Постанова № 76543136, 18.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року справа №805/2406/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року в адміністративній справі №805/2406/18-а за позовом Державної служби геології та надр України до приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4861 від 21.01.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2018 року Державна служба геології та надр України звернулася до суду з позовом, в якому просила припинити права користування відповідача надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4861 від 21.01.2009 року.

15 травня 2018 року відповідач надав до суду клопотання про застосування наслідків пропущення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що строк позовної давності має обчислюватись не після спливу 15 днів після опублікування останнього оголошення в газеті «Урядовий кур’єр» №237 від 15.12.2017 року.

З огляду на зазначені позивачем порушення, строк повинен обчислюватися після спливу граничного терміну подання звітності за 2014- 2015 року, тобто з 21 січня 2015 року та з 21 січня 2016 року відповідно.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року клопотання представника ПрАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» про залишення позовної заяви без розгляду задоволено.

Позовну заяву Державної служби геології та надр України до ПрАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4861 від 21.01.2009 – залишено без розгляду.

Не погодившись з судовим рішенням, позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, як таку, що перешкоджає доступу до суду та направити справу для продовження розгляду.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Оскільки відповідач знаходиться на тимчасово непідконтрольній території, тому повідомлення про припинення користування надрами йому здійснено шляхом розміщення оголошення в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» 15.12.2017 року. Тобто, строк звернення до суду з цим позовом відраховується після спливу 15 днів з дня опублікування оголошення, а саме з 29.03.2018 року. Тому строк звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущено.

Сторони до суду не з’явилися, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ПРАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» має спеціальний дозвіл на користування надрами №4861 від 21.01.2009 року невід’ємною частиною якого є Угода про умови користування надрами від 21.01.2009 року.

Відповідно до Угоди, надрокористувач зобов'язаний у встановленому порядку подавати до Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності, як підтвердження експлуатації корисних копалин.

Як свідчать матеріали справи листом ДНВП «Геоінформ України» №02/302-1493 від 26.04.2016 року (отримано позивачем 26.04.2016 року) надано перелік надрокористувачів, інформація від яких про рух запасів за формою ф. 5-гр за 2015 рік до ДНВП «Геоінформ України» не надходила. (а.с.20-21)

На підставі зазначеного та в зв’язку з невиконанням відповідачем особливих умов спеціальних дозволів на користування надрами, а саме – щорічного звітування перед ДНВП «Геоінформ України» щодо руху запасів за формами №№5-гр, 6-гр, 7-гр за 2015 рік, - 10.01.2017 року Державна служба геології та надр України видала наказ №1 від 10.01.2-17 року, яким встановлено термін для усунення зазначених порушень відповідачу до 01.03.2017 року. (а.с.22-23)

В зв’язку з не усуненням відповідачем визначених порушень, наказом №179 від 19.04.2017 року Державна служба геології та надр України зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами ПРАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» №4861 від 21.01.2009 року з наданням 30 календарних днів для усунення порушень. (а.с.27-28)

Оскільки, по спливу часу жодної відповіді від відповідача не надійшло, Держгеонадра України подало оголошення до офіційного вісника

«Урядовий кур'єр» (№988 від 16.05.2017) з проханням надати до Держгеонадр України у 15 денний строк, з моменту опублікування оголошення, власну позицію (згоду/не згоду) на припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з порушення вимог передбачених спеціальним дозволом.(а.с.29)

Оскільки, як зазначає позивач, відповідач знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні території, що виключає можливість здійснити йому поштове відправлення, тому Державною службою геології та надр України знову здійснено повідомлення у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» №237 від 15.12.2017 року з проханням надати відповідачу в 15-денний строк свою пропозицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами (а.с.33)

Позивач вважає, що не пропустив строк звернення до суду з цим позовом, оскільки трьохмісячний строк звернення починає відліковуватися після спливу 15-денного строку з дня оголошення в газеті «Урядовий кур’єр», тобто з 29 грудня 2017 року. Позов подано 29.03.2018 року, тобто в строк, визначений Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, прийшов до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, поважних причин його пропуску суду не навів, помилково вважаючи, що строк не пропущено.

Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції з наступних обставин.

Оцінка суду.

На підставі ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

В даному випадку, для визначення тримісячного строку звернення позивача з цим позовом, необхідно встановити день виникнення підстав, які дають позивачу право на пред’явлення визначених законом вимог.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615).

На підставі п.22 Порядку дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо (…) у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

Згідно п.25 Порядку про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ (…)

Як визначено п.23 Порядку право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно з п.2 ч.8 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру у разі здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Відповідно до ч.2 ст.26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Наказом №179 від 19.04.2017 року Державна служба геології та надр України зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами ПРАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» №4861 від 21.01.2009 року з наданням 30 календарних днів для усунення порушень. (а.с.27-28)

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що право звернення до суду з цим позовом у позивача виникло після спливу 30 календарних днів з моменту відправлення відповідачу зазначеного наказу. Тому і строк звернення до суду має обчислюватись з цього періоду.

Проте, 30- денний календарний термін, визначений у наказі, сплинув 15 червня 2017 року, а до суду позивач звернувся лише 29.03.2018 року, поважних причин пропуску строку не навів, взагалі заперечуючи обставину порушення строку звернення до суду, .

При цьому суд не приймає доводи апелянта про знаходження відповідача на тимчасово непідконтрольній українській владі території з огляду на наступне.

Відповідач зареєстрований за юридичною адресою: 85721, Донецька область, селище міського типу Володимирівка, Волноваський район, вулиця Заводська, будинок №1. З а цією адресою ПрАТ «ВАВК» здійснює свою г осподарську діяльність.

Отже, відповідач дійсно зареєстрований та здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, у смт. Володимирівка Воноваського району Донецької області.

Однак, зазначений населений пункт не відноситься до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Зазначене також спростовується розпорядженням Кабінету Міністрів України від -7.11.2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Таким чином, поштове листування з відповідачем здійснюється у звичайному режимі.

При цьому, опублікування позивачем оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" №237 від 15.12.2017 року про необхідність надання згоди або незгоди відповідачем на припинення права користування надрами, свідчить лише про реалізації позивачем своїх обов’язків щодо геологічного контролю і час спливу 15-денного терміну подання власної позиції (згоду/незгоду) надрокористувача з моменту такого оголошення не може пов'язуватись з початком перебігу строку звернення до суду.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("ОСОБА_1 проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії"). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("ОСОБА_1 проти Хорватії").

Отже, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

На підставі ч.ч.3,4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В даному випадку позивач не звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку, вважаючи, що строк звернення до суду з цим позовом він не пропустив.

Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 240 КАС України визначено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позову було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Таким чином, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з цим позовом, надавши заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин його пропуску.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом та залишив позову заяву без розгляду.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому доводи апеляційної скарги є неприйнятними та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

На підставі викладеного апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року в адміністративній справі №805/2406/18-а – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року в адміністративній справі №805/2406/18-а – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2018 року.

Головуючий суддя: І.Д. Компанієць

Судді: Г.М. Міронова

ОСОБА_1