Постанова № 76542758, 13.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14245/17 Головуючий у І інстанції - Аверкова В.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Літвіної Н.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства соціальної політики України про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України в якому просила визнати незаконним і скасувати наказ Міністерства соціальної політики України від 26 жовтня 2017 року № 922к в частині оголошення догани ОСОБА_2, головному спеціалісту відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми з дня його прийняття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ Міністерства соціальної політики України від 26 жовтня 2017 року № 922к в частині оголошення догани ОСОБА_2, головному спеціалісту відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми з дня його прийняття є протиправним, прийнятий із порушенням порядку притягнення до дисциплінарних стягнень, а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема апелянт зазначає, що усне доручення начальника ОСОБА_3 на вимогу Позивача не було надане у письмовій формі, а тому відповідно до п.8 ст.9 Закону України «Про державну службу» вважається скасованим.

Протиправність цього усного доручення полягала у тому, що Позивач мала взяти на себе крім виконання своїх обов'язків виконання службових обов'язків (фактичне навантаження) тимчасово відсутнього іншого державного службовця без відповідної оплати, як того вимагає ст.105 КЗпПУ якою передбачено, що працівники можуть виконувати на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи.

Таким чином, на думку Позивача дане доручення мало би бути оформлено у письмовій формі у якій чітко зазначено конкретні об'єми, здачі і даний документ служив би підставою для нарахування відповідної оплати.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, наказом Міністерства соціальної політики України від 31 жовтня 2011 року № 629к ОСОБА_2 призначена на посаду головного спеціаліста відділу сімейної політики та демографічного розвитку Управління соціального захисту сімей Департаменту сімейної політики з 01 січня 2011 року.

Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2016 року № 310к ОСОБА_2 переведена на посаду головного спеціаліста відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми.

На підставі подання дисциплінарної Комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи начальника відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми ОСОБА_3, головного спеціаліста відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми ОСОБА_2 від 18 жовтня 2017 року, відповідно до Протоколу № 24 засідання дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України від 11 жовтня 2017 та дисциплінарної справи ОСОБА_2, Міністерством соціальної політики складено наказ про застосування дисциплінарного стягнення від 26 жовтня 2017 року № 922к за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2,4,5,6 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" та відповідно до статей 64-68, 77 Закону України "Про державну службу", яким оголошено догану ОСОБА_2, головному спеціалісту відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми.

Відповідно до протоколу засідання дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України № 24 від 11 жовтня 2017 року встановлено, що в діях державного службовця ОСОБА_2 вбачається: порушення правил внутрішнього службового розпорядку для працівників апарату Міністерства соціальної політики України (пункт 1 - 4 Розділу II. Загальні правила етичної поведінки працівників апарату Міністерства соціальної політики України); порушення основних обов'язків державного службовця, зокрема щодо дотримання правил етично поведінки, поваги, гідності, сумлінного і професійного виконання своїх професійних своїх посадових обов'язків , виконання доручень керівників; порушення обов'язків державного службовця щодо додержання службової дисципліни частині недопущення вчинків, несумісних зі статусом державного службовця.

Також, протоколом зазначено про наявність обставин, що обтяжують відповідальність державних службовців, а саме вчинення ОСОБА_2 проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі, керівника.

Таким чином, при винесенні наказу № 922к від 26 жовтня 2017 року до ОСОБА_2 головного спеціаліста відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді винесення догани за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2,4,5,6 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" та відповідно до статей 64-68,77 Закону України "Про державну службу".

