Постанова № 76542532, 06.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2018 рокусправа № 804/4293/18 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.

судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Громадської організації "Платформа громадський контроль"

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 (суддя Голобутовський Роман Зіновійович)

у справі № 804/4293/18

за адміністративним позовом Громадської організації "Платформа громадський контроль"

до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради

про визнання дій протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2018 р. Громадська організація "Платформа громадський контроль" звернулась до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради в якому просила визнати протиправними дії виконавчого комітету Павлоградської міської ради щодо прийняття без застосування регуляторної процедури, визначеної Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", рішень про встановлення тарифів на перевезення на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі в м. Павлограді.

12.07.2018 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить зупинити дії нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування, а саме: рішення №172 від 21.03.2018 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі в м. Павлограді ТОВ «АТП «Совтур»; рішення №173 від 21.03.2018 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі в м. Павлограді ТОВ «Автодрайв»; рішення №174 від 21.03.2018 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі в м. Павлограді ТОВ «Павлоградське АТП»; рішення №175 від 21.03.2018 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі в м. Павлограді ТОВ «АТП «Кортеж»; рішення №176 від 21.03.2018 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі в м. Павлограді ФОП ОСОБА_1 Також, просить заборонити виконавчому комітету Павлоградської міської ради вчиняти дії пов'язані із прийняттям рішень, якими встановлюються тарифи на перевезення на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі в м. Павлограді, до набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що в оскаржуваних рішеннях виконавчого комітету міської ради йдеться мова про підвищення тарифів на проїзд у міському пасажирському автомобільному транспорті, що стосується кожного пересічного мешканця м. Павлоград, який користується міським транспортом. З огляду на те, що є велика ймовірність того, що вже на наступному засіданні Виконавчого комітету Павлоградської міської ради буде прийняте відповідне рішення, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 р. у справі № 804/4293/18 в задоволенні заяви Громадської організації "Платформа громадський контроль" про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалу суду мотивовано тим, що заявником не доведено наявності очевидної небезпеки правам та інтересам позивача, відновлення яких буде потребувати значних зусиль. Крім того, зупинення спірних рішень може призвести до збитків третіх осіб (підприємств-перевізників), що не є стороною по справі.

Не погодившись з ухвалою суду, Громадською організацією "Платформа громадський контроль" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 р. у справі № 804/4293/18, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що спірні рішення є протиправними та необґрунтованими та такими, що порушують права позивача, а тому зупинення їх дії є необхідним для захисту прав позивача. Скаржник зазначає, що посилання суду на те, що зупинення рішень нанесе збитки перевізникам є помилковим, оскільки перевезення відбувається на підставі господарських договорів, які жодного відношення не мають до оскаржуваних рішень.

Представник заявника апеляційної скарги підтримав доводи апеляційної скарги в судовому засіданні апеляційної інстанції, клопотав про долучення до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження власної позиції.

Представник виконкому Павлоградської ради заперечувала проти задоволення апеляційної скарги , стверджуючи про наявність повноважень на прийняття відповідних рішень.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Підставами для забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідні підстави, згідно п. 1 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у клопотанні особи щодо забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Колегія суддів зазначає, що клопотання про забезпечення позову обґрунтоване в цілому з посиланням на доводи позовної заяви, заявник вказує на те, що оскільки подання позову не зупиняє дію оскаржуваного рішення, то вжиття заходів забезпечення позову повинно зупинити дію оспорюваних рішень до винесення рішення у справі про їх скасування. Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні зазначеної заяви, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції, та зазначив, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що неприйняття заходів унеможливить захист його прав та інтересів. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача посилався на уставні задачі та мету створення громадської організації , дії якої спрямовані на протидію корупції, та відповідно неможливість виконання уставних цілей без відповідного забезпечення позову.

Суд звертає увагу , що у заяві про забезпечення адміністративного позову і в матеріалах, доданих до позову, відсутні докази очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів або необхідності докласти для їх відновлення значних зусиль та витрат. Також в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином колегія суддів вважає, що заявлені заходи забезпечення позову не є співрозмірними з його предметом, а забезпечення адміністративного позову з підстав очевидної протиправності оспорюваних рішень є передчасним, оскільки дане питання є предметом з'ясування під час розгляду та вирішення даної адміністративної справи по суті.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Платформа громадський контроль" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 р. у справі № 804/4293/18 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 р. у справі № 804/4293/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко