Рішення № 76539091, 06.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2018Справа № 910/3752/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Жука В.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна газопостачальна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київцентртепло»

про стягнення 10967542,37 грн.

Представники сторін:

від позивача - Джирма А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна газопостачальна компанія» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київцентртепло» про стягнення заборгованості за договором на постачання електричної енергії в розмірі 1083880,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.09.2017 між сторонами було укладено Договір №06/794-17 на постачання природного газу, відповідно до якого, позивач зобов'язався передати у власність відповідачу природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість, проте відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем газу за період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 8379941,56 грн., яку просить стягнути позивач.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість 366625,42 грн. пені та 2220975,39 грн. штрафу.

Разом з тим, в ході розгляду справи, 17.05.2018 позивачем через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 12589160,96 грн., пеню в сумі 366625,42 грн. та штраф в розмірі 2220975,39 грн.

В обґрунтування вказаної заяви позивач вказує на те, що в ході розгляду справи за відповідачем додатково утворилась заборгованість зі сплати вартості поставленого природного газу за березень 2018 року.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що вказана заява позивача прийнята судом до розгляду, та відповідно має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір у даній справі.

Крім того, 24.07.2018 позивачем через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано заяву, в якій позивач зазначив, що після відкриття провадження у справі відповідачем було частково сплачено існуючу заборгованість в загальному розмірі 1000000 грн., на підтвердження чого позивачем додано до вказаної заяви банківську виписку від 11.06.2018 та платіжне доручення №15 від 11.07.2018, а також довідку про стан заборгованості відповідача.

Представник позивача в судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна газопостачальна компанія» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київцентртепло» (далі - відповідач, споживач) було укладено Договір №06/794-17 на постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2017 році природний газ, в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 Договору).

Згідно з п.1.2 Договору, постачальник передає споживачу газ, шляхом надання номінацій та реномінацій, в тому числі у жовтні в обсязі 82.000 тис. куб. м. Дані обсяги є плановими та можуть зменшуватись або збільшуватись відповідно до заявок споживача. Фактичні обсяги споживання природного газу будуть остаточно узгоджені в актах приймання-передачі природного газу.

Відповідно до п.1.4 Договору, споживач за даним договором отримує природний газ з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що кількість поставленого споживачу газу визначається за показниками встановленого у споживача комерційного вузла обліку та підтверджується оператором ГРМ та/або оператором ГТС.

Приймання-передача газу поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.2.5 Договору).

У відповідності до п.3.1 Договору, ціна 1000 (однієї тисячі) кубічних метрів газу, який постачається за цим договором становить 7509,17 грн., крім того ПДВ 1501,83 грн. Разом за 1000 куб. м. - 9011 грн. з урахуванням ПДВ.

За умовами п.4.2 Договору, споживач зобов'язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника наступним чином: 100% розрахунок за фактично отриманий обсяг газу у звітному місяці здійснюється до 05-го числа місяця, наступного за місяцем споживання газу.

Відповідно до п.5.1.2 Договору споживач, зокрема, зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу, згідно з умовами цього договору.

При порушенні умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.7.1 Договору).

Згідно з п.7.3 Договору, у разі порушення умов оплати згідно п.4.2 споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу за кожен день.

Пунктом 7.4 Договору визначено, що в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу більш ніж на 20 днів, постачальник має право стягнути штраф в розмірі 20% від вартості поставленого обсягу природного газу в місяці, за який виникла заборгованість.

Умовами п.10.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання а діє до 31.12.2017, а в частині виконаних зобов'язань - до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати та/або внести зміни до нього, даний договір вважається автоматично пролонгованим на аналогічних умовах з урахуванням всіх додатків до нього на кожен наступний рік.

Додатковою угодою №1 від 20.10.2017 до Договору сторони дійшли згоди, що починаючи з 01.11.2017 ціна за 1000 куб. м. без врахування вартості транспортування газу по території України, ПДВ - 20% складає 8072,50 грн. Крім того 1614,50 грн. ПДВ. Всього до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 9687 грн.

Додатковою угодою №3 до Договору сторони дійшли згоди, що постачальник поставить споживачу природний газ у грудні місяці в обсязі 300 тис. куб. м. за ціною за 1000 куб. м., без врахування вартості транспортування газу по території України, ПДВ 20% складає 8250 грн. Крім того 1650 грн. ПДВ. Всього до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 9900 грн.

Додатковою угодою №4 до Договору сторони дійшли згоди, що починаючи з 01.01.2018 ціна за 1000 куб. м., без врахування вартості транспортування газу по території України, ПДВ 20% складає 8545 грн. Крім того 1709 грн. ПДВ. Всього до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 10254 грн.

Додатковою угодою №5 до Договору сторони дійшли згоди, що починаючи з 01.02.2018 ціна за 1000 куб. м., без врахування вартості транспортування газу по території України, ПДВ 20% складає 8416,70 грн. Крім того 1683,34 грн. ПДВ. Всього до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 10100,04 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно зі ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачеві природний газ у період з жовтня 2017 року по березень 2018 року на загальну суму 16018527,33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі природного газу №1969 від 31.10.2017, №2395 від 30.11.2017, №2627 від 31.12.2017, №141 від 31.01.2018, №347 від 28.02.2018, №731 від 31.03.2018, та №740 від 31.03.2018.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язань з повної та своєчасної оплати поставленого позивачем газу належним чином не виконав, сплативши на рахунок позивача 3434368,37 грн.

Так, у зв'язку із несплатою позивачем вартості спожитого газу, відповідачем було надіслано позивачеві Претензію №4923-18 від 15.03.2018 та №5099-18 від 13.04.2018 в якій зазначив про необхідність сплати заборгованості за поставлений газ, а також нарахованих штрафних санкцій. Проте вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості за поставлений у період з жовтня 2017 року по березень 2018 року природний газ в розмірі 12589160,96 грн.

В той же час, судом встановлено, що в ході розгляду справи відповідачем було частково сплачено на користь позивача заборгованість за вказаним договором в розмірі 1000000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення основної суми заборгованості за договором в сумі 1000000 грн. та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо наявності стягнення з відповідача заборгованості за поставлений газ в розмірі 11589160,96 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 366625,42 грн. та штрафу в сумі 2220975,39 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з п.7.3 Договору, у разі порушення умов оплати згідно п.4.2 споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу за кожен день.

Пунктом 7.4 Договору визначено, що в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу більш ніж на 20 днів, постачальник має право стягнути штраф в розмірі 20% від вартості поставленого обсягу природного газу в місяці, за який виникла заборгованість.

Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаного розрахунку невірно визначено періоди нарахування з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Так здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 359182,81 грн. пені.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2220975,39 грн. суд перевіривши наданий позивачем розрахунок дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності умовам укладеного між сторонами договору та вимогам чинного законодавства, а відтак вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київцентртепло» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; ідентифікаційний код 39391808) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна газопостачальна компанія» (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137; ідентифікаційний код 38553084) 11589160 (одинадцять мільйонів п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч сто шістдесят) грн. 96 коп. основної заборгованості, 359182 (триста п'ятдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 81 коп. пені, 2220975 (два мільйони двісті двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 39 коп. штрафу, а також 227539 (двісті двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 79 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Закрити провадження у справі № 910/3752/18 у частині стягнення 1000000 (одного мільйона) грн. основної заборгованості.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 17.09.2018

Суддя Я.В. Маринченко