Постанова № 76542470, 17.09.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року Справа № 902/858/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Величко К.Я.

за участю представників сторін:

ліквідатора - ОСОБА_1 (довіреність від 15.03.2016);

апелянта - ОСОБА_2 (довіреність №56 від 11.07.2018) - в режимі відеоконференції;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 Русь" в особі уповноваженої особи на ліквідацію - ОСОБА_4 №686/16 від 03.03.2018 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2018 року у справі № 902/858/15

за заявою Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна"

до Приватного підприємства "Хілл"

про визнання банкрутом (розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення до заяви про визнання недійсними результатів аукціону)

Розпорядженням керівника апарату від 13 вересня 2018 року у справі №902/858/15 в зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Саврія В.А. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду у справі №902/858/15 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Огороднік К.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2018 року у справі №902/858/15 в задоволені заяви Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 Русь" № 5264/16 від 19.12.2017 року про вжиття заходів забезпечення у справі № 902/858/15 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ПАТ "Банк "ОСОБА_3 Русь" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Вінницької області скасувати та накласти арешт на майно, що входить до складу ЦМК банкрута.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання представники кредиторів, торгуючої організації та ТОВ "Дім Цукру" не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребуваного ухвалою апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників кредиторів, торгуючої організації та ТОВ "Дім Цукру", оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 03 вересня 2018 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.

Безпосередньо в судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі. Представник ліквідатора безпосередньо в судовому засіданні вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта та ліквідатора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою господарського суду Вінницької області від 04 жовтня 2016 року у справі № 902/858/15 визнано приватне підприємство "Хілл" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.09.2017 припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_5 як ліквідатора ПП "Хілл" у справі № 902/858/15, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6, з покладенням на останнього всіх прав та обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Вінницької від 09.11.2017 у справі №902/858/15 продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута - приватного підприємства "Хілл" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_6 - до 06.02.2018 року.

26 грудня 2017 року публічне акціонерне товариство "Банк "ОСОБА_3 Русь" звернулося з заявою № 5264 від 19.12.2017 про вжиття заходів забезпечення до заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна у справі №902/858/15, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке входило до складу лоту № 1 та було реалізовано на аукціоні з продажу майна у справі №902/858/15, який відбувся 14.12.2017.

Вказана заява обгрунтована тим, що 15 листопада 2017 року на сайті Вищого господарського суду України та на сайті Міністерства юстиції України було оприлюднено оголошення (номер публікації: 47139) про проведення прилюдних торгів (аукціону) з реалізації належного банкруту - ПП "Хілл" майна у складі ЦМК (другий повторний аукціон), проведення якого призначено на 14.12.2017.

Згідно повідомлення, яке оприлюднено 15.11.2017 року на сайті Вищого господарського суду України, на другому повторному аукціоні буде продано майно банкрута цілісним майновим комплексом до складу якого входять об'єкти нерухомості, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, дебіторська заборгованість, корпоративні права, вимоги до третіх осіб.

Початкова вартість вищевказаного майна становить 290 413 510,87 грн. без ПДВ. Крок аукціону становить - 0.5 % від початкової вартості лоту. Кінцевий термін прийому заяв - до 13:00 год. до 16.11.2017 року включно. Дата та місце проведення аукціону: 14.12.2017 року о 1О:ОО год., за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 4, оф. 1.

19.12.2017 з офіційного сайту Вищого господарського суду України, заявник дізнався про те, що 18.12.2017 року на сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено оголошення про те, що аукціон з продажу майна банкрута - ПП "Хілл" відбувся.

Майно підприємства - банкрута ПП "Хілл", що було виставлено для продажу на аукціоні у вигляді цілісного майнового комплексу за початкової вартості 290 413 510,87 грн. без ПДВ було придбано за 20 328 945,83 грн., без ПДВ.

Тобто, продаж майна банкрута відбувся за ціною, яка більше ніж у 14 разів менше вартості майна, зазначеної у звіті ТОВ "Консалтингове Бюро "Спектр" про оцінку майна від 30.06.2017 року проведену на замовлення ліквідатора ПП "Хілл", відповідно до якого вартість тільки об'єктів нерухомості, обладнання та устаткування становить 283 678 800,00 грн., без врахування дебіторської заборгованості та вимог до третіх осіб.

