Ухвала суду № 76539823, 19.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

19 вересня 2018 р.Справа №0440/6834/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «БЛОК ЛТД» до Виконавчого комітету Кам’янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 22.08.2018 року №247, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «БЛОК ЛТД» до Виконавчого комітету Кам’янської міської ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Кам’янської міської ради від 22.08.2018 р. № 247 «Про затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам’янського», в частині визначення розміру збитків, заподіяних Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою «Блок ЛТД» Кам’янській міській раді за період 2015-2018 років в сумі 28 749 393,16 грн.

17.09.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «БЛОК ЛТД» до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Кам’янської міської ради від 22.08.2018 р. №247 «Про затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам’янського», в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Блок ЛТД», до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №0440/6834/18.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач вважає, що незастосування заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2018 року Виконавчим комітетом Кам’янської міської ради було прийнято рішення № 247 «Про затвердження акту про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам’янського» (далі - по тексту Рішення), яким було затверджено ОСОБА_1 про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельної ділянки м. Кам’янського від 20 липня 2018 року (далі - ОСОБА_1). Зі змісту затвердженого ОСОБА_1 вбачається, що комісією з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, було взято до відома підстави та розрахунок збитків, у вигляді недоотриманої орендної плати, що заподіяні внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки за адресою: вул. Широка, 351, ТОВ Фірма «Блок ЛТД» (п. 1 ОСОБА_1), та визначено розмір збитків, заподіяних Кам’янській міській раді, в сумі 28 74939, 16 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що:

- підставою для складання ОСОБА_1 від 20.07.2018 року про визначення розміру збитків, прийняття оскаржуваного рішення відповідача був ОСОБА_1 обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 12.06.2018 року, відповідно до якого обстеження земельної ділянки за адресою м.Кам’янське, вул.Широка, 351 не проводилося;

- ОСОБА_1 від 20.07.2018 року про визначення розміру збитків був складений комісією з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, яка діяла у неповноважному складі, без участі представника Держекоінспекції, а представники ТОВ Фірма «Блок ЛТД» були фактично недопущені до участі в засіданні комісії, хоча вчасно на нього прибули і зареєструвалися. До того ж сумніви у позивача викликає вказівка в ОСОБА_1 від 20.07.2018 року про участь в засіданні комісії представника Держгеокадастру, щодо прибуття якої відомості в Журналі реєстрації відвідувачів будівлі відсутні;

- розглядаючи питання про затвердження ОСОБА_1 від 20.07.2018 року, відповідачем було проігноровано наявність заяви позивача стосовно вже допущених порушень під час складання цього ОСОБА_1, а також проігноровано прохання позивача розглядати питання про затвердження ОСОБА_1 за участі уповноважених представників позивача і лише після надання їм можливості ознайомитись з усіма матеріалами, що слугували підставою для складання ОСОБА_1 від 20.07.2018 року.

- окрім цього, на думку заявника, відповідачем, в порушення норм власного Регламенту, було змінено час проведення засідання, в наслідок чого представники позивача не змогли бути присутніми на засіданні, що є, на думку позивача, порушенням права позивача приймати участь в прийнятті рішення, що стосується його прав та інтересів;

- оскаржуване рішення було прийнято відповідачем без урахування порушень, допущених під час складання ОСОБА_1 обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 12.06.2018 року, та порушень, допущених під час складання ОСОБА_1 від 20.07.2018 року про визначення розміру збитків.

За правилами, визначеними ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подане клопотання про забезпечення позову та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до наступного.

Згідно зі статтею ст.ст.150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Дослідивши доводи, наведені в обґрунтування заяви, та матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 150, п.1 ч. 1, ч.2 ст. 151 КАС України забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

При цьому, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Суд відмічає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами. При цьому обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів до забезпечення позову при розгляді спору про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кам’янської міської ради, суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення відповідача породжує відповідне право органів місцевого самоврядування вимагати від позивача сплати збитків, визначених затвердженим цим рішенням ОСОБА_1, а у позивача виникає зобов’язання по їх сплаті, про що також свідчить лист від 27.08.2018 р. № 08-08/2265 з вимогою про сплату збитків. Отже, на думку суду, у разі визнання рішення від 22.08.2018 року №247 неправомірним в судовому порядку, позивач буде змушений докласти значних зусиль для повернення значної суми власних грошових коштів.

Виходячи зі змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та наведених позивачем тверджень в його обґрунтування, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується, що наведені обставини, дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «БЛОК ЛТД», за захистом яких воно звернулося до суду. Виконання рішення суду в такому разі може не призвести до фактичного захисту прав та інтересів, за яким звернувся позивач у справі. Реалізація оскаржуваного рішення призведе до ілюзорності судового захисту прав та інтересів, за яким звернувся позивач, поданий адміністративний позов буде не актуальним та втратить свій зміст, оскільки у випадку задоволення позовних вимог не відбудеться реального судового захисту.

Отже, вимоги клопотання про забезпечення позову є співрозмірним заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Суд звертає увагу, що розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об’єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Також, суди при здійсненні судочинства застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Згідно приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, беручи до уваги доводи заявника про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та охоронюваним законом інтересам до ухвалення рішення суду, враховуючи те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд вважає за можливе зупинити дію рішення Виконавчого комітету Кам’янської міської ради від 22.08.2018 р. №247 «Про затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам’янського», в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Блок ЛТД», до набрання законної сили рішенням у данній справі.

Відповідно до ч.1 ст.156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Частиною 8 статті 154 КАС України визначено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «БЛОК ЛТД» про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «БЛОК ЛТД» до Виконавчого комітету Кам’янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 22.08.2018 року №247 – задовольнити.

Зупинити дію рішення Виконавчого комітету Кам’янської міської ради від 22.08.2018 р. №247 «Про затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам’янського», в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Блок ЛТД», до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №0440/6834/18.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 156 КАС України у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, що, відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України, є підставою для її виконання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2