Постанова № 76542989, 18.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 640/17927/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2018, суддя Зуб Г.А., м. Харків, повний текст складено 05.05.18 по справі № 640/17927/17

за позовом ОСОБА_2

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської митниці ДФС (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0457/80700/17 від 27.06.2017 року за ч.1 ст.474 Митного Кодексу України у відношенні ОСОБА_2

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано постанову Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0457/80700/17 від 27.06.2017 за ст.474 ч.1 МК України у відношенні ОСОБА_2.

Справу про адміністративне правопорушення закрито.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необгрунтованість оскаржуваного рішення у зв»язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2018 року та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з вказаним позов, оскільки позивач дізнався про винесення оскаржуваної постанови 03.07.2017 року, а з позовом до суду звернувся 15.11.2017 року, а тому позивачем було пропущено передбачений законодавством 10-ти денний строк на оскарження постанови про порушення митних правил №0457/80700/17 від 27.06.2017 року. Також відповідач зазначив, що оскільки розгляд справи про порушення митних правил №0457/80700/17 відбувся з дотриманням норм митного законодавства, позивача правомірно було притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 474 МКУ, то підстави для скасування постанови про порушення митних правил №0457/80700/17 від 27.06.2017 року відсутні.

Представником позивача було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необгрунтованість і безпідставність доводів апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом, представник позивача зазначив, що через засоби поштового зв»язку з первісним позовом позивач звернувся 13.07.2017 року, тобто в межах строків на оскарження постанови про порушення митних правил №0457/80700/17 від 27.06.2017 року. При винесенні ухвали від 02.11.2017 року Київським районним судом було роз»яснено право на повторне звернення до суду в загальному порядку. З повторним адміністративним позовом ОСОБА_2 звернувся в найкоротший термін, а саме 07.11.2017 року через канцелярію Київського районного суду м. Харкова, що підтверджується печаткою, підписом та проставленням дати на копії першої сторінки позову. Також представник позивача у відзиві вказав на протиправність оскаржуваної постанови через необізнаність позивача ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Євро-Диліжанс» є утримувачем митного складу відкритого типу, що здійснює свою діяльність в зоні діяльності митного поста «Харків- центральний» Харківської митниці ДФС, а позивач по справі є керуючим вказаним митним складом.

В рамках розгляду справи про порушення митних правил за ст. 472 МК України у відношенні, декларанта ОСОБА_3 безпосередні предмети порушення митних правил, а саме товар «Готові сітки рибальські» у кількості 903 шт., були розміщені на митному складі ТОВ «Євро-Диліжанс».

12.05.2017 року о 15.06 год. (робочий день: п'ятниця) факсимільний зв'язком Харківською митницею ДФС було повідомлено ОСОБА_2, що йому необхідно прибути 15.05.2017 р. о 12.00 год. (робочий день: понеділок) у приміщення митного складу для забезпечення вилучення предметів правопорушення для подальшого їх розміщення на складі Харківської митниці ДФС. Вказаний факс прийнято ОСОБА_4, яка відповідно до наданого наказу перебувала у відпустці. Повідомлення позивача факсом здійснювалось на підставі заяви ТОВ «Євро-Диліжанс». При цьому відмітку про отримання факсу ОСОБА_4 зроблено працівником митниці.

15.05.2017 року позивач на митний склад не з'явився, про що було складено акт про перешкоджання посадовим особам Харківської митниці ДФС в доступі до товарів, на підставі якого було складено протокол про ПМП №0457/80700/17 від 24.05.2017 року, який було спрямовано поштою позивачеві. Розгляд справи було призначено на 27.06.2017 року.

15.05.2017 року позивачеві було спрямовано факс, в якому ОСОБА_2 повідомлялось, що йому необхідно з'явитись 16.05.2017 року о 12.00 год. для надання особистих пояснень. 16.05.2017 року позивачеві Харківською митницею ДФС було спрямовано лист про необхідність явки для надання пояснень 24.05.2017 року о 12.00 год. та участі в складанні протоколу про ПМП. Вказаний лист спрямовано на адресу ТОВ «Євро-Диліжанс», який отримано 19.05.2017 року. 08.06.2017 року Харківською митницею було спрямовано повістку позивачу на 19.06.2017 року о 10.00 год. для опитування, яку ТОВ «Євро-Диліжанс» отримало 13.06.2017 року. 15.06.2017 року позивач звернувся з заявою про отримання копії складеного протоколу відносно нього від 24.05.2017 року. 27.06.2017 року відносно позивача було складено оскаржувану постанову за ст. 474 ч.І МК України, відповідно до якої 12.05.2017 року позивача було повідомлено факсимільним зв'язком про необхідність явки на митний склад 15.05.2017 року о 12 год. 00 хв.. але позивач не з'явився, про що було складено акт від 15.05.2017 року. В постанові зазначається, що 24.05.2016 року, хоча його було складено 24.05.2017 року, за вказаним фактом було складено протокол про ПМП відносно ОСОБА_2, який було спрямовано поштою, та письмові запрошення від 15.05.2017 року, від 16.05,2017 року та повістку від 08.06.2017 року, але останній не прибув та пояснень з обставин вчиненого правопорушення не надав.

Скасовуючи оскаржувану постанову та закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної постанови.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд апеляційної інстанції перевіривши рішення суб'єкту владних повноважень на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, прийшов до висновку, оспорюване рішення вказаним вимогам не відповідає, виходячи з наступного.

Постановою про порушення митних правил №0457/80700/17 від 27.06.2017 року, винесеної заступником начальника Харківської митниці ДФС ОСОБА_5, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.474 МК України та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн, оскільки керуючим митним складом ТОВ «Євро-Диліжанс» ОСОБА_2, який завчасно був повідомлений про проведення 15.05.2017 року о 12 год. 00 хв. посадовою особою Харківської митниці ДФС вилучення товару у справі про порушення митних правил №0401/80700/17 відносно особи, уповноваженої на роботу з митницею ТОВ «Франко Трейд» ОСОБА_3, який перебував на митному складі ТОВ «Євро-Диліжанс», не було забезпечено доступ до товару, який зберігається під митним контролем.

Приписи ч. 1 ст. 474 МК України, у відповідності до якої на позивача було накладеного адміністративне стягнення, передбачають відповідальність за перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів під час здійснення нею митного контролю або провадження в справі про контрабанду чи порушення митних правил у доступі до товарів, транспортних засобів, документів.

В підтвердження вчинення позивачем порушення митних правил відповідачем надано протокол про порушення митних правил від 24 травня 2017 року, за змістом якого встановлено, що листом Харківської митниці від 12.05.2017 року керуючому складу ТОВ «Євро-Диліжанс» ОСОБА_2 було повідомлено, що 15.05.2017 року у приміщенні митного складу відкритого типу ТОВ «Євро-Диліжанс» відбудеться процедура вилучення предметів, які зберігаються на складі. У визначену дату посадові особи Харківської митниці прибули за вказаною адресою, але керуючий митним складом ОСОБА_2 був відсутній.

Також, відповідачем надано акт про перешкоджання посадовим особам Харківської митниці в доступі до товарів, складений 15.05.2017 року, згідно якого листом Харківської митниці від 12.05.2017 року керуючому складу ТОВ «Євро-Диліжанс» ОСОБА_2 було повідомлено, що 15.05.2017 року у приміщенні митного складу відкритого типу ТОВ «Євро-Диліжанс» відбудеться процедура вилучення предметів, які зберігаються на складі. У визначену дату посадові особи Харківської митниці прибули за вказаною адресою, але керуючий митним складом ОСОБА_2 був відсутній, в зв'язку з чим ОСОБА_2 не забезпечено проведення посадовими особами Харківської митниці необхідних процесуальних дій.

Отже, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення була неявка позивача 15 травня 2017 року на митний склад, що мало наслідком неможливість проведення посадовими особами Харківської митниці вилучення предметів.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено, що лист від 12.05.2017 року щодо необхідності прибуття на митний склад було доведено до відома позивача завчасно. Згідно письмових пояснень представника позивача зазначений лист було відправлено відповідачем поштою 13.05.2017 року, а отримано позивачем 18.05.2017 року за адресою місця знаходження ТОВ «Євро-Диліжанс», тобто після визначеної відповідачем дати проведення митних процедур на складі.

Посилання представника відповідача, що позивач був обізнаний про зазначений лист від 12.05.2017 року щодо необхідності прибуття на митний склад, оскільки зміст листа було завчасно доведено засобами факсимільного зв'язку до відома головного бухгалтера ТОВ «Євро_Дилижанс», колегія суддів вважає безпідставним, оскільки обізнаність головного бухгалтера підприємства про вказаний лист не доводить обізнаність про нього позивача.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі про неврахування обставин встановлених постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2017 року по справі № 820/2621/17 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за змістом вказаних судових рішень встановлений факт повідомлення посадових осіб ТОВ «Євро Дилижанс» про проведення 15 травня 2017 року процесуальної дії, пов'язаної з вилученням предметів, а факт обізнаності про вказані обставини безпосередньо позивача вказаними судовими рішенням не встановлений.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, відповідачем не виконано обов'язку передбаченого наведеною нормою та не надано доказів обізнаності позивача про необхідність з'явитися на митний склад 15 травня 2017 року та відповідно не надано доказів вчинення позивачем 15 травня 2017 року дій або бездіяльності з перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів під час здійснення нею митного контролю або провадження в справі про контрабанду чи порушення митних правил у доступі до товарів, транспортних засобів, документів.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у адміністративній справі.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при винесенні вказаної вище постанови відповідачем було порушено процедуру розгляду справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що справа про порушення митних правил за наслідками розгляду якої відповідачем було винесено оскаржувану постанову розглядалася без участі позивача.

При цьому, згідно пояснень відповідача Харківська митниця ДФС не інформувала ОСОБА_2 про місце і час розгляду справи окремим поштовим відправленням, оскільки про місце і час розгляду справи про порушення митних правил було зазначено у протоколі про порушення митних правил №0457/80700/17 від 24.05.2017 року, який відповідачем було направлено на адресу ОСОБА_2 листом від 25.05.2017 року 33132/20/20-70-20-04.

Проте, доказів отримання позивачем протоколу про порушення митних правил від 24.05.2017 року №0457/80700/17 до прийняття постанови у справі про порушення митних правил матеріали справи не містять.

Аргументи апеляційної скарги про те, що про складання протоколу по справі про порушення митних правил позивач був обізнаний, оскільки на адресу відповідача позивачем була подана заява від 15.06.2017 року з вимогою надати копію протоколу про порушення митних правил від 24.05.2017 року №0457/80700/17, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки така заява підтверджує необізнаність позивача зі змістом вказаного протоколу та не містить відмітки про отримання протоколу позивачем.

Отже, про зміст протоколу позивач обізнаний не був, а відповідно і про місце і час розгляду справи про порушення митних правил позивачу відомо не було.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що окремо, особа, яка притягається до відповідальності, про розгляд справи про порушення митних правил не повідомляється у разі повідомлення її під час вручення їй копії протоколу про порушення митних правил.

Проте, протокол про порушення митних правил позивачу у день його складання вручений не був, а отже за приписами ч.2 ст. 526 МК України про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів позивач повинен був бути поінформований поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Між тим, відповідачем у порушення ч.2 ст. 526 МК України про час і місце розгляду справи про порушення митних правил не було повідомлено позивача належним чином.

Оскаржувана постанова була складена без участі позивача, належних доказів обізнаності позивача про розгляд справи про порушення митних правил матеріали справи не містять.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази проведення належного розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку, що відповідач приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення діяв всупереч положень Митного кодексу України при розгляді справи про порушення митних правил.

Аргументи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом щодо оскарження постанови по справі про порушення митних правил №0457/80700/17 від 27.06.2017 року та його безпідставним поновленням судом першої інстанції колегія суддів до уваги не бере, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як вбачається з матеріалів справи з постановою про накладення адміністративного стягнення №0457/80700/17 від 27.06.2017 року позивач був ознайомлений 03.07.2017 року.

Отже, про порушення своїх прав та зміст постанови позивач дізнався саме 03.07.2017 року

Через засоби поштового зв»язку з первісним позовом позивач звернувся 13.07.2017 року, тобто в межах строків на оскарження постанови про порушення митних правил №0457/80700/17 від 27.06.2017 року.

Ухвалою від 02.11.2017 року Київського районного суду м. Харкова позов було залишено без розгляду через те, що такий позов було підписано не уповноваженою особою та було роз»яснено право на повторне звернення до суду в загальному порядку.

Отримавши ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02.11.2017 року позивачем було усунуто недоліки позову та подано повторно позов до суду 15.11.2017 року.

Отже, право на звернення до суду з позовною заявою вперше позивачем було реалізовано в межах встановлених процесуальних строків. При цьому, отримавши ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду позивачем усунуто недоліки такої заяви та подано до суду позов повторно.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2017 року було поновлено пропущений строк для звернення до суду з вказаним позовом.

Частиною 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовною заявою вперше) встановлено, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Вказана норма кореспондується з положеннями частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону від 15.12.2017.

Таким чином, процесуальним законом позивачу надано право після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, звернутися до суду з позовом в загальному порядку. Законодавцем визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови. При цьому, пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення без розгляду позовної заяви, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що після усунення підстав, з яких позовну заяву було залишено без розгляду, позивач реалізував надане йому право на звернення до суду з позовом в загальному порядку в найкоротший строк.

Колегія суддів зазначає, що суд не має права обмежувати право позивача звертатися до суду з позовом, якщо таке право надане йому процесуальним законом, зокрема, право на звернення до суду з позовною заявою у загальному порядку, якщо така заява була залишена без розгляду.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведені у постанові від 6 червня 2018 року справа № 640/20378/17, та враховуються судом у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом є необгрунтованими.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не враховано, що після прийняття Київським районним судом м. Харкова ухвали від 2 листопада 2017 року про залишення позову без розгляду позивач звернувся до суду лише 15.11.2017 року, пропустивши 10 денний строк, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки строк звернення до суду з позовом спливає з часу коли особа дізналася про порушення свого права, а не з часу залишення позову без розгляду. З моменту отримання постанови позивач звернувся вперше до суду з позовом з дотриманням встановлених процесуальних строків, а отримавши ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду позивачем усунуто недоліки такої заяви та в найкоротший строк подано до суду позов повторно.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2018 по справі № 640/17927/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.М. Мінаєва