Постанова № 76542554, 22.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2018 року справа № 804/1891/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.,

суддів: Добродняк І.Ю. Семененка Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 (суддя Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна, дата складання повного тексту 22.05.2018)

у справі № 804/1891/18

за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

15.03.2018 перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся в інтересах держави з адміністративним позовом до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 139 202,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ОСОБА_1 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке полягає у перевезенні вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, у зв'язку з чим відповідачу нарахована плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, не сплачена останнім у добровільному порядку у визначений чинним законодавством строк.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018р. у справі № 804/1891/18 вищевказаний адміністративний позов залишено без розгляду.

Ухвалу суду, з посиланням на ст.122 КАС України, мотивовано пропущенням прокурором тримісячного строку звернення до суду і відсутністю заяви про поновлення строку звернення до суду із даним з позовом, оскільки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або великогабаритних) транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 12, в якому визначено адміністративно-господарську санкцію у вигляді плати за проїзд, датовано 26.02.2017, і підстава, яка дає право відраховувати строк звернення до адміністративного суду, почала свій перебіг після спливу тридцяти днів на оплату такого розрахунку, тобто строк на звернення з даним позовом до суду сплинув 28.06.2017.

Крім того, суд зазначив, що навіть з урахуванням шестимісячного строку на звернення, такий строк закінчився 28.09.2017, а прокурор звернувся з даним позовом до суду лише 15.03.2018.

При цьому доводи прокурора про існування зазначеного боргу, про який йому стало відомо лише 12.02.2018 суд не взяв до уваги, оскільки до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 139 202,12 грн., яка не є податковим боргом, до якого застосовуються інші строки оскарження.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, першим заступником прокурора Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 р. у справі №804/1891/18 та направити дану справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Скаржник зазначає, що в порушення ст.90 та ст.242 КАС України судом першої інстанції не встановлено коли саме відповідачем отримано супровідний лист Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області від 10.03.2017 № 27.1-7/772, з яким на адресу відповідача направлені матеріали габаритно-вагового контролю від 26.02.2017, а відтак висновок про те, що тридцятиденний строк на його добровільну оплату у відповідача сплинув саме 28.03.2017 є лише припущенням, а отже час виникнення підстави для звернення до суду із даним позовом судом не встановлено.

Також скаржник вважає неправомірним посилання суду першої інстанції на те, що навіть з урахуванням шестимісячного строку на звернення з позовом до суду (відповідно до ст.99 КАС України в редакції до 15.12.2017), даний строк закінчився 28.09.2017, оскільки відповідно до положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ст.53 КАС України, право прокурора на звернення до суду виникає виключно з моменту встановлення підстав для представництва, а постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 у справі № 804/2720/17, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Держінспекції України з безпеки на наземному транспорті Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування розрахунку відмовлено, а тому початок перебігу шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів держави щодо стягнення з відповідача 139202,12 грн. має відраховуватися судом не з 23.03.2017, а з 29.11.2017 - дати проголошення рішення суду апеляційної інстанції у справі № 804/2720/17, тобто саме з 29.11.2017 підстава, яка дає право прокурору відраховувати строк звернення до адміністративного суду, почала свій перебіг.

Водночас скаржник зазначає, що про порушення відповідачем прав та інтересів держави та наявність підстав для представництва, прокурор довідався 12.02.2018 з листа Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області від 06.02.2018 № 27-08/371, а відтак саме з цього часу для прокурора почався перебіг строку на звернення до суду із відповідним позовом.

Справа призначена до розгляду в порядку письмового провадження, у відповідності до ст. 311 КАС України.

Матеріалами справи підтверджується наступне:

За результатами проведеного Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на а/д М-12 «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка» габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки MAN модель TGS 19.440, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.02.2107, акт № 0110125 від 26.02.2017 та чек зважування від 26.02.2017 №03269, якими зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху, а саме: навантаження на осі: 7,02/11,92/30,94 при нормативно допустимій 11,0/11,0/22,0, фактична маса - 49,94 т при нормативно допустимій - 40 т (а. с.18-20).

За даними баз МВС вказаний вантажний автомобіль належить ОСОБА_1 (а. с.24, 25).