Зі зміст оскаржуваного наказу та протоколу засідання вбачається, що в порушення норм чинного законодавства державним службовцем ОСОБА_2 проігноровано виконання власних посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

В порушення вказаних дій державним службовцем не дотримано принципів державної служби, передбачені статтею 4 Закону України "Про державну службу", а саме: професіоналізму - компетентного, об'єктивного і неупередженого виконання посадових обов'язків, постійного підвищення рівня своєї професійної компетентності, доброчесності - спрямованості дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмови державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, законності - обов'язку державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

Згідно з пояснень від 28 вересня 2017 року ОСОБА_3 вбачається, що займаючи посаду начальника відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми доручила головному спеціалісту ОСОБА_5 у зв'язку з відрядженням останньої передати документи, а саме: плани курсів, які 14 вересня 2017 року були підготовлені начальником відділу ОСОБА_3 іншому головному спеціалісту ОСОБА_2

Також, у своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначено конкретне доручення начальника відділу ОСОБА_3, щодо доручення головному спеціалісту відділу ОСОБА_5 передати плани курсів іншому головному спеціалісту ОСОБА_2 Однак, головні спеціалісти ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не виконали доручення безпосереднього керівника, поставили під сумнів виконання доручення.

Як наслідок, плани курсів не були передані жодною із сторін, доручення безпосереднього керівництва не виконане.

Начальником відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми надано пояснення, щодо відмови головних спеціалістів відділу ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від ознайомлення з посадовими інструкціями, які затверджені заступником Міністра - керівником апарату В. Іванкевичем 23 вересня 2016 року.

Під час виникнення конфліктної ситуації 28 вересня 2017 року до органів Національної поліції України в місті Києві надійшло повідомлення про виклик для проведення превентивних поліцейських заходів.

Заява зареєстрована в Печерському управлінні поліції Головного управління Нацполіції у місті Києві до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події № 44980.

Начальник відділу ОСОБА_3 в результаті погіршення самопочуття звернулась до закладу охорони здоров'я, та в період з 28 вересня 2017 року по 04 жовтня 2017 року перебувала на лікарняному.

Відмовляючи у задоволені даного адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, Міністерство соціальної політики України, як орган державної влади, в межах наданих повноважень, дотримано процедуру, передбачену статтею 73 Закону України «Про державну службу», а саме: наказ від 26 жовтня 2017 № 922к про застосування дисциплінарного стягнення винесено на підставі подання дисциплінарної Комісії, з дотриманням строків передбачених чинним законодавством, з відібранням пояснень державних службовців щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а також пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, враховано тяжкість дисциплінарного проступку (протоколи засідання дисциплінарної Комісії №№23,24,25).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до Розділу І Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату Міністерства соціальної політики України, затвердженого рішенням Конференції трудового колективу Міністерства соціальної політики України протоколом від 02 серпня 2016 року (далі - Правила) ці Правила визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку працівників апарату Міністерства соціальної політики України та забезпечення раціонального використання їх робочого часу.

Розділом II Правил передбачено, що працівники апарату Міністерства повинні дотримуватись вимог етичної поведінки. Працівники у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність. Під час виконання своїх посадових обов'язків повинні дотримуватись взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

У той ж час, відповідно до Закону України "Про державну службу" та Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 500 дисциплінарна відповідальність державного службовця є різновидом юридичної відповідальності.

Нормами статті 64 Закону України "Про державну службу" встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Статтею 7 Закону України "Про державну службу" передбачені права державних службовців, а саме: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників, дотримання високої культури спілкування; не допущення дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Основними обов'язками державних службовців передбачених статтею 8 Закону України "Про державну службу" також є: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина з повагою ставитися до державних символів України; обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

За приписами статті 9 Закону України "Про державну службу" державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки. В свою чергу, державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Пунктом 3 статті 9 Закону України "Про державну службу" визначено, що доручення має бути письмовим, а може бути або усним.

Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України "Про державну службу" державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов'язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов'язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.

Між тим, всупереч вказаним нормам, державним службовцем ОСОБА_2 не вчинено дії та не дотримано процедуру, передбачену вказаною нормою Закону, не дотримано принципів підпорядкування державного службовця та виконання наказу (розпорядження), доручення керівника, а саме: не виконане усне доручення начальника ОСОБА_3, а навпаки поставлено під сумнів доцільність доручення, самостійно надано оцінку організаційним діям безпосереднього керівника.

При цьому, Позивачем не спростовано факт невиконання доручення начальника ОСОБА_3

Статтею 11 Закону України "Про державну службу" визначено, що у разі порушення наданих цих Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.

Крім того, ОСОБА_2 викликала поліцію для захисту від фізичного впливу з боку начальника відділу ОСОБА_3 та поліцією складено протокол.

Проте, матеріали справи не містять копії протоколу, втім згідно наданої копії повідомлення про виклик та листа Національної поліції України від 12 жовтня 2017 року вбачається, що громадянка ОСОБА_3 викликалась до поліції з метою проведення превентивних поліцейських заходів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколів засідання дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України за №№ 23, 24, 25 та з урахуванням матеріалів дисциплінарних справ державних службовців ОСОБА_3 та ОСОБА_2, висновків та рекомендацій дисциплінарної комісії визначено, що начальником відділу ОСОБА_3, головним спеціалістом ОСОБА_2 надані пояснення, що протирічать одне одному: стан алкогольного сп'яніння керівника не зафіксовано та не підтверджено. Далі у протоколі комісією зазначено мовою оригіналу: "У відділі наявний конфлікт між працівниками та начальником у учасників конфлікту немає усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку".

Національним агентством з питань Державної служби проведено позапланову безвиїзну перевірку у Міністерстві соціальної політики України стосовно дотримання вимог Закону України "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів з питань державної служби під час накладення дисциплінарних стягнень на головних спеціалістів відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Міністерства соціальної політики України ОСОБА_2 та ОСОБА_5

За результатами позапланової безвиїзної перевірки складено довідку від 09 січня 2018 року № 88 відносно дотримання вимог Закону України "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів з питань державної служби під час накладення дисциплінарних стягнень на головних спеціалістів відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Міністерства соціальної політики України ОСОБА_2 і ОСОБА_5.

Відповідно до вказаної довідки встановлено, що внесення змін до складу Дисциплінарної комісії Мінсоцполітики згідно з наказом Мінсоцполітики від 20 лютого 2017 року № 255 (дострокове припинення повноважень двох членів Дисциплінарної комісії Мінсоцполітики за умови відсутності законодавчо визначених підстав), відбулось із порушенням вимог статті 69 Закону; у порушення вимог статті 73 Закону у дисциплінарній справі державного службовця ОСОБА_2 відсутні: підстави для відкриття дисциплінарного провадження; інформаційна довідка з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Дисциплінарне провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 проведено з порушенням вимог статті 67, частини дев'ятої статті 69, статей 73, 74 і 77 Закону, що призвело до прийняття суб'єктом призначення необґрунтованого рішення про накладення на державного службовця ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення, згідно із Наказом Мінсоцполітики від 26 жовтня 2017 року № 922к.

Відповідач з висновком Національного агентства України з питань державної служби не погодився в повному обсязі, в зв'язку з чим направив зауваження на адресу Національного агентства з питань державної служби від 19 січня 2018 року № 1020/0/2-18/30.

Пунктом 2 висновку визначено, що дисциплінарною комісією в порушення вимог статті 73 Закону "Про державну службу" відсутні підстави для відкриття дисциплінарного провадження, інформаційна довідка з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, відсутні копії документів і матеріалів, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку, відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції також не погодився із такими висновками Національного агентства України з питань державної служби і з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Так, згідно з статтею 73 Закону України "Про державну службу" з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до вимогами статті 73 Закону України "Про державну службу" Міністерством соціальної політики України сформовано дисциплінарну справу державного службовця ОСОБА_2, відібранні пояснення державного службовця.

