
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4120/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхов С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання нарахувати та провести виплату пенсії в повному обсязі,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та проводити подальшу виплату йому пенсії з 01.01.2018 у повному обсязі, з урахуванням основного розміру у 86%, як раніше визначеного після звільнення, від відповідних сум грошового забезпечення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після проведення перерахунку його пенсії, основний розмір якої був безпідставно зменшений з 86% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення. Не погоджуючись із вказаним перерахунком, що призвів до зменшення основного її розміру у відсотковому співвідношенні від відповідних сум грошового забезпечення, звернувся до відповідача із вимогою про усунення порушень законодавства України, чинного на момент призначення пенсії, однак отримав відмову у здійсненні такого перерахунку, мотивовану ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вважаючи дії відповідача протиправними звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-ти денний термін, з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив № 10915/08 від 29.08.2018 на позовну заяву (а.с.23-26). Зі змісту відзиву вбачається, що перерахунок пенсії позивачу проведено із врахуванням ст. 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (чинної на момент здійснення перерахунку пенсії), яка передбачає, що максимальний розмір пенсії, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення у зв'язку з чим основний розмір пенсії позивача з 01.01.2018 обчислений у вказаному співвідсотковому розмірі від відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, вказано, що для перерахунку пенсії враховуються, зокрема додаткові види грошового забезпечення, встановлені за посадою особи на час виникнення права на перерахунок, а не додаткові види грошового забезпечення, які встановленні персонально для неї на час звільнення зі служби. У зв'язку із безпідставністю та необґрунтованістю просить відмовити у задоволенні позовних вимог,
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як офіцер запасу Служби безпеки України. Пенсіонеру, відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII) з 01 вересня 2010 року було призначено пенсію в розмірі 86 % від грошового забезпечення, як особі, що мала на момент звільнення вислугу років військової служби 32 роки.
З 01 травня 2018 року на підставі довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України в Житомирській області, відповідачем було здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст.13 Закону №2262-ХІІ (а.с.16).
Отже, основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018 обчислений в розмірі 70% грошового забезпечення.
Вважаючи, що відповідачем було безпідставно зменшено розмір перерахованої пенсії виходячи з 70% замість 86%, що суперечить нормам чинного законодавства, позивач звернувся до нього із вимогою усунення порушень законодавства (чинного на момент призначення пенсії) вчиненого Пенсійним фондом України під час здійснення перерахунку пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) та просив провести йому перерахунок пенсії у розмірі 86% від сум відповідного грошового забезпечення (а.с.17).
За результатом розгляду, вказаної вище заяви, відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі 86% від сум відповідного грошового забезпечення. Крім того, наголошено, що перерахунок пенсії проведений за чинною на час здійснення перерахунку пенсії редакцією Закону №2262-XII, тобто в розмірі 70% грошового забезпечення (а.с.18).
Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.
В силу приписів ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними (ст.46 Конституції України).
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII) передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Разом з тим, згідно ч.2 ст.13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1) визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Проте, у вищевказану статтю, відповідно до Закону України №3668 VІІ від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (надалі - Закон №3668 VІІ) були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. Згодом Законом України №1166-VІІ від 27.03.2014 "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі по тексту - Закон №1166-VІІ) внесені зміни до другої статті 13 Закону №2262-XII та обмежено максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення до 70%.
Натомість, судом встановлено, що з 01 жовтня 2010 року пенсія позивачу встановлена та виплачувалась у розмірі 86% грошового забезпечення.
Слід наголосити, що ст.22 Основного Закону України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Таким чином, аналіз наведених вище норм, дає підстави вважати, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 86% розміру грошового забезпечення.
Разом з тим, внесені Законом №1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Більш того, суд наголошує, що внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного судочинства від 03.04.2018 (справа №175/1665/17(2-а-175/41/17)) та від 24 квітня 2018 року (справа №686/12623/17).
Отже, суд дійшов висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі постанови КМУ № 103 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового утримання станом на 01 січня 2018 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2018 у розмірі 86% грошового забезпечення відповідно до встановленого при призначенні пенсії розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розподіл судових витрат між сторонами здійснюється у відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з чим, судовий збір сплачений позивачем при поданні даного адміністративного позову, підлягає стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) здійснити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) перерахунок та проводити виплату пенсії у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
Судове рішення № 76540166, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 18.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0640/4120/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: