Рішення № 76540531, 10.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2018 року о/об 09 год. 24 хв.Справа № 808/2566/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (51270, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1)

до Військової частини А1978 (69068, м.Запоріжжя, вул.Стефанова, буд.1; код ЄДРПОУ 081602908)

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми грошової компенсації вартості за неотримане речове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1) звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини А1978 (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність військової частини А1978 у зв'язку із невиплатою позивачу станом на 23.06.2018 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно з моменту виникнення у позивача права на отримання предметів речового майна, відповідно до норм забезпечення, на підставі його рапорту від 08.06.2018, який отримано відповідачем 14.06.2018, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міністерством оборони України станом на 1 січня 2018 року; 2) стягнути з військової частини А1978 на користь позивача грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно з моменту виникнення у позивача права на отримання предметів речового майна (за весь час військової служби), відповідно до норм забезпечення, на підставі його рапорту від 08.06.2018, який отримано відповідачем 14.06.2018, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міністерством оборони України станом на 1 січня 2018 року.

В адміністративному позові (а.с.4-10) позивачем зазначено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як військовослужбовець Збройних Сил України, проходила військову службу за контрактом, займана посада - медична сестра медичного пункту військової частини А1978, військове звання - «старшина». Позивачем 04.05.2018 подано командиру військової частини А1978 рапорт про звільнення з військової служби. Наказом командира військової частини А1978 по стройовій частині від 23.06.2018 за №167 позивача виключено із списків особового складу військової частини А1978 у зв'язку із звільненням з військової служби. Таким чином, 23.06.2018 є останнім днем військової служби позивача, у розумінні ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Під час знаходження у черговій у щорічній основній відпустці за 2018 рік (період відпустки: з 06.06.2018 по 22.06.2018), а саме 09.06.2018 позивачем на ім'я командира військової частини А1978 поштою направлено рапорт від 08.06.2018 про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення. У цьому ж рапорті ОСОБА_1 також просила видати довідку (другий примірник або засвідчену її копію) про вартість речового майна, що належить до видачі, а також просила виплатити вказану грошову компенсацію не пізніше останнього дня її військової служби. Даний рапорт надійшов на адресу військової частини 14.06.2018. Станом на 23.06.2018 (останній день військової служби) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно позивачу не виплачено, чим порушено її право на таке отримання під час проходження військової служби. Крім того, 23.06.2018 військовою частиною А1978 позивачу видано витяг з наказу командира військової частини А1978 (по стройовій частині) №167 від 23.06.2018, в якому не передбачено виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. Позивач з посиланням на ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ч.4 п.242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, наполягає на тому, що станом на 23.06.2018 військова частина А1978 зобов'язана була виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на підставі її рапорту від 08.06.2018, який отримано військовою частиною 14.06.2018.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення (а.с.92-93), в яких зазначено, що Рапорт про виплату грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно в якому позивач просить видати довідку про вартість речового майна від 08.06.2018 наданий до військової частини 14.06.2018. Оригінал речового атестату на підставі якого надається довідка про вартість речового майна, отриманий позивачем 06.06.2018 (підпис ОСОБА_2 про отримання атестату НОМЕР_2 06.06.2018). Довідка про вартість речового майна видається разом з речовим атестатом, якщо військовослужбовець виявив бажання отримати відповідну довідку. Рапорт від 08.06.2018 був наданий після отримання речового атестату, що фактично позбавило права начальника речової служби військової частини провести відповідні розрахунки та визначити розмір грошової компенсації, а командира військової частини - видати наказ з зазначенням розміру грошової компенсації. Факт наявності оригіналу речового атестату від 06.06.2018 та надання рапорту від 08.06.2018 підтверджує сам позивач у позові. Відповідач звертає увагу суду, що речовий атестат відповідно до п.19 Наказу Міністерства оборони України 29.04.2016 №232 «Про затвердження Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період», видається у разі вибуття зі складу військової частини, з'єднання, виду Збройних Сил, ОК, ВМС окремим військовослужбовцям, командам, підрозділам, військовим частинам, з'єднанням видається атестат на речове майне, який є основним документом для зарахування на речове забезпечення за новим місцем служби (дислокації). В атестаті відображається забезпеченість речовим майном, а також вказуються номер і дата видачі атестата на льотно-технічне обмундирування, якщо воно було видане військовослужбовцю (команді, підрозділу, військовій частині, з'єднанню). Атестати видаються: окремим військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються в запас (відставку), командам і підрозділам - начальником речової служби військової частини. Підставою для зарахування на речове забезпечення підрозділів, окремих команд та окремих військовослужбовців є атестат на речове майно і наказ командира військової частини. Рапорт позивача від 08.06.2018 про надання довідки про вартість речового майна доведений під особистий підпис начальнику речової служби, позивачу надана письмова відповідь від 26.06.2018 за №3200. Позивач своїми необґрунтованими діями створив такі умови, які перешкоджають посадовим особам військової частини здійснювати функціональну діяльність в межах своїх повноважень та надати довідку про вартість речового майна (до речового атестату вносяться відомості про видане майно та майно вказане в довідці). Позивач повторно звернувся до військової частини з заявою про видачу довідки про вартість речового майна, на що була надана письмова відповідь про відмову з обґрунтуванням підстав та пропозицією вирішення питання. Посадові особи діяли в межах своїх функціональних обов'язків з дотриманням норми права, військовою частиною виплачені всі види грошового забезпечення на отримання яких позивач набув таке право (підстава наказ командира військової частини А1978 від 23.06.2018 №167).

Відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, судом з'ясовано наступне.

Дослідженням наданих сторонами документів з'ясовано, що ОСОБА_1 проходила військову службу у Збройних Силах України за контрактом, займала посаду - медична сестра медичного пункту військової частини А1978, військове звання - «старшина». Позивачем 04.05.2018 подано командиру військової частини А1978 рапорт про звільнення з військової служби. Наказом командира військової частини А1978 по стройовій частині від 23.06.2018 за №167 позивача виключено із списків особового складу військової частини А1978 у зв'язку із звільненням з військової служби (а.с.12-13, 59).

09.06.2018 під час знаходження у черговій у щорічній основній відпустці за 2018 рік (період відпустки: з 06.06.2018 по 22.06.2018), позивачем командиру військової частини А1978 поштою направлено рапорт датований 08.06.2018 про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (а.с.18, 58). У цьому ж рапорті ОСОБА_1 також просила видати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, та просила виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно здійснити не пізніше останнього дня її військової служби, додавши до рапорту копію Атестату на речове забезпечення НОМЕР_2 від 06.06.2018 (а.с.17-18, 58).

Відповідач не заперечує факт надходження такого Рапорту від ОСОБА_1 Вказаний Рапорт від 08.06.2018 про надання довідки про вартість речового майна доведений під особистий підпис начальнику речової служби. Також, відповідач наполягає, що позивачу надана письмова відповідь від 26.06.2018 за №3200, однак до суду її не надано.

Відповідачем надано відповідь ОСОБА_1 на її Заяву про видачу довідки про вартість речового майна (вих.№3860 від 23.08.2018) в якій, зокрема, зазначено: «… Оригінал речового атестату на підставі якого надається довідка про вартість речового майна, отриманий Вами 06.06.2018 (підпис ОСОБА_1 про отримання атестату НОМЕР_2 06.06.2018). Довідка про вартість речового майна видається разом з речовим атестатом, якщо військовослужбовець виявив бажання отримати відповідну довідку. Рапорт від 08.06.2018, був наданий після отримання речового атестату, що фактично позбавило права начальника речової служби військової частини провести відповідні розрахунки та визначити розмір грошової компенсації, а командира військової частини - видати наказ з зазначенням розміру грошової компенсації. Факт наявності оригіналу речового атестату від 06.06.2018 та надання рапорту від 08.06.2018 Вами підтверджений. …» (а.с.96).

Позов підлягає частковому задоволенню враховуючи вище викладене та через наступне.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Отже, останнім днем військової служби позивача (днем фактичного звільнення) є день виключення його із списків особового складу Військової частини А1978, тобто - 23.06.2018.

Як передбачено ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядокгрошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 (надалі - «Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»), грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).

Виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік (п.7 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).

Як зазначено у п.242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента України №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. (…) Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

З метою отримання грошової компенсації ОСОБА_1 своєчасно, 14.06.2018 (вх.№959), до звільнення з військової служби у запас, звернулась до командира Військової частини А1978 рапортом (датованим 08.06.2018).

Відповідач не надав до суду ані відповідь на вказаний рапорт, ані доказів виплати грошової компенсації. Рапорт позивача має лише накладені на нього візи посадових осіб Військової частини А1978, відмітку про видачу Речового атестату НОМЕР_2 від 06.06.2018 тощо (а.с.95).

Враховуючи вище зазначене, суд вважає, що позивачем доведено право на отримання грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.

Судом досліджено Атестат військовослужбовця НОМЕР_2, виданого 06.06.2018 старшині ОСОБА_1 (а.с.17) за яким відмічено 23 найменування форменого одягу, однак відсутніми є його вартість та відомості про фактичне його одержання.

У п.4 Розділу ІІІ «Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період», затвердженої 29.04.2016 наказом Міністерства оборони України №232, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 року за №768/28898 (надалі - «Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період»), зазначено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно". Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів. Перелік предметів із визначенням заготівельної вартості на початку кожного року ДДЗ та ПМР надає до ЦУРЗ. ЦУРЗ відповідно до наданих цін ДДЗ та ПМР складає довідник цін, який доводиться до військових частин і установ для проведення розрахунків виплати грошової компенсації. (…).

Відповідачем документально не доведено додержання приписів «Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період», «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» при звільненні у запас ОСОБА_1 в частині грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Відтак, бездіяльність Військової частини А1978 стосовно невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно з моменту виникнення у позивача права на отримання предметів речового майна, відповідно до норм забезпечення, на підставі рапорту від 08.06.2018, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міністерством оборони України станом на 1 січня 2018 року є протиправною.

Водночас, за відсутності даних про вартість не отриманого позивачем при звільненні речового майна суд позбавлений можливості стягнути конкретну суму з відповідача як грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Позивач, його представник не довели неможливість витребування такої інформації у Міністерства оборони України, його структурних підрозділів, відповідальних за забезпечення речовим майном військовослужбовців.

Суд вважає, що права позивача будуть захищені, а його інтереси поновлені якщо відповідача буде зобов'язано вчинити дії з нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно з моменту виникнення у позивача права на отримання предметів речового майна, відповідно до норм забезпечення, на підставі рапорту від 08.06.2018.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача і відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивач звільнена від сплати судового збору. Інших судових витрат у справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1978 (69068, м.Запоріжжя, вул.Стефанова, буд.1; код ЄДРПОУ 081602908) з невиплати ОСОБА_1 (51270, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при її звільненні у запас, відповідно до норм забезпечення, на підставі рапорту від 08.06.2018, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міністерством оборони України станом на 1 січня 2018 року.

Зобов'язати Військову частину А1978 (69068, м.Запоріжжя, вул.Стефанова, буд.1; код ЄДРПОУ 081602908) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (51270, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) грошову компенсацію вартості неотриманого нею речового майна, відповідно до норм забезпечення, на підставі рапорту від 08.06.2018.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Рішення виготовлено у повному обсязі 10.09.2018.

Суддя О.О. Прасов