Рішення № 76538900, 19.09.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.2018 м.Харків Справа № 905/1360/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Лабуні С.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Видобувна компанія Укрнафтобуріння”, м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод”, м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення 1291921,19грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Приватне акціонерне товариство “Видобувна компанія “Укрнафтобуріння”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод”, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 1283911,62грн., з яких: 1059654,89грн. – основний борг; 182902,14грн. – пеня, 16323,46грн. – 3% річних, 25031,13грн. – інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором постачання природного газу №ПГ-С/17-012/39 від 23.11.2017р. в частині повної та своєчасної оплати вартості переданого позивачем (продавцем) природного газу.

Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/1360/18.

Ухвалою господарського суду від 27.07.18р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1360/18 та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначено на 27.08.18р.

17.08.18р. через канцелярію суду від відповідача надійшов лист з додатками, до якого входить клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача та відзив на позовну заяву, за змістом якого вказано про сплату суми основного боргу за спірними зобов’язаннями у повному обсязі.

21.08.18р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення (уточнення) позовних вимог в якій позивач зазначив про сплату відповідачем суми основного боргу та просить стягнути пеню в сумі 191045,39грн. інфляційні втрати в сумі 24310,41грн. та 3% річних в сумі 16910,50грн.

В судовому засіданні 27.08.18р. представником позивача надані усні пояснення щодо поданої заяви про зменшення (уточнення) позовних вимог в яких останній зазначив, що дана заява є уточненням позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.08.18р. закрито підготовче провадження у справі №905/1360/18; призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.18р.

14.09.18р. від відповідача електронною поштою отримано клопотання (у порядку ст.42 ГПК України), за змістом якого просить прийняти відмову позивача від частини позовних вимог; розглянути справу, слухання якої призначено на 19.09.18р., без присутності представника відповідача.

19.09.18р. позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 16910,50грн., інфляційних втрат в сумі 24310,41грн., пені в сумі 191045,39грн.; просив заяву розглянути у засіданні без участі представника позивача.

У судове засідання 19.09.18р. представники сторін не з’явились.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд задовольняє клопотання представників сторін про розгляд справи без їх участі та вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

23.11.17р. між Приватним акціонерним товариством “Видобувна компанія Укрнафтобуріння” (постачальник) та Приватним акціонерним товариством “Старокраматорський машинобудівний завод” (споживач) був укладений договір №ПГ-С/17-012/39 постачання природного газу (далі за текстом – договір) з додатковими угодами до нього №1 від 23.11.17р., №2 від 20.12.17р., №3 від 19.01.18р., №4 від 20.02.18р., №5 від 20.03.18р.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов’язується передати у власність споживача, а споживач - прийняти і сплатити на умовах цього договору природний газ, надалі – газ (код товару: 2711). Споживач використовує газ виключно для власних потреб.

Згідно п.1.3 договору, обсяг газу, який постачальник зобов’язується передати, а Споживач прийняти та оплатити, зазначається в додаткових угодах до даного договору на кожен звітній місяць (місяць передачі газу). Зміни місячних обсягів газу встановлюються сторонами шляхом укладання відповідних додаткових угод до договору, зокрема, в поряду, передбаченому п.4.2 договору.

Загальна вартість газу, який постачальник передає споживачу, визначається загальною вартістю обсягу фактично переданого газу на підставі актів приймання-передачі газу, вказаних в п.3.3 договору (п.1.4 договору).

За умов п.1.6 договору обсяги газу, що визначені п.1.3 договору є плановими та можуть змінюватись сторонами шляхом коригування, у тому числі впродовж поточного розрахункового місяця виключно за наявності «Заявки на коригування планових розподілів обсягів постачання природного газу» (Заявка на коригування), яку споживач надає постачальнику у терміни встановлені договором.

Ціна газу, що передається по договору, визначаються сторонами по кожному місяцю постачання окремими додатковими угодами, які є невід’ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, зазначених у додаткових угодах, які є невід’ємною частиною даного договору. Оплата загальної вартості газу за кожен місяць постачання (звітний місяць), проводиться на умовах зазначених у додаткових угодах, які є невід’ємною частиною даного договору. Якщо термін оплати по договору припадає на вихідний (неробочий) день, то відповідна оплата повинна проводитись не пізніше останнього робочого (банківського) дня, який передує такому вихідному (неробочому) дню (терміну оплати) (п.2.1, п.2.2, п.2.3, п.2.6 договору).

Передача фактичного обсягу газу за звітний місяць оформлюється сторонами актом прийому-передачі газу (п.3.3 договору).

Пунктом 5.3 договору сторони передбачили, за порушення споживачем грошових зобов’язань (умов та строків розрахунків) згідно з п.2.3 та п.2.6, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, - пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу.

Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018р. включно в частині постачання газу, а в частині взаєморозрахунків – до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань (п.8.1 договору).

Додатковою угодою №1 від 23.11.17р. до договору сторонами погоджено, що оплата загальної вартості газу поставленого у грудні 2017р. проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку: 100% вартості газу споживач сплачує постачальнику до 31.01.2018р. (включно) (п.1, п.4 додаткової угоди).

Додатковою угодою №2 від 20.12.17р. до договору сторонами погоджено, що оплата 100% вартості фактично поставленого у січні 2018р. обсягу газу проводиться на поточний рахунок постачальника до 12.02.2018р. (включно) (п.4 додаткової угоди).

Додатковою угодою №3 від 19.01.18р. до договору сторонами погоджено, що оплата 100% вартості фактично поставленого у лютому 2018р. обсягу газу проводиться на поточний рахунок постачальника до 30.03.2018р. (включно) (п.4 додаткової угоди).

Додатковою угодою №4 від 20.02.18р. до договору сторонами погоджено, що оплата 100% вартості фактично поставленого у березні 2018р. обсягу газу проводиться на поточний рахунок постачальника до 30.04.2018р. (включно) (п.4 додаткової угоди).

Додатковою угодою №5 від 20.03.18р. до договору сторонами погоджено, що оплата 100% вартості фактично поставленого у квітні 2018р. газу здійснюється до 31.05.2018р. (включно) в національній грошовій одиниці України на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі, або на будь-який інший поточний рахунок постачальника, про реквізити якого постачальник попередньо письмово повідомив споживача. Постачальник має право першочергово зараховувати кошти, що надійшли від споживача, незалежно від призначення платежу, як оплату за переданий (поставлений) по договору газ природний на момент отримання такої оплати. (п.4 додаткової угоди).

Як вбачається з матеріалів справи поставка газу за договором №ПГ-С/17-012/39 від 23.11.17р. була здійснення позивачем на загальну суму 2184889,35грн., а саме:

- 31.12.17р. згідно акту приймання-передачі природного газу на суму 360334,46грн.;

- 31.01.18р. згідно акту приймання-передачі природного газу на суму 600229,76грн.;

- 28.02.18р. згідно акту приймання-передачі природного газу на суму 582303,64грн.;

- 31.03.18р. згідно акту приймання-передачі природного газу на суму 405680,93грн.;

- 30.04.18р. згідно акту приймання-передачі природного газу на суму 236340,56грн.

Надані суду акти приймання-передачі природного газу від 31.12.17р., від 31.01.18р., від 28.02.18р., від 31.03.18р. та від 30.04.18р. підписані представниками обох сторін договору та скріплені печатками юридичних осіб.

Таким чином, позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ за період грудень 2017р.-квітень 2018р. на суму 2184889,35 грн.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Відповідачем здійснено оплати за поставлений газ на загальну суму 1125234,46 грн. згідно платіжних доручень: №362 від 12.02.2018р. на суму 180167,23 грн., №946 від 02.04.2018р. на суму 25167,23 грн., №1121 від 25.04.2018р. на суму 200000,00 грн., №1504 від 04.06.2018р. на суму 100000,00 грн., №251 від 25.06.2018р. на суму 319900,00 грн., №414 від 13.07.2018р. на суму 300000,00 грн.

Таким чином, прострочена заборгованість ПрАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” перед ПрАТ “Видобувна компанія Укрнафтобуріння” становить 1059654,89 грн. Крім того, позивач, з урахуванням заяви №146-08/18 від 17.08.2018р., нарахував пеню у розмірі 191045,39 грн., 3% річних у сумі 16910,50 грн. та інфляційні втрати у сумі 24310,41 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам суд виходить з наступного:

Статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України та статей 173, 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків з оплати поставленого природного газу.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати природного газу, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором.

За твердженнями позивача, у відповідача станом на час звернення позивача з позовом до суду була наявна заборгованість перед позивачем в сумі 1059654,89 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено оплати суми боргу у загальному розмірі 400000,00 грн. згідно платіжних доручень №451 від 17.07.2018р. на суму 200000,00 грн., №1708 від 17.07.2018р. на суму 200000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява направлена на адресу суду 18.07.2018р. (дата відправлення зазначена на відбитку штампу на поштовому конверті, у якому надійшов позов до господарського суду).

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 400000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки борг у цьому розмірі на дату направлення позову до суду був відсутній.

Так, судові витрати в частині позовних вимог (400000,00 грн.), згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на позивача.

Таким чином, станом на 18.07.2018р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 659654,89 грн.

Також, судом встановлено, що протягом розгляду справи в суді відповідач остаточно розрахувався з позивачем за спірними зобов’язаннями, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №457 від 19.07.2018р. на суму 423314,33 грн., №1897 від 13.08.2018р. на суму 406865,32 грн. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 659654,89 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З наведених підстав суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 659654,89 грн. на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати в частині позовних вимог (659654,89 грн.), згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.

За змістом клопотання позивача №165-09/18 від 14.09.2018р., останній просить прийняти відмову в частини позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 16910,50грн., інфляційних втрат в сумі 24310,41грн., пені в сумі 191045,39грн.

Одночасно відповідачем подано клопотання №08/1096 від 14.09.2018р., у якому просить прийняти заяву позивача про відмову від частини позовних вимог.

Відповідно до ч.1-3 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, відмова від позову опосередкована належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, відмова від позову здійснена уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою – представником позивача ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 12.07.2018р.).

З огляду на викладені обставини, суд приймає відмову позивача в частини позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 16910,50грн., інфляційних втрат в сумі 24310,41грн. та пені в сумі 191045,39грн.

За умов п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відтак, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 16910,50грн., інфляційних втрат в сумі 24310,41грн. та пені в сумі 191045,39грн. на підставі п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в частині цих позовних вимог покладається на відповідача.

Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Керуючись статями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 191, п.2, п.4 ч.1 ст.231, ст.ст.236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 659654,89 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 3% річних в сумі 16910,50грн., інфляційних втрат в сумі 24310,41грн. та пені в сумі 191045,39грн. у зв’язку з відмовою позивача від позову.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Конрада Гампера, буд.2, код ЄДРПОУ 05763642) на користь Приватного акціонерного товариства “Видобувна компанія “Укрнафтобуріння” (01010, м.Київ, вул.Московська, буд.32/2, код ЄДРПОУ 33152471) судовий збір у сумі 13258,67 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2018р.

Суддя М.О. Лейба