Рішення № 76538827, 18.09.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.09.2018 Справа № 905/352/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Бондаренко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний завод” до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” про стягнення заборгованості у розмірі 4577944,57 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Євраз Дніпровський металургійний завод”, м.Дніпро звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” про стягнення заборгованості у розмірі 4577944,57грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ПрАТ “Євраз Дніпровський металургійний завод” посилається на неналежне виконання ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод” зобов’язань за Договором №442/2016/16000242 від 01.04.2014, внаслідок яких за відповідачем обліковується борг за поставлену позивачем продукцію у розмірі 4577944,57грн.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

Ухвалою суду від 23.02.2018 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/352/18; справу №905/352/18 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 20.03.2018 об 11:30 год.

Відповідач 07.05.2018 надав суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що Позивачем не надано доказів на підтвердження факту поставки спірної продукції Відповідачеві на суму 4 577 944,57 грн. у січні 2017 року саме на підставі Договору та спірної специфікації №10.

Заявою від 07.05.2017 відповідач, посилаючись на скрутний фінансовий стан ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод”, просив у разі задоволення позову, відстрочити виконання рішення суду на один рік.

Ухвалою від 22.05.2018 закрито підготовче провадження у справі №905/352/18 та призначено справу №905/352/18 до судового розгляду по суті

17.04.2018 Приватне акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод”, звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства “Євраз Дніпровський металургійний завод” про визнання недійсним договору.

Ухвалою від 25.04.2018 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, до Приватного акціонерного товариства “Євраз Дніпровський металургійний завод” про визнання недійсним договору – залишено без руху.

Ухвалою від 22.05.2018 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” до Приватного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний завод” про визнання недійсним договору – повернуто позивачу.

05.06.2018 на адресу суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.05.2018 у справі № 905/352/18.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2018 зупинено провадження по справі №905/352/18 до на строк до повернення матеріалів справи № 905/352/18 до господарського суду Донецької області.

27.08.2018 матеріали справи повернулись до господарського суду Донецької області

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 28.08.2018 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв’язку з закінченням повноважень судді Левшиної Я.О.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2018 головуючим суддею по даній справі призначено суддю Зекунова Е.В.

Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

На підставі ч.14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.09.2018 справу 905/352/18 прийнято до провадження, поновлено провадження у справі та повторно розпочато розгляд справи по суті. Судове засідання призначене на 18.09.2018.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз’яснено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2016 року між ПрАТ «ЄВРАЗ ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» (за договором - Постачальник, надалі - Постачальник/Позивач/ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3») та ПрАТ «ЄНАКІЄВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» (за договором - Покупець, надалі - Покупець/Відповідач/ПрАТ «ЄМЗ») був укладений договір №442/2016/16000242 (далі за текстом - договір), відповідно до якого Постачальник прийняв на себе зобов’язання поставити руду залізну агломераційну, руду залізну доменну (надалі - товар), а Покупець - зобов’язання сплатити вартість поставленого йому товару, на передбачених договором умовах (т.1, а.с.11-14).

Пунктом 1.2 договору, сторони погодили, що кількість, ціна товару, вартість товару та інші умови, не передбачені текстом цього договору, узгоджуються сторонами в Додатках (Специфікаціях), які підписуються уповноваженими особами сторін та є невід’ємною частиною цього договору.

Якість, хімічний склад товару за цим договором повинні відповідати нормативній документації виробника (ТУ У 13-1-00191329-004:2008) та умовам цього договору та підтверджуватися документом про якість, виданим лабораторією якості державної інспекції з якості руд «Гікюжруда», м.Кривий Ріг (п.2.3 Договору).

Поставка товару здійснюється залізничними транспортом маршрутними групами відповідно до додатків (специфікацій) до цього договору. Кількість товару по кожній маршрутній групі оформлюється товаросупровідними документами згідно з п. 3.7 цього договору (п.3.1 Договору).

Терміни, базисні умови поставки товару (згідно Правил «Інкотермс-2000»), а також відвантажувальні реквізити встановлюються сторонами в додатках (специфікаціях) до цього договору. Вантажовідправник - ПАТ «ЄВРАЗ ОСОБА_2». Вантажоодержувач - ПрАТ «ЄМЗ» (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.5 договору, датою поставки залізничним транспортом вважається дата штемпеля станції передачі вантажу перевізнику, якщо інше не передбачено додатками (специфікаціями).

Ризики, яким може піддаватися товар, і право власності на товар переходять від Постачальника до Покупця з дати поставки, якщо інше не передбачено додатками (специфікаціями) (п. 3.6 Договору).

Ціна товару є договірною та визначається сторонами в додатках (специфікаціях) до цього договору, і включає в себе всі податки, збори та інші платежі або витрати постачальника пов’язані з постачанням товару (п. 4.1 Договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється Покупцем шляхом прямого перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника, зазначений в цьому договорі, на підставі наданих рахунків-фактур з відстрочкою платежу 25 календарних днів, якщо інше не передбачено в додатках (специфікаціях) до цього договору.

Пунктом 13.15 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 березня 2017 року, а в частині невиконаних зобов’язань сторін - до повного їх виконання.

30 грудня 2016 року ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» підписано зі свого боку специфікацію №10 (додаток №10) до договору, відповідно до якої Постачальник зобов’язався поставити Покупцю руду залізну агломераційну ТУ У 13.1-00191329-004:2008, базовий зміст Ре - 60,0%, Н20 - 5%, мінімальний зміст Ре - 59,0%, виробництва ПАТ «ЄВРАЗ ОСОБА_2» (вантажовідправник), вантажоодержувач - ПрАТ «Єнакієвський металургійний завод», загальною орієнтовною кількістю 15000 тн., загальною вартістю 18 167 760,00 грн. з ПДВ, на умовах РСА станція відправлення (ст. Роковата або Вечерній кут Придніпровської залізниці згідно Інкотермс-2000), строком поставки з 01.01.2017 по 20.01.2017, та направлено на електронну адресу ПрАТ «ЄМЗ» 19.01.2017 і повторно засобами поштового зв’язку 18.09.2017 (том 1, а.с.13).

Строк оплати Товару: Оплата Товару згідно з цією Специфікацією (Додатком) проводиться Покупцем шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, зазначений в цьому Договорі, на підставі наданих рахунків-фактур з відстрочкою платежу 25 календарних днів з дати відвантаження. Датою оплати Товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця. Валюта платежу - українська гривня (п.4 Специфікації).

Згідно до п.5 Специфікації ціна Товару, яка зазначена у наданих до оплати рахунках - ф актурах (Ц2), розраховується за формулою:

Цг = Ці+ На, де

Ці- ціна Товару в гривнях без урахування ПДВ на дату відвантаження за метричну тону яка розраховується за формулою:

Ці= Цо х Кі/Ко, де,

Цо - ціна Товару в гривнях без урахування ПДВ на дату підписання цього Додатка (Специфікації);

Кі - коефіцієнт, що дорівнює офіційному курсу НБУ UAH / USD, який встановлений Національним банком і чинного на дату відвантаження Товару;

Ко- коефіцієнт, що дорівнює офіційному курсу НБУ UAH / USD, який встановлений Національним банком і чинного на дату підписання цього Додатка (Специфікації);

На - надбавка / знижка за зміст заліза в гривнях без ПДВ розрахована наступним чином:

На = Ці/60,0 *(Fe - 60,0), де

Fe - % заліза у сертифікаті, який надається Постачальником на кожну відвантажену партію Товару, 60,0 - базовий зміст заліза, який вказаний в п. 1 цього Додатка (Специфікації).

Відповідно до п.6 Специфікації Після отримання оплати на свій рахунок Постачальник зобов'язаний виставити Покупцеві коригувальні рахунки, коригувальні акти прийому-передачі та коригування до податкових накладних, які пов'язані зі зміною ціни Товару, які складаються на підставі перерахунку ціни в доларовому еквіваленті в національну валюту України за офіційним курсом НБУ UAH / USD, встановленим за Київським часом на дату здійснення платежу (платежів).

Остаточна ціна Товару (КЦ), розраховується за наступною формулою:

Кц = Ц2 х К2 / Кі, де

К2 - коефіцієнт, що дорівнює офіційному курсу НБУ UAH / USD, який встановлений Національним банком і чинного на дату здійснення такого платежу (платежів).

Коригування ціни розраховується за формулою:

Цкор — Кц — Ц2, де

Цкор - коригування ціни на дату оплати.

Ціна на дату підписання даного Додатка (Специфікації) (Ц о), становить 1 009,32 грн. без ПДВ за 1 тону Товару.

Ко - коефіцієнт, що дорівнює офіційному курсу НБУ UAH / USD, який встановлений Національним банком і діє на дату підписання цього Додатку (Специфікації), становить 27,190858 (п.7 Специфікації).

Загальна сума Договору з урахуванням цього Додатку (Специфікації) становить 192 060 168,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% (п.8 Специфікації).

Цей Додаток (Специфікація) набирає чинності з моменту підписання і є невід'ємною частиною Договору № 442/2016/16000242 від 01.04.2016р. Інші умови вищевказаного Договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої зобов'язання. (п.9 Специфікації).

У період з 07.01.2017 по 16.01.2017 ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» було поставлено, а ПрАТ «ЄМЗ» прийнято товар на загальну кількість 9 821,50 тонн, що підтверджується залізничними накладними №46244653 від 07.01.2017, №46244646 від 07.01.2017, №46388443 від 12.01.2017, №46388450 від 12.01.2017, №46388468 від 12.01.2017 №46515227 від 16.01.2017, №46515219 від 16.01.2017, №46515201 від 16.01.2017 (том 1, а.с.15-31).

Згідно листа філії «Головного інформаційно-обчислювальний центру» ПАТ «Українська залізниця» від 17.01.2018 №36/72, товар відвантажений ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» у залізничних вагонах згідно із вказаними вище залізничними накладними, отриманий вантажоодержувачем ПрАТ «Єнакієвський металургійний завод» у період з 07.01.2017 по 20.01.2017. Дати отримання вантажу вантажоодержувачем наведені у довідці про перевезення за документами відповідно до наданого переліку за даними інформаційних баз філії «ГІОЦ» ПАТ «Укрзалізниця», доданої до листа від 17.01.2018 №36/7 (том 1, а.с.31-36).

На відвантажений у січні 2017 року товар ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» були виставлені ПрАТ «ЄМЗ» наступні рахунки: №1700016/М від 07.01.2017 на суму 2 777 806,08 грн., №1700020/М від 12.01.2017 на суму 4488 978,35 грн., №1700022/М від 16.01.2017 на суму 4 535 374,99 грн., всього на загальну суму 11802 159,42 грн.) (том 1, а.с.37-47)

В рахунок оплати вартості товару, поставленого ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» в період з 07.01.2017 по 16.01.2017 ПрАТ «ЄМЗ» перерахувало на користь ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» грошові кошти в сумі 7266784,43 грн в т.ч. 15.02.2017 в сумі 2 777 806,08 грн., 17.02.2017 в сумі 4 488 978,35 грн.

Обґрунтовуючи вартість поставленої відповідачу руди, яка вказана в рахунках на оплату і розрахована згідно із п. 5, 6 додатку №10 від 30.12.2016 до договору, ринковій вартості руди залізної агломераційної станом на січень 2017 року, Позивач надав висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати (том 1, а.с.66-73):

- від 02.11.2017 №ГО-3141/1, згідно якого ринкова вартість товару, поставленого ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» на адресу ПрАТ «ЄМЗ» 07.01.2017 згідно із залізничними накладними №46244653, N946244646, сертифікату на руду залізну ДП «Діяпруда» №4 від 07.01.2017, рахунку №1700016/М від 07.01.2017, на умовах поставки БСА станція відвантаження - станція Вечірній Кут, у загальній кількості 2 368,00 тн складає 2 379 840,00 грн. без ПДВ, вартість 1 тони становить 1 005,00 грн. Загальна вартість товару у кількості 2 368,00 тн з урахуванням ПДВ складає 2 855 808,00 грн.

- від 03.11.2017 №Г0-3141/3, згідно якого ринкова вартість товару, поставленого ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» на адресу ПрАТ «ЄМЗ» 12.01.2017 згідно із залізничними накладними №46388443, №46388450, №46388468, сертифікату на руду залізну ДП «Діяпруда» №6 від 12.01.2017, рахунку №1700020/М від 12.01.2017 на умовах поставки FCA станція відправлення - станція Роковата, у загальній кількості 3 759,500 тн становить 3 778 297,50 грн. без ПДВ, вартість 1 тони становить 1005,00 грн., загальна вартість товару у кількості 3 759,500 тн з урахуванням ПДВ становить 4533957,00 грн.;

- від 31.10.2017 №Г0-3141, згідно якого ринкова вартість товару, поставленого ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» на адресу ПрАТ «ЄМЗ» 16.01.2017 згідно із залізничними накладними №46515227, №46515219, №46515201, сертифікату на руду залізну ДП «Діяпруда» №11 від 16.01.2017, на умовах поставки FCA станція відправлення - станція Роковата, рахунку №1700022/М від 16.01.2017, у загальній кількості 3 694,000 тн становить 3 712 470,00 грн. без ПДВ, вартість 1 тони становить 1005,00 грн., загальна вартість товару у кількості 3 694,000 тн з урахуванням ПДВ становить 4454964,00 грн.

У відповідності до рахунків №1700016/М від 07.01.2017, №1700020/М від 12.01.2017 №1700022/М від 16.01.2017 загальна вартість поставленого у січні 2017 року по договору товару складає 11 802 159,42 грн.

В той же час, ринкова вартість поставленого у січні 2017 року товару у відповідності до вказаних вище висновків ТПП складає 11844 279,00 грн. з ПДВ., що більше на 42 569,58 грн. ніж вказано у рахунках.

28.11.2017 ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» направило на адресу ПрАТ «ЄМЗ» Вимогу від 28.11.2017 №6344 про оплату вартості товару, поставленого 07, 12, 16 січня 2017 року у відповідності до додатку №10 (специфікації №10) від 30.12.2016 до договору №442/2016/16000242 від 01.04.2016, в сумі 4 577 944,57 грн. протягом семи календарних днів з моменту отримання цієї вимоги (том 1, а.с.74-79).

Вимога від 28.11.2017 №6344 ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» була направлена на адресу ПрАТ «ЄМЗ» цінним листом з описом вкладення №4906801968957 ДД УДППЗ «Укрпошта».

Згідно даних, розміщених на офіційному сайті.Укрпошта https://ukrposhta.ua Вимога ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» від 28.11.2017 №6344 була вручена ПрАТ «ЄМЗ» 05.12.2017.

Оскільки, відповідач встановлений Договором №442/2016/16000242 від 01.04.2016 обов’язок щодо оплати продукції у повному обсязі не виконав позивачем заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу в сумі 4 577 944,57 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Внаслідок укладення Договором поставки №24/01/2018-ОС від 01.024.01.2018 між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 1.2 договору №442/2016/16000242 від 01.04. 2016, сторони погодили, що кількість, ціна товару, вартість товару та інші умови, не передбачені текстом цього договору, узгоджуються сторонами в Додатках (Специфікаціях), які підписуються уповноваженими особами сторін та є невід’ємною частиною цього договору.

В період з 07.01.2017 по 16.01.2017 Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товар у загальній кількості 9 821,50 тонн (маса вантажу зазначена в відомості вагонів, що заповнюється відповідно до Додатку 2 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011 № 138), що підтверджується залізничними накладними, складеними на кожну окрему партію поставленого товару: №46244653 від 07.01.2017, №46244646 від 07.01.2017, №46388443 від 12.01.2017, №46388450 від 12.01.2017, №46388468 від 12.01.2017, №46515227 від 16.01.2017, №46515219 від 16.01.2017, №46515201 від 16.01.2017 .

Відповідач не відмовився від прийняття поставленого товару та не повідомив постачальника про будь-які недоліки чи невідповідності. Матеріали справи не містять складених Сторонами будь-яких актів невідповідності щодо якості чи кількості поставленого товару.

За відвантажений у січні 2017 року товар Позивачем були виставлені Відповідачу наступні рахунки: №1700016/М від 07.01.2017 на суму 2 777 806,08 грн., №1700020/М від 12.01.2017 на суму 4 488 978,35 грн., №1700022/М від 16.01.2017 на суму 4 535 374,99 грн., всього на загальну суму 11802159.42 грн.

Відповідач здійснив частково оплату за поставлений товар в розмірі 7 266 784,43 грн., а саме 15.02.2017 в сумі 2 777 806,08 грн. (через 36 днів з дати поставки), 17.02.2017 в сумі 4488 978,35 грн. (через 39 днів з дати поставки).

За відвантажений товар 16.01.2017 Відповідач оплату в порушення умов п. 5.1 Договору (на підставі наданих рахунків-фактур з відстрочкою платежу 25 календарних днів) не здійснив.

Направлена позивачем претензія була отримана відповідачем 05.12.2017, однак залишена без задоволення.

Враховуючи, наведені вище норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару по Договору №442/2016/16000242 у останнього виникло зобов’язання з оплати за отриманий 16.01.2017 товар у кількості 3694 тн.