На думку заявника, права банку як забезпеченого кредитора, порушені в результаті проведення незаконного аукціону, при підготовці якого було повністю порушено порядок його проведення, та має намір звернутися до суду з заявою про визнання недійсними результатів аукціону продажу майна у справі № 902/858/15 про банкрутство "Хілл", який відбувся 14.12.2017 року.

Отже, оскільки за наслідками проведення незаконного аукціону з продажу майна банкрута у справі № 902/858/15, який відбувся 14.12.2017 року, було укладено договори купівлі-продажу і право власності на реалізоване майно, в т.ч. нерухомість, що належало банкруту - ПП "Хілл" може перейти до іншої особи, і остання може здійснити його відчуження, що завдасть шкоди правам та інтересам ПАТ "ОСОБА_3 Русь", як заставному кредитору, та призведе до неможливості його повернення (в силу появи статусу "добросовісного набувача" у нового власника вищевказаного майна в силу приписів ст. 388 ЦК України) у власність банкрута в разі задоволення заявленого банком позову та визнання проведених торгів, а також відповідних договорів купівлі-продажу майна, недійсними.

Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке входило до складу лоту № 1 та було реалізовано на аукціоні з продажу майна у справі № 902/858/15, який відбувся 14.12.2017.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищевказаної заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч.1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п.п. 1, 3 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26 грудня 2011 року (далі - Постанова), у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вже зазначалося вище, подана заява про вжиття заходів забезпечення обгрунтована тим, що за наслідками проведення аукціону з продажу майна банкрута, який відбувся 14.12.2017 року було укладено договори купівлі-продажу, і право власності на реалізоване майно, в т.ч. нерухомість, що належало банкруту - ПП "Хілл" може перейти до іншої особи, яка не позбавлена можливості здійснити відчуження такого майна, що завдасть шкоди правам та інтересам ПАТ "ОСОБА_3 Русь", як заставному кредитору та призведе до неможливості його повернення у власність банкрута у випадку задоволення заявленого банком позову та визнання проведених торгів, а також відповідних договорів купівлі-продажу майна, недійсними.

Суд, звертає увагу на те, що підставами для забезпечення позову є істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Водночас, доводи заявника про можливість відчуження іншими особами нерухомого майна ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами, які б вказували на реалізацію даного майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Також не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову згідно із статтями 136, 140 ГПК України доводи заявника про недійсність аукціону, який відбувся 14.12.2017.

ОСОБА_4 того, ПАТ "Банк "ОСОБА_3 Русь" просив суд вжити заходи до забезпечення заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "Хілл" шляхом накладення арешту на майно, що входило до складу Лоту №1 і було реалізовано на аукціоні, що відбувся 14.12.2017. При цьому, заявник не зазначає і не обґрунтовує у чому полягає реальна загроза порушення прав ПАТ "Банк "ОСОБА_3 Русь" оформленням права власності на це майно переможцем аукціону, а висловлює припущення про ймовірне відчуження переможцем аукціону цього майна.

Поряд з тим, суд наголошує на встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливості здійснення ліквідаційної процедури у провадженні справи про банкрутство. Зокрема, згідно ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Відтак, суд у провадженні справи про банкрутство ПП "Хілл" не вправі був застосовувати заходи до забезпечення заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, який відбувся 14.12.2017, шляхом накладення арешту на майно банкрута, яке уже продане на аукціоні, що проводився в ліквідаційній процедурі у межах провадження у справі про банкрутство ПП "Хілл".

Враховуючи викладене, наведені норми законодавства, зміст поданої заяви, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволені заяви публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 Русь" № 5264 від 19.12.2017 року про вжиття заходів забезпечення до заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна у справі № 902/858/15 в повному обсязі.

Викладені в апеляційній скарзі доводи ПАТ "Банк "ОСОБА_3 Русь", що стосуються підстав визнання недійсним аукціону з продажу майна ПП "Хілл" від 14.12.2017, і не стосуються обставин, що підлягають розгляду і доведенню при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 129, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 Русь" в особі уповноваженої особи на ліквідацію - ОСОБА_4 №686/16 від 03.03.2018 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2018 року у справі №902/858/15 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №902/858/15 повернути господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "19" вересня 2018 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Миханюк М.В.