Постанова № 76543133, 18.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5805/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Дата і місце ухвалення: 07.12.2017р., м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– ОСОБА_1

при секретарі – Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі від 29.06.2017р. №Н-8953/0-5496/6-17;

- зобов’язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0.0237 га. з цільовим призначенням «для ведення садівництва» на території Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, за межами села Хоминка (вул. Леніна) і надати дозвіл на розробку проектної документації на підставі ч.ч.6, 7 ст. 118, ст.121 Земельного кодексу України.

Позов обґрунтовував тим, що при зверненні в травні 2017 року до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області листом від 29.06.2017р. відмовило у наданні відповідного дозволу з посиланням на відсутність бажаної для відведення земельної ділянки у переліку, що формується щоквартально та оприлюднюється на офіційному веб-сайті у відповідності до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, що затверджена Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 07.06.2017р. за №413. Таку відмову позивач вважає незаконною, оскільки вказану Постанову КМУ прийнято у часі пізніше, аніж ОСОБА_2 подано відповідне звернення до Управління. Також, позивач посилався на порушення строку розгляду його заяви, встановленого ч.3 ст.122 ЗК України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2017р. позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 29 червня 2017 року №Н-8953/0-5496/6-17 у наданні дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,0237 га. на території Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, за межами села Хоминка (вул. Леніна). Зобов'язано відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0237 га. з цільовим призначенням – «для ведення садівництва» на території Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, за межами села Хоминка (вул. Леніна) за клопотанням від 10.05.2017р., зареєстрованим 11.05.2017р. за вх. №Н-8953/0/5-17.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову від 07.12.2017р. з прийняттям нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Розпорядженням Кабінету ОСОБА_3 України №898-р від 19.08.2015р. передбачено першочергове відведення земельних ділянок учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону.

Також, апелянт посилається на те, що бажана позивачем для відведення земельна ділянка відсутня у переліку земельних ділянок, які передаються у власність в межах норм безоплатної приватизації, сформованого відповідно до Постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 07.06.2017р. за №413.

Посилається апелянт і на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки здійснено втручання в повноваження відповідача. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього певні рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.05.2017р. ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0237 га. з цільовим призначенням – «для ведення садівництва» на території Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області за межами с.Хоминка (вул.Леніна) із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності.

Листом №Н-8953/0-5496/6-17 від 29.06.2017р. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відмовило ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова мотивована тим, що Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 07.06.2017р. №413 затверджено «Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», відповідно до якої Держгеокадастр та його територіальні органи повинні надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації, відповідно до переліку земельних ділянок, що який формується щоквартально та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру. Оскільки заявлена ОСОБА_2 земельна ділянка в наведеному переліку відсутня, тому немає підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Не погоджуючись з правомірністю вказаної відмови ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що так як в листі відповідача №Н-8953/0-5496/6-17 від 29.06.2017р. відсутнє посилання на визначені частиною 7 статті 118 КАС України підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв’язку з чим наявні підстави для зобов’язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0.0237 га. з цільовим призначенням – «для ведення садівництва» на території Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, за межами села Хоминка (вул. Леніна).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції частково погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Учасниками справи не заперечується, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області має виключні повноваження на вирішення питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення, серед іншого, садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

Так, за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Проте, така відмова повинна бути вмотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач в даному випадку звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням, в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.

Проте, за наслідком розгляду такого клопотання відповідачем позивачу був направлений лист №Н-8953/0-5496/6-17 від 29.06.2017р. «Про надання відповіді», без прийняття будь-якого рішення.

У наведеному листі зазначено, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відмовляє у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва. Однак, у ньому не зазначено жодної з підстав, що встановлені ст. 118 Земельного кодексу України, для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

В обґрунтування правомірності своїх дій ГУ Держгеокадастру в Одеській області посилається на те, що на виконання Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 07 червня 2017 року №413, ним сформовано перелік земельних ділянок, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації на території області, до якого не увійшла земельна ділянка, яку ОСОБА_2 бажає отримати у власність. Зазначене, на думку апелянта, свідчить про невідповідність місця розташування об’єкта (земельної ділянки) вимогам законів та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 7 червня 2017 р. №413, на яку посилається відповідач, було затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, в якій передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян. Для реалізації Стратегії передбачено розроблення проектів нормативно-правових актів.

Разом з тим, будь-яких змін до порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено. Цей нормативний акт не регулює питання виділення земельних ділянок у власність, оскільки таке регулювання чітко передбачено Земельним кодексом України.

Затверджена Постановою №413 Стратегія - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання цих відносин. Більше того, в ній прямо зазначено, що «для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів».

Відповідно до вимог ст.92 Конституції України, ст.6 Земельного кодексу України виключно до повноважень Верховної ради України віднесено регулювання земельних відносин шляхом прийняття законів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на Постанову КМУ №413, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є безпідставними.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Розпорядження Кабінету ОСОБА_3 України №898-р від 19.08.2015р., оскільки оскаржувана відмова не мотивована вказаними нормами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, оформлена у вигляді листа, не відповідає нормам чинного законодавства, прийнята з порушенням встановлених правил та процедури.

Відповідач, відмовляючи в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у формі листа «Про надання відповіді», фактично прийняв акт індивідуальної дії, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню саме шляхом визнання такої відмови протиправною.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення вимоги позову про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0.0237 га. з цільовим призначенням – «для ведення садівництва» на території Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, за межами села Хоминка (вул. Леніна) за клопотанням від 10.05.2017р., зареєстрованим 11.05.2017р. за вх. №Н-8953/0/5-17.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_3 Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що прийняття рішення про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є втручанням у дискреційні повноваження органу державної влади. Фактично суд підміняє собою орган виконавчої влади, що суперечить конституційному принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до ст.122 Земельного кодексу України, відноситься до виключних повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, свідчить про перебирання судом повноважень суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, віднесено розгляд клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у порядку, визначеному законодавством, та право прийняти одне з кількох юридично допустимих рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушених права позивача в даному спорі є визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов'язання ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 11.05.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою із врахуванням положень ч.7 ст.118 ЗК України, в зв'язку із чим, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, колегія суддів вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зазначає, що надання суб’єктом владних повноважень відмови з аналогічних підстав, що перевірялися у межах розгляду даної судової справи, буде вважатися неналежним виконанням судового рішення та нестиме негативні наслідки, передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті спору вирішив справу, однак обрав помилковий спосіб захисту прав позивача при задоволенні його вимоги про зобов’язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, чим порушив норми матеріального права, а тому постановлене судове рішення в цій частині, на підставі п.2 ч.1 ст.315, ст.317 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року в частині задоволення вимоги ОСОБА_2 про зобов’язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність - скасувати.

В цій частині прийняти по справі нову постанову, якою зобов’язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0.0237 га. з цільовим призначенням «для ведення садівництва» на території Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, за межами села Хоминка (вул. Леніна) за клопотанням від 10.05.2017 року, зареєстрованим відповідачем 11.05.2017 року за вх. №Н-8953/0/5-17.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 вересня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1