На підставі даних матеріалів Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складно Розрахунок № 12 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким ОСОБА_1 нарахована плата за проїзд у сумі 4 893,21 євро (а. с.21), що еквівалентно на той момент 139 202,12 грн. згідно з офіційним курсом гривні, встановленим НБУ України (а. с.26).

При цьому у даному Розрахунку окремо зазначено, що перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Поряд з цим матеріали справи свідчать, що питання правомірності дій Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області щодо проведення контролю та правомірності вищевказаного Розрахунку № 12 було предметом дослідження в адміністративній справі №804/2720/17 за позовом ОСОБА_1 до Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, за результатами розгляду якої постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 ОСОБА_1 відмолено у задоволенні позову (а. с.27-31).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 у справі №804/2720/17 залишено без змін (а. с.32-35).

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У ч.5 ст.254 КАС України (в редакції на момент ухвалення судових рішень у справі №804/2720/17) визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Так, з огляду на приписи ч.4 ст.78 КАС України та на те, що вказане судове рішення у справі у справі № 804/2720/17 у відповідності до ч.5 ст.254 КАС України набрало законної сили, встановлені цим судовим рішенням обставини щодо правомірності Розрахунку № 12 плати за проїзд не доказуються при розгляді даної адміністративної справи. В добровільному порядку, з 29.11.2017 року, з моменту прийняття апеляційним судом рішення щодо правомірності розрахунку № 12, ОСОБА_1, плату за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в установленому йому розмірі , не сплатив.

Разом з тим, беручи до уваги, що предметом даної адміністративної справи є стягнення визначеної Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області у Розрахунку № 12 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яку ОСОБА_1 не сплатив у добровільному порядку, апеляційний суд дійшов висновку про хибність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову прокурора без розгляду через пропущення тримісячного строку звернення до суду з огляду на наступне:

Суд першої інстанції обґрунтував такий висновок тим, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Розрахунок № 12, в якому визначено адміністративно-господарську санкцію у вигляді плати за проїзд, датовано 26.02.2017, і підстава, яка дає право відраховувати строк звернення до адміністративного суду, почала свій перебіг після спливу тридцяти днів на оплату такого розрахунку (28.03.2017), а відтак строк на звернення з даним позовом до суду сплинув 28.06.2017.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Таким чином, оскільки Укртрансбезпека та її територіальні органи не наділені повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом, а плата за проїзд дорогами загального користування є одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України, прокурор мав підстави для звернення з цим позовом до суду в інтересах держави в якості позивача.

При цьому у ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України (в редакції на момент звернення прокурора з позовом у березні 2018 р.) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Тобто суб'єкт владних повноважень може звернутись до адміністративного суду з позовом у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

З матеріалів справи вбачається, що про порушення ОСОБА_1 інтересів держави та наявність підстав для представництва перший заступник прокурора Дніпропетровської області був повідомлений листом Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області від 06.02.2018 № 27-08/371, отриманим 12.02.2018 (а. с.12, 13).

Отже, враховуючи вищезазначені обставини справи та правові норми, підстави, що надавали право прокурору на пред'явлення позову в інтересах держави, виникли у лютому 2018 р., а сам позов поданий прокурором у березні 2018 р., що свідчить про відсутність порушення останнім строку звернення до суду, встановленого абз.2 ч.2 ст.122 КАС України, і, як наслідок, відсутність підстав для залишення позову без розгляду у відповідності до ч.4 ст.123 КАС України.

Відтак, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 р. про залишення позову без розгляду у даній справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд суду першої інстанції у відповідності до ч.3 ст.312 КАС України, згідно з якою у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування (постанова Великої Палати ВСУ від 06.06.2018 у справі №820/1203/17) і в зв'язку з цим, враховуючи характер спірних правовідносин, а також суб'єктний склад сторін, на вирішення суду першої інстанції залишається питання судочинства, за правилами якого має бути розглянута дана справа.

Керуючись статтями 122, 312, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 р. у справі № 804/1891/18 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 р. у справі № 804/1891/18 скасувати.

Справу № 804/1891/18 передати на розгляд суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко