Постанова № 76542522, 17.09.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року Справа № 903/246/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Величко К.Я.

за участю представників сторін:

прокурора - Лис Н.В. (посвідчення № 031428 від 19.01.2015);

відповідача 1 - ОСОБА_1 (ордер на надання правової допомоги № ВЛ000,046746 від 02.04.2018);

відповідача 2 - не з'явився;

третьої особи - ОСОБА_2 (довіреність № 2035/58/2-18 від 30.03.2018);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради на ухвалу господарського суду Волинської області від 12 червня 2018 року (підписана 13.06.2018) у справі № 903/246/18 (суддя Костюк С.В.)

за позовом Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави

до Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області

до Комунального підприємства "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Волинської обласної державної адміністрації

про визнання незаконним та скасування рішення № 11/6 від 20.11.2017 року, визнання недійсною угоди № 30 від 12.12.2017 року, зобов’язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 12 червня 2018 року у справі №903/246/18 за позовом Маневицької місцевої прокуратури до Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області, Комунального підприємства "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення № 11/6 від 20.11.2017 року, визнання недійсною угоди № 30 від 12.12.2017 року, зобов’язання повернути земельну ділянку задоволено заяву Маневицької місцевої прокуратури № 36-1160вих18 від 08.05.2018 року про забезпечення позову.

Заборонено Комунальному підприємству "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради здійснювати дії, пов’язані з проведенням геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт на земельній ділянці 8,1561 га в с.Галузія Маневицького району, Волинської області до вирішення спору по суті.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, КП "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Волинської області від 12 червня 2018 року скасувати та прийняти нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого суду, обставинам справи.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Прилісненської сільської ради у відзиві на апеляційну скаргу підтримує вимоги останньої та просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Безпосередньо в судовому засіданні представники КП "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради, Прилісненської сільської ради і прокурор повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.

Представник Волинської обласної державної адміністрації вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Маневицька місцева прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави до Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення № 11/6 від 20.11.2017 "Про клопотання комунального підприємства "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради", яким погоджено КП "Волиньприродресурс" тимчасове користування терміном на два роки земельною ділянкою, орієнтовною площею 8 га для проведення геологорозвідувальних робіт в межах спеціального дозволу на користування надрами у населеному пункті с.Галузія, визнання недійсною угоди № 30 від 12.12.2017, зобов’язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12 квітня 2018 року у справі №903/246/18 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

10 травня 2018 року на адресу суду за вх.№ 01-68/21/18 надійшла заява Маневицької місцевої прокуратури №36-1160вих18 від 08.05.2018 про забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству "Волиньприродресурс" вчиняти певні дії, пов’язані з проведенням геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт на земельній ділянці 8,1561 га в с.Галузія Маневицького району, Волинської області.

Вказана заява обгрунтована тим, що земельна ділянка виділена КП "Волиньприродресурс" згідно рішення № 11/6 від 20.11.2017 року "Про клопотання комунального підприємства "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради", яке є предметом спору, а тому існує ймовірність того, що відповідач-2 розпочне проведення геологорозвідувальних робіт - розвідки родовищ корисних копалин та робіт із вивчення розсипу бурштину, шляхом створення шурфів, траншей, розвідувальних кар’єрів на спірній земельній ділянці, що призведе до заподіяння непоправної шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числі водним ресурсам малої річки Гнилий Брід. Вищезазначені роботи на земельній ділянці істотно ускладнять чи унеможливлять в подальшому виконання рішення суду про повернення земельної ділянки, оскільки земельна ділянка та водний об’єкт можуть бути пошкоджені внаслідок добування корисних копалин та, як наслідок, потребувати витрат на проведення її рекультивації у попередній стан. При цьому вказує, що з протоколу огляду місця події від 08.05.2018 вбачається, що на спірній земельній ділянці проводяться роботи по встановленню огорожі, розміщенню тимчасових споруд для перебування обслуговуючого персоналу, що свідчить про намір КП "Волиньприродресурс" на проведення геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт на земельній ділянці площею 8,1561 га в с.Галузія Маневицького району, Волинської області, виділеній згідно оспорюваного рішення.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення вищевказаної заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.2 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заява про забезпечення позову отримана суддею 11.06.2018 року.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (далі - Постанова) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.3 Постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як вбачається, предметом спору у даній справі є рішення № 11/6 від 20.11.2017 "Про клопотання комунального підприємства "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради", яким погоджено КП "Волиньприродресурс" тимчасове користування терміном на два роки земельною ділянкою, орієнтовною площею 8 га для проведення геологорозвідувальних робіт в межах спеціального дозволу на користування надрами у населеному пункті с.Галузія, яке було підставою укладення між відповідачами угоди від 12.12.2017 №30.

Враховуючи предмет спору та зважаючи на те, що проведення робіт із вивчення розсипу бурштину, шляхом створення шурфів, траншей, розвідувальних кар’єрів на спірній земельній ділянці, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду при задоволенні позову або зробити таке виконання неможливим, місцевий господарський суд дійшов правльного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті шляхом заборони Комунальному підприємству "Волиньприродресурс" вчиняти певні дії, пов’язані з проведенням геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт на земельній ділянці 8,1561 га в с.Галузія Маневицького району, Волинської області.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 12 червня 2018 року у справі № 903/246/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-291 ГПК України.

4. Матеріали оскарження ухвали у справі №903/246/18 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "19" вересня 2018 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Миханюк М.В.