Постанова № 76543209, 18.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6628/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Матковської З.М., Гудима Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року про закриття провадження в частині позовних вимог, постановлену суддею Луцович М.М., 08:57:14 год, м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення 1 серпня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Худлівської сільської ради, Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

27.12.2016 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Худлівської сільської ради, Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, в якому просить:

визнати протиправною діяльність Худлівської сільської ради в Ужгородському районі Закарпатської області, Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області (правонаступник Ужгородського районного відділу земельних ресурсів Закарпатської області) щодо службового підроблення офіційного документа (складання Державного акта на право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 019957, внесення в нього завідомо неправдивих відомостей та видачі його ОСОБА_2);

визнати протиправною бездіяльність Ужгородської державної адміністрації в Закарпатській області щодо залишення без розгляду по суті його звернень від 22.06.2016р., 14.09.2016р., 20.09.2016р.; неприйняття рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та ненадання йому витребуваних документів, зазначених у цих зверненнях;

зобов’язати Ужгородську районну державну адміністрацію в Закарпатській області розглянути по суті його звернення від 22.06.2016р., 14.09.2016р., 20.09.2016р. та прийняти рішення щодо виділення йому в натурі (на місцевості) належної йому земельної частки (паю) двома земельними ділянками з різним складом сільськогосподарських угідь в урочищах «Лази» - ріллю та «Горб» - пасовище, загальною площею 2,27 га в умовних кадастрових гектарах, та видати йому наступні документи: розпорядження про дозвіл на розробку проекту відводу земельних ділянок в урочищах «Лази» та «Горб», місце розташування земельних ділянок їх площі та межі погодити з ОСОБА_1; уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) в урочищах «Лази» та «Горб».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною діяльності Худлівської сільської ради в Ужгородському районі Закарпатської області щодо службового підроблення офіційного документа (складання державного акта на право приватної власності на землю ІІ-ЗК№019957, внесення в нього завідомо неправдивих відомостей та видачі такого на ім'я ОСОБА_2) закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір, який виник між сторонами в даній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною діяльності Худлівської сільської ради в Ужгородському районі Закарпатської області щодо службового підроблення офіційного документу (складання державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗК№019957, внесення в нього завідомо неправдивих відомостей та видачі такого на ім'я ОСОБА_2), належить вирішити у порядку, передбаченому КПК України, оскільки захист прав заявника, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог ст. 2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшов такий позов, перевіряти та надавати оцінку фактам і обставинам, не властивим суду адміністративної юрисдикції, здійснювати судовий контроль дотримання відповідачем правил, встановлених КПК України, проте адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та відновлення порушених у рамках кримінальних проваджень прав заявника. Відтак, компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб’єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, постановленою з неповним встановленням обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що визнати протиправною діяльність Худлівської сільської ради в Ужгродському районі Закарпатської області надається можливим лише в порядку визначеному КАСУ судом. Органи досудового розслідування, прокурори, загалом, сторона обвинувачення, згідно правил КПКУ — такими повноваженнями не наділена.

Апелянт вважає, що в даному випадку суд мав вийти за межі позовних вимог для ефективного захисту його прав, свобод, інтересів, з боку суб'єктів владних повноважень. Виявивши під час розгляду справи порушення закону мав постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Сторони у справі на виклик апеляційного суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.2 ст.313 КАС України.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

29.08.2018р. на розгляд Львівського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року про закриття провадження в частині позовних вимог.

З огляду на викладені вимоги ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для одночасного розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року про закриття провадження в частині позовних вимог та на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року, а тому перевіряє законність та обґрунтованість ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року про закриття провадження в частині позовних вимог в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 на вказане судове рішення.

Згідно пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу, публічно-правовий спір – спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається статтею 19 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини першої вказаної статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах публічно-владних управлінських функцій.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в п.1 прохальної частини якого просив визнати протиправною діяльність Худлівської сільської ради в Ужгородському районі Закарпатської області, Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області (правонаступник Ужгородського районного відділу земельних ресурсів Закарпатської області) щодо службового підроблення офіційного документа (складання Державного акта на право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 019957, внесення в нього завідомо неправдивих відомостей та видачі його ОСОБА_2).

У відповідності до ч. 1 ст. 366 КК України складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів є злочином.

У примітці до статті 358 Кримінального кодексу України визначено, що під офіційним документом у статті 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Згідно з ч.1 ст.1 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відтак, суд апеляційної інстанції, виходячи із суб’єктного складу сторін та предмету спору, погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір, що виник між сторонами в даній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною діяльності Худлівської сільської ради в Ужгородському районі Закарпатської області щодо службового підроблення офіційного документу (складання державного акта на право приватної власності на землю ІІ-ЗК№019957, внесення в нього завідомо неправдивих відомостей та видачі такого на ім'я ОСОБА_2), не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та такий підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження в частині позовних вимог – без змін.

Згідно ст.316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 308, 310, 312, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року про закриття провадження в частині позовних вимог у справі №807/2306/16 за позовом ОСОБА_1 до Худлівської сільської ради, Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 18.09.2018р.