Рішення № 76540479, 18.09.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року справа № 1140/2203/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, вул. Велика Перспективна,55, м. Кропивницький

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 03.03.2018 року №Ф-15277-53.

Ухвалою суду від 10.08.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було неправомірно направлено вимогу про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, оскільки він є пенсіонером за віком.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що позов є безпідставним. Так, позивач зазначає, що позивачем подано звіт про суми нарахованого доходу осіб та суми нарахованого внеску за 2017 рік, в якому ФОП ОСОБА_1 самостійно визначив суму до сплати щомісяця по 704,00 грн., всього - 8448,00 грн., а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити (а.с.17-20)

Дослідивши письмові докази у справі суд зазначає наступне.

Так, позивач обґрунтовуючи звернення до суду зазначив, що 17.01.2018 р. позивачем помилково подано звіт щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2017 рік, оскільки позивач відноситься до категорії осіб звільнених від сплати за себе єдиного внеску, а заяв про добровільну участь у сплаті ЄСВ позивач до контролюючих органів не подавав.

Після отримання спірної вимоги, позивач 26.04.2018 р. подав заяву про помилкове подання звіту з ЄСВ за 2017 рік (а.с.7).

Рішення ДФС України від 23 липня 2018 року №1058/0/99-99-11-02-02-75 позивачу відмовлено у скасувані вимоги, оскільки нарахування єдиного внеску проведено на підставі самостійно поданого позивачем звіту за 2017 рік, тому правові підстави для скасування вимоги №Ф-15277-53 від 03.03.2018 р. відсутні. Згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів у ФОП ОСОБА_1 борг по єдиному внеску становить 8445,35 грн. (а.с.8).

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1С, зареєстровано як фізичну особу-підприємця 10.06.2002 року, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.23-24).

Відповідно до пенсійного посвідчення від 31.03.2016 р. № НОМЕР_1 позивач є пенсіонером за віком (а.с. 9).

17.01.2018 р. позивачем подано до відповідача Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, у якій самостійно визначено суму ЄСВ (а.с.20).

На підставі наведеного вище Звіту, відповідачем 03.03.2018 р. виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15277-53 в сумі 8445,35 грн. (а.с.6).

26.04.2018 р. позивач звернувся до ГУ ДФС у Кіровоградській області із заявою, в якій повідомив про помилковість надання Звіту за 2017 рік, оскільки він є пенсіонером за віком та має право не платити єдиний соціальний внесок, та просив вважати поданий звіт недійсним (а.с. 7).

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 23.07.2018 р. за №10588/0/99-99-11-02-02-75 скарга позивача залишена без задоволення, а вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15277-53 від 03.03.2018 р.- без змін (а.с.8).

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15277-53 від 03.03.2018 р. протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст.19 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) органи контролю здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків. Згідно пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19 ПК України контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регламентуються Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464).

Згідно ч.12 ст.9 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) належить сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов'язаннями із сплати ЄСВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу). У разі несвоєчасної або не у повному обсязі сплати ЄСВ, до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст.25 Закону №2464, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Як свідчать матеріали справи, 17.01.2018 р. позивачем подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску у сумі 8448,00 грн. (а.с.20).

Згідно п.3 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449 (далі Інструкція № 499) органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Відповідно до п.3 розділу 6 Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника фізичної особи). Відповідно до п.4 розділу 6 Інструкції № 449 після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику корінець такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та якщо вимога органу доходів і зборів скасовується чи змінюється судом (господарським судом), то підшивається примірник (копія) рішення суду (господарського суду) до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд.

03.03.2018 р. відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15277-53 (додаток 7 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) у сумі 8445,35 грн. (а.с.6).

Судом при вирішенні справи враховано, що позивачем 26.04.2018 р. на ім'я начальника Світловодського відділення ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області подано повідомлення про помилковість надання Звіту за 2017 рік, оскільки він є пенсіонером за віком, тому як фізична особа-підприємець, який перебуває на спрощеній системі оподаткування не зобов'язаний сплачувати ЄСВ згідно чинного законодавства (а.с. 7).

Згідно ст.2 Закону № 2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №2464 фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Дана норма кореспондує з п.3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом МФУ від 14.04.2015 № 435 (далі Порядок № 435), згідно якого фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

З наведеного, звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Аналогічна позиція закріплена у Постанові Верховного Суду від 20.03.2018 по справі №805/2195/17-а.

Тобто, помилкова подача позивачем звіту за 2017 рік не свідчить про добровільну участь його у системі страхування.

Добровільна участь особи, яка виявили бажання бути платником єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. У матеріалах справи відсутній договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідачем не доведено обставини щодо обов'язку сплати ЄСВ позивачем.

Відповідно п.6 Розділу VI Інструкції № 499 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом.

Згідно п. 9 Розділу VI Інструкції № 499 органам доходів і зборів надано право лише списати борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску у разі: повної ліквідації юридичної особи платника єдиного внеску, коли борги (недоїмка) зі сплати єдиного внеску залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника; смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення. Списанню належать суми нарахованого єдиного внеску, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені, що обліковуються за даними інформаційної системи органу доходів і зборів єдиного внеску.

Позивач обґрунтував обставини помилково наданої звітності, звернувшись письмово з проханням не визнавати дану звітність, очікував відповідного реагування відповідача на внесення змін до облікових записів щодо припинення обов'язку сплати ЄСВ.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

03.03.2018 р. відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15277-53 (додаток 7 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) у сумі 8445,35 грн. (а.с.6).

Варто зазначити, що відповідачем складено вимогу на виконання повноважень, у порядку і у спосіб, передбачений законом, оскільки позивачем 17.01.2018 р. було самостійно подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік.

Проте, оцінюючи рішення за критеріями згідно ч.2 ст. 2 КАС України, варто зазначити, що воно прийняте без мети на яку ці повноваження надано і без урахування усіх обставин справи у контексті права позивача на добровільну участь у системі загальнообов'язкового страхування.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені під час розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є скасування вимоги Головного управління ДФС в Кіровоградській області від 03.03.2018 р. № Ф-15277-53, без визнання її протиправною.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується платіжною квитанцією (а.с.3).

Таким чином, судові витрати у розмірі 704,80 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (27501, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна,55, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити частково.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15277-53 від 03.03.2018 року, винесену Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області у розмірі 8445,35 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (27501, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області 25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна,55, код ЄДРПОУ 39393501)

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано - 19.09.2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко