огляду на такий висновок апеляційного суду, протиправним є наказ про проведення фактичної перевірки і, відповідно, рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Комфі Трейд», оскільки не допуск позивачем співробітників органу ДФС до перевірки був обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга ТОВ «Комфі Трейд» підлягає частковому задоволенню, оскаржене судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення адміністративного позову частково. Суд апеляційної інстанції при частковому задоволенні позову, вважає, що вимога про визнання протиправними дій начальника Офісу великих платників податків з видання наказу, при скасуванні самого наказу, не підлягає задоволенню, оскільки фактично дії з видання наказів, є повноваженнями посадової особи, відповідно до діючого законодавства.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 р. у справі № 804/7994/17 – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 р. у справі № 804/7994/17 – скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 2673 від 23 листопада 2017 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Комфі Трейд».

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 61852/10/28-10-46-19 від 29 листопада 2017 року.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" (49100, м. Дніпро, вул. Бульвар Слави, 6б/413, ЄДРПОУ 36962487) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська,11 г, ЄДРПОУ 39440996) судові витрати в сумі 8000 (вісім тисяч) грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко