Ухвала суду № 76539342, 18.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.09.2018Справа № 910/12299/18

Суддя господарського суду міста Києва Удалова О.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів: 1) ОСОБА_2

2) товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК"

про розірвання договору купівлі-продажу та визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК" (далі - відповідач 2, ТОВ "ВІСАК"), в якому просить суд розірвати договір купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК", укладений 21.05.2018 між позивачем та відповідачем 1, а також визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК" від 21.05.2018, оформлені протоколом № 5 позачергових загальних зборів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 не виконано зобов'язання за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 21.05.2018 в частині оплати вартості частки позивачу.

Позивачем разом з позовною заявою до господарського суду міста Києва подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходів до забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на належну ОСОБА_2 частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК" у розмірі 5 704 134,74 грн., що становить 33% статутного капіталу;

- заборонити Міністерству юстиції України, його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, а також будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації здійснювати будь-які дії щодо внесення змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК", у тому числі вчиняти та/або скасовувати та/або корегувати будь-які реєстраційні дії щодо держаної реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК", у тому числі, пов'язаних зі зміною власників часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК".

Обґрунтовуючи вказану заяву, заявник посилається на те, що у випадку задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ВІСАК" та визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, відповідне рішення суду буде підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань шляхом відновлення права власності позивача на частку у статутному капіталі ТОВ "ВІСАК". При цьому, будь-які зміни до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ВІСАК" ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення.

Розглянувши подану заявником (позивачем) заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно з законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Суд зазначає, що позов у справі може забезпечуватися заходами, у випадку якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (в межах заявлених позовних вимог).

Таким чином, при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд повинен встановити: 1) предмет позовних вимог (спосіб захисту порушених/невизнаних прав, з яким звернувся/має намір звернутись позивач); 2) підстави позовних вимог (обставини, якими обґрунтовується відповідне порушення/невизнання прав); 3) обставини щодо характеру рішення суду (підлягає виконанню чи ні, зокрема рішення за своєю природою може передбачати стадію виконання - рішення про присудження або може бути рішенням про визнання, яке стадії виконання не передбачає); 4) наявність (доведену належними доказами) обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист/поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; 5) співрозмірність заходів забезпечення позову позовним вимогам, зокрема забезпечення дотримання балансу інтересів (справедливої рівноваги) заявника та особи, права, якої обмежуються у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення; 6) збалансованість інтересів не лише сторін спору, а й інших осіб, які не беруть участі у справі; необхідність запобігти порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; 7) можливість таких заходів реально запобігти можливим негативним наслідкам (у формі обставин, які істотно можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення або ефективний захист прав) в контексті заявленого способу захисту, тобто такі заходи повинні бути ефективними та достатніми.

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, вжиття заходів забезпечення можливе якщо такі заходи можуть запобігти ускладненню/неможливості ефективного захисту/поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Водночас, суд зазначає, що питання щодо визначення ефективності захисту/поновлення порушених прав може розглядатись судом виключно в межах заявлених позовних вимог, тобто в межах заявленого позивачем способу захисту (предмету позову), з огляду на приписи ст. 5, ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 21.05.2018 між ним, як продавцем, та ОСОБА_2, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК", відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю належну йому частину корпоративних прав та обов'язків на товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСАК", що являють собою права власника (засновника) підприємства та сформований статутний капітал (фонд) підприємства у розмірі 5 704 134,74 грн., що становить 33% статутного капіталу (фонду) підприємства, а покупець приймає частину корпоративних прав та обов'язків і зобов'язується сплатити за них обумовлені грошові кошти на умовах, у строки і в порядку, визначеному у цьому договорі та відповідно до законодавства.

Сторони договору погодили, що продаж корпоративних прав вчинено за 5 704 134,74 грн.

Відповідно до умов договору, оплата здійснюється покупцем протягом 20 банківських днів з моменту підписання цього договору.

З наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що станом 10.09.2018 засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК" є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Таким чином, ОСОБА_2 має право розпорядження часткою у розмірі 33%, а отже, може вчинити дії, спрямовані на відчуження такої частки.

Суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський Суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З огляду на викладене, з метою запобігання ускладненню/неможливості ефективного захисту/поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а також враховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову може фактично унеможливити захист порушених прав і інтересів в обраний позивачем при зверненні з даним позовом до суду спосіб, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі.

Зокрема, враховуючи заявлені позивачем предмет та підстави позову, категорію спору та суб'єктний склад сторін спору, беручи до уваги обраний позивачем спосіб забезпечення позову та викладені судом обставини справи, суд дійшов висновку забезпечити позов у даній справі шляхом: заборони Міністерству юстиції України, його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, а також іншим суб'єктам державної реєстрації вчиняти та/або скасовувати та/або корегувати реєстраційні дії щодо держаної реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК", пов'язаних зі зміною власників часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК".

При цьому, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб'єктами державної реєстрації є: Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань; територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об'єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об'єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об'єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання; виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб'єкти - у разі державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.

Судом враховано, що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

За таких обставин, оскільки заявник у поданій до суду заяві конкретизує, які саме конкретні реєстраційні дії він просить суд заборонити проводити державних реєстраторів стосовно внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а предмет спору стосується корпоративних прав на частки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 910/12299/18 в іншій частині заяви, що стосується формулювань "здійснювати реєстраційні дії, щодо внесення змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК", зазначивши саме конкретні реєстраційні дії.

Розглянувши мотиви поданої позивачем заяви, а також, враховуючи те, що спір пов'язаний з правом власності на частки у статутному капіталі ТОВ "ВІСАК", тобто пов'язаність заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірність утруднення виконання можливого рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, господарський суд міста Києва вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню також в частині накладення арешту на належну ОСОБА_2 частку в статутному капіталі ТОВ "ВІСАК" у розмірі 5 704 134,74 грн., що становить 33% статутного капіталу.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити Міністерству юстиції України, його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, а також будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації вчиняти та/або скасовувати та/або корегувати будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК" (ідентифікаційний код 32247640), пов'язаних зі зміною власників часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, будинок 13А, офіс 201, ідентифікаційний код 32247640).

3. Накласти арешт на належну ОСОБА_2 (04210, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, будинок 13А, офіс 201, ідентифікаційний код 32247640) у розмірі 5 704 134,74 грн., що становить 33% статутного капіталу.

4. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 18.09.2021.

Стягувач:

ОСОБА_1 (04210, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2)

Боржник:

ОСОБА_2 (04210, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Дата підписання 18.09.2018.

Суддя Удалова Олена Геннадіївна