Постанова № 76542977, 13.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4188/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

представника відповідача Коваленко Л.І.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадянина В'єтнаму ОСОБА_3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018, суддя Зоркіна Ю.В., по справі № 820/4188/18

за позовом Громадянина В'єтнаму ОСОБА_3

до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Громадянин В'єтнаму ОСОБА_3 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС України в Харківський області від 18.03.2014 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину В'єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- стягнути з Державної міграційної служби України на користь громадянина В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 704 гривні 80 копійок здійснених ним судових витрат.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018р. зазначений позов залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо поважності причин пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом з тих підстав, що він дізнався про порушення своїх прав лише після звернення за правничою допомогою 14.05.2018 року.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач отримав копію оскаржуваного рішення відповідача від 18.03.2014 року №04/4352 саме 18.03.2014 року, про що свідчить його підпис у вказаному рішенні.

З позовом у справі, що розглядається, позивач звернувся 30.05.2018 р., тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що поважними є причини, які об'єктивно непереборними та не залежали від волі позивача.

Позивач поважність причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду обгрунтовує тим, що він дізнався про порушення його права оскаржуваним рішенням тільки після звернення за правничою допомогою до адвоката14.05.2018 року. При цьому, відповідачем не було здійснено відносно позивача жодної дії передбаченої Законом, яка б вказувала на правові наслідки прийнятого рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну.

Між тим, колегія суддів зазначає, що позивачем не зазначено жодних доводів та не надано жодних доказів які б свідчили про обставини, які об'єктивно перешкоджали йому звернутися за правничою допомогою та роз'яснення змісту оскаржуваного рішення після його отримання 18.03.2014 року по 14.05.2018 року.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, необізнаність в законодавстві не звільняє від його дотримання. Тим більш, саме з метою роз'яснення законодавчих приписів існує інститут правничої допомоги, правом на звернення за якою наділений кожен, не залежно від громадянства.

Враховуючи, що позивачем не зазначено поважних причин з яких він, не розуміючи правового змісту оскаржуваного рішення відповідача від 18.03.2014 року, не звертався за правничою допомогою протягом п'яти років з дня його отримання, та не надано доказів на підтвердження інших обставин, за яких він був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності поважних причин пропуску строку для звернення до суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

При цьому, колегія суддів враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладених у справах Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, відповідно до яких право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що правові наслідки оспорюваним рішенням не настали, у зв'язку з чим позивач вільно користувався правами та свободами, а про дійсні можливі наслідки та порушення прав він дізнався лише після звернення до адвоката, оскільки позивачем не наведено та не надано доказів існування об'єктивних перешкод для звернення до адвоката для з'ясування можливих наслідків оскаржуваного рішення після його отирмання.

Отже, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що залишаючи позов без розгляду, суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Аеляційну скаргу Громадянина В'єтнаму ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 820/4188/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 18.09.2018.