Постанова № 76542376, 10.09.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2018 р. Справа № 914/794/18

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Бойко С.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка", б/н від 05.07.2018 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 19.06.2018 року (повний текст складено 22.06.2018, суддя: Рим Т.Я.)

про залишення без розгляду

у справі № 914/794/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка", м. Львів

до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-2: Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів

про: 1) визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності №37410283 від 13.05.2015, виданого реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції;

2) визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 21246732 від 13.05.2015 09:27:22, винесене державним реєстратором Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2

за участю представників:

від позивача (скаржника) – ОСОБА_3 - директор

від відповідача-1 – не з’явився

від відповідача-2 – не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.06.2018 року в справі № 914/794/18 залишено позовну заяву без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що судом було створено усі умови для реалізації позивачем його процесуальних прав, що свідчить про забезпечення його права на справедливий судовий розгляд, однак, останній не з’являвся в засідання та зважаючи на неповідомлення позивачем причин неявки в судові засідання, відсутність заяви про розгляд справи за відсутності позивача, позовна заява, на думку суду першої інстанції підлягала залишенню без розгляду на підставі імперативної норми частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українка" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.06.2018 року в справі № 914/794/18 та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції, так як належним чином не був повідомлений про судові засідання.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

В судове засідання з’явився позивач, який у своїх поясненнях, підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити.

Від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" до Львівської міської ради та Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності №37410283 від 13.05.2015, виданого реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції та визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 21246732 від 13.05.2015 09:27:22, винесене державним реєстратором Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2.

Ухвала від 05.05.2018 про відкриття провадження у справі надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, одночасно з попередньою ухвалою за тією ж адресою. Однак, відділенням поштового зв'язку її було повернуто суду без вручення.

Зважаючи на невручення ухвали про відкриття провадження позивачу вперше, суд повторно скерував таку ухвалу на адресу позивача 17.05.2018. Позивач отримав цю ухвалу 30.05.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 191). Таким чином, він був обізнаний про час та місце проведення судового засідання 30.05.2018.

Перед судовим засіданням 30.05.2018 позивачем через канцелярію суду подано заяву про відвід судді Рима Т.Я., однак в судовому засіданні позивач був відсутній. Причин неявки позивач не повідомив суду.

Ухвалою суду від 30.05.2018 провадження у справі зупинено, а справу передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу. Позивач отримав цю ухвалу 06.06.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 202).

Ухвалою суду (суддя Пазичев В.М.) від 01.06.2018, в задоволенні заяви позивача про відвід судді Рима Т. Я. відмовлено, справу повернуто раніше визначеному судді для розгляду по суті. Ухвалою від 06.06.2018 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.06.2018. Цю ухвалу суд скерував позивачу 07.06.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань: 79049, місто Львів, проспект Червоної Калини, 76/44. Позивач не отримав його.

Позивачем, 15.06.2018, через канцелярію суду, повторно подано заяву про відвід судді Рима Т.Я. Ухвалою суду від 18.06.2018 заяву позивача про відвід судді залишено без розгляду. При цьому дії позивача суд визнав зловживанням процесуальними правами. Суд звертає увагу, що заяви позивача про відвід були подані з однієї і тієї ж підстави – постановлення судом ухвали від 04.05.2018 про відмову в забезпеченні позову, яка була оскаржена позивачем в апеляційному порядку.

На думку суду, явка позивача в суд 15.06.2018 для подання повторної заяви про відвід свідчить про обізнаність позивача про відмову в задоволенні попередньої його заяви про відвід, а, відповідно, й про те, що справа підлягає подальшому розгляду. Незважаючи на це, в судове засідання, 19.06.2018, позивач повторно, не з'явився та не повідомив суд про причини неявки.

Відтак, суд першої інстанції зробив висновки, що, незважаючи на неотримання певних ухвал суду, позивач був обізнаний про судові засідання 30.05.2018 та 19.06.2018.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, можливість участі позивача у судових засіданнях залежала лише від його волевиявлення. Судом було створено усі умови для реалізації позивачем його процесуальних прав, що свідчить про забезпечення його права на справедливий судовий розгляд. Саме тому, зважаючи на неповідомлення позивачем причин неявки в судові засідання, відсутність заяви про розгляд справи за відсутності позивача, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі імперативної норми частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд не обґрунтував, яким чином нез’явлення позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами, не вказав, які саме вимоги суду не були виконані позивачем, не з’ясував причини їх невиконання.

Положеннями частин 1, 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із частиною 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються мали достатньо часу, але не менше ніж п’ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач отримав ухвалу про призначення справи на 19.06.2018 р. лише 27.06.2018 року, тобто вже після судового засідання, що свідчить про неналежне повідомлення позивача про дату й час проведення судового засідання. Також він не міг знати, що його явка визнана обов’язковою, оскільки отримав ухвалу після судового засідання.

На підставі викладеного Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалу Львівської області від 19.06.2018 року в справі № 914/794/18 про залишення без розгляду позовної заяви слід скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, наявні підстави, передбачені статтею 280 Господарського процесуального кодексу України, для скасування ухвали місцевого господарського суду.

У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, 275, 280-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка", б/н від 05.07.2018 року задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.06.2018 року в справі № 914/794/18 скасувати.

3. Матеріали справи №914/794/18 повернути до Господарського суду Львівської області, для подальшого розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.09.2018 року.

Головуючий суддя Малех І.Б.

судді Бойко С.М.

ОСОБА_1