В матеріалах дисциплінарної справи державного службовця містяться доповідна записка Заступника директора Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми - начальника відділу протидії торгівлі людьми ОСОБА_7, щодо виникнення конфліктної ситуації між начальником відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями ОСОБА_3 та головним спеціалістом відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями ОСОБА_2, з викладенням обставин у справі, характеристика державних службовців, службова записка начальника Управління по роботі з персоналом ОСОБА_8, щодо внесення на розгляд дисциплінарної Комісії питання дотримання правил етичної поведінки державними службовцями, учасниками конфліктної ситуації, протоколи засідань дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства, що містять відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, обставини у справі, на підставі яких винесений наказ про застосування дисциплінарного стягнення державним службовцям.

Крім того, дисциплінарне стягнення у вигляді догани керівництвом Міністерства соціальної політики України застосоване до всіх учасників конфлікту (державних службовців: позивача ОСОБА_2., керівника відділу ОСОБА_3 та головного спеціаліста ОСОБА_5.) відповідно до наказів від 26 жовтня 2017 року №№ 922 к, 923к, 924к (копії наказів містяться в матеріалах справи).

Щодо складу дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України, то суд першої інстанції правильно зазначив про таке.

Наказом Мінсоцполітики від 02 червня 2016 року № 613 "Про дисциплінарну. Комісію з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерстві соціальної політики України" утворено та затверджено склад дисциплінарної Комісії в Міністерства соціальної політики України відповідно до статті 69 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон) у кількості 8 осіб, а саме: 4 (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.) - представники виборного органу первинної профспілкової організації "Об'єднана профспілка працівників соціальної сфери Міністерства соціальної політики України, Державної служби зайнятості (Центральний апарат), ДП "Технік" з числа державних службовців Мінсоцполітики; 4 (ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16) - державні службовці Мінсоцполітики.

До складу дисциплінарної Комісії включено 1 особу, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом, а саме ОСОБА_14 - заступника директора Юридичного департаменту - начальника відділу правової експертизи.

Враховуючи, що усі особи, які включені до складу дисциплінарної Комісії є державними службовцями апарату Мінсоцполітики, наказ Мінсоцполітики від 02.06.2016 № 613 "Про дисциплінарну Комісію з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України" не містить інформації про те, які саме державні службовці апарату Мінсоцполітики є представниками керівника державної служби, визначені ним одноособово, а які є представниками виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців.

Закон України "Про державну службу" не містить такої вимоги до оформлення відповідних наказів центральних органів виконавчої влади не було надано методичних та інших рекомендацій щодо оформлення зазначених наказів.

Відносно внесення змін до складу дисциплінарної Комісії, внесених наказом Мінсоцполітики від 20 лютого 2017 року № 255 "Про внесення змін до складу дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України" (яким припинено повноваження членів дисциплінарної Комісії, а саме головного спеціаліста відділу Управління по роботі з персоналом ОСОБА_17 і головного спеціаліста відділу організації санаторно-курортного лікування ОСОБА_18.) слід зауважити, що з метою забезпечення належного рівня функціонування внутрішнього контролю в Мінсоцполітики та для упорядкування роботи дисциплінарної Комісії наказом від 29.07.2016 № 829 "Про затвердження Регламенту дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики" затверджено Регламент її роботи. Пунктом 2.4 цього Регламенту визначено, що повноваження члена дисциплінарної Комісії припиняються за рішенням державного секретаря Мінсоцполітики у разі: закінчення строку повноважень; подання ним заяви про припинення повноважень за власним бажанням; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я за наявності медичного висновку; неналежного виконання своїх обов'язків. Копія наказу Мінсоцполітики від 29 липня 2016 року № 829 "Про затвердження Регламенту дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики" додана.

Відповідно до пункту 5 статті 69 Закону України "Про державну службу" члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах, а одним із принципів державної служби є забезпечення прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст і спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави, тому припинення повноважень члена дисциплінарної комісії на підставі заяви про припинення повноважень за власним бажанням не є порушенням, не звужує прав і законних інтересів державних службовців.

Судом першої інстанції встановлено, що підставами для відкриття дисциплінарного провадження у справі ОСОБА_2 є: доповідна записка заступника директора Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми - начальника відділу протидії торгівлі людьми ОСОБА_7 від 28 вересня 2017 року № 568/0/164-17 стосовно конфліктної ситуації, яка сталася 28 вересня 2017 року між начальником Відділу ОСОБА_3 та головним спеціалістом Відділу ОСОБА_2; службова записка начальника Управління по роботі з персоналом ОСОБА_8 від 02 жовтня 2017 року № 233/0/59-17/301 з пропозицією внести на розгляд дисциплінарної Комісії питання дотримання правил етичної поведінки державних службовців працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2; відповідним дорученням державного секретаря Мінсоцполітики Іванкевича В.В. до вищевказаної службової записки.

Зазначені документи є в дисциплінарній справі державного службовця ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами справи, відповідно до зауважень на довідку були надані до Національного агентства України з питань державної служби.

Інформація, в якій викладено обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарної справи, викладені у: доповідній записці заступника директора Департаменту сімейної, тендерної політики та протидії торгівлі людьми - начальника відділу протидії торгівлі людьми ОСОБА_7 від 28 вересня 2017 року № 568/0/164-17 стосовно конфліктної ситуації, яка сталася 28 вересня 2017 року між начальником Відділу ОСОБА_3 та головним спеціалістом Відділу ОСОБА_2; службовій записці начальника Управління по роботі з персоналом ОСОБА_8 від 02 жовтня 2017 року № 233/0/59-17/301 з пропозицією внести на розгляд дисциплінарної Комісії питання дотримання правил етичної поведінки державних службовців працівниками ОСОБА_3, ОСОБА_2

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рекомендацій щодо складання, формату та зразка інформаційної довідки не було надано центральним органам виконавчої влади та не закріплено на законодавчому рівні, а тому зауваження щодо інформаційної довідки містять формальний характер.

Крім того, пояснення інших осіб були заслухані та відображені у протоколі засідання дисциплінарної Комісії від 06 жовтня 2017 року (заступника Міністра ОСОБА_19; заступника директора Департаменту - начальника відділу протидії торгівлі людьми ОСОБА_7 та заступника директора Департаменту протидії торгівлі людьми - начальника відділу ОСОБА_20.).

Щодо посилання апелянта про відсутність висновку про наявність дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає таке.

Висновки про наявність дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності викладені у протоколі засідання дисциплінарної Комісії від 11 жовтня 2017 року.

Подання дисциплінарної Комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_2 внесено державному секретарю Мінсоцполітики 18 жовтня 2017 року.

Щодо висновків Національного агентства України з питань державної служби про те, що дисциплінарною комісією не доведено ступень вини, характер і тяжкість дисциплінарних проступків, вчинених державними службовцями ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що призвело до прийняття суб'єктом призначення необґрунтованих рішень про застосування дисциплінарних стягнень, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зазначеного виходячи з такого.

Дисциплінарною комісією всебічно вивчено матеріали дисциплінарних справ, визначено ступень вини, характер і тяжкість дисциплінарних проступків, вчинених державними службовцями ОСОБА_2, про що свідчить варіативність запропонованих рішень дисциплінарної комісії, а саме: надання пропозицій державному секретарю Мінсоцполітики від догани до звільнення, наведено зазначено у протоколах засідання дисциплінарної Комісії від 11 жовтня 2017 року та від 17 жовтня 2017 року.

За приписами статті 5 Закону України "Про державну службу" державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

В основу поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку. Тому, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як дисциплінарний проступок слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу. Тобто, дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що поведінка Позивача, яка вирішувалась в межах дисциплінарного провадження, не відповідає етиці поведінки державного службовця.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного наказу з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, а тому адміністративний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.М. Літвіна

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 18.09.2018 року.