У відповідності до рахунків №1700016/М від 07.01.2017, №1700020/М від 12.01.2017 №1700022/М від 16.01.2017 загальна вартість поставленого Позивачем у січні 2017 товару складає 11 802 159,42 грн.

Проте, згідно висновків Дніпропетровської Торгово-промислової палати загальна вартість поставленого у січні 2017 року ПрАТ «ЄМЗ» складає 11 844 729,00 грн. з ПДВ.

Враховуючи часткову оплату, проведену ПрАТ «ЄМЗ», позивач просить стягнути з відповідача 4 577 944, 57 грн. (11844729 – 7266784,43).

Обгрунтовуючи суму позовних вимог ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» зазначив, що розрахунок вартості поставленого ПрАТ «ЄМЗ» був проведений Дніпропетровською Торгово-промисловою палатою згідно пунктів 5,6 Специфікації №10 від 30.12.2016.

Відповідач проти позову заперечував, оскільки вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту поставки спірної продукції Відповідачеві на суму 4 577 944,57 грн. у січні 2017 року саме на підставі Договору та спірної специфікації №10. Відповідач стверджує. Що специфікацію №10 від позивача не отримував, пункти цієї додаткової угоди до Договору не узгоджував. Надана позивачем специфікація ні директором ПрАТ «ЄМЗ», ні уповноваженими ним особами не підписувалась та печаткою ПрАТ «ЄМЗ» не засвідчувалась.

На вимогу суду, оригінал специфікації №10 від 30.12.2016 для огляду позивачем не надана.

В матеріалах справи міститься специфікація №10 від 30.12.2016, яка не засвідчена сторонами підписами уповноважених осіб та печатками сторін Договору.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (надалі по тексту - ГКУ), господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ст. 181 ГКУ закріплює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір (відповідно до вимог частини першої ст.181 ГКУ) і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі по тексту - ЦКУ) з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ (ст. 193 ГКУ). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦКУ.

Частиною другою статті 640 ЦКУ передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно до ч.2 статті 642 ЦКУ встановлено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГКУ, іншими законами або договором.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що договір №442/2016/16000242 від 01 квітня 2016 року підписаний сторонами (Позивачем та Відповідачем) та є укладеним, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору.

Згідно із ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вже було зазначено судом, згідно рахунків №1700016/М від 07.01.2017, №1700020/М від 12.01.2017, №1700022/М від 16.01.2017 загальна вартість поставленого Позивачем у січні 2017 товару складає 11 802 159,42 грн.

У відповідності до висновків Дніпропетровської Торгово-промислової палати загальна вартість поставленого у січні 2017 року ПрАТ «ЄМЗ» складає 11 844 729,00 грн. з ПДВ.

Позивач не обґрунтував правові підстави для визначення вартості поставленого відповідачу товару шляхом проведення дослідження ціни товару експертами Дніпропетровської Торгово-промислової палати, внаслідок чого вартість поставленого товару стала більшою, ніж зазначено у рахунках.

Зокрема, умовами договору №442/2016/16000242 від 01.04.2016 визначення ціни товару експертами Дніпропетровської Торгово-промислової палати не передбачено.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що доведеним є факт заборгованості відповідача, яка виникла внаслідок несплати ПрАТ «ЄМЗ» суми товару визначеного на підставі виставлених продавцем рахунків, з урахуванням часткової оплати, а саме:

11 802 159,42 грн. – 7 266 784,43 грн. = 4 535 374,99 грн.

Сплату заборгованості у розмірі 4 535 374,99 грн. боржником не здійснено, належних та допустимих доказів, які спростовують доводи позивача в цій частині відповідачем не надано.

Заперечуючи проти позову Відповідач зазначав, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту поставки у січні 2017 року продукції ОСОБА_3 «ЄМЗ» саме на підставі Договору та спірної специфікації №10.

Проте факт поставки руди позивачем ОСОБА_3 «ЄМЗ» за договірними умовами підтверджується тим, що в рахунках №1700016/М від 07.01.2017, №1700020/М від 12.01.2017, №1700022/М від 16.01.2017 підставою поставки та оплати отриманого товару значиться Договір №442/2016/16000242 від 01.04.2016. Крім того, в кожному з рахунків вказано номери залізничних накладних за якими позивач направляв а відповідач отримував товар у січні 2017 року.

В той же час, суд погоджується з доводами відповідача в частині того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують факт підписання ПрАТ «ЄМЗ» та ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» специфікації №10 від 30.12.2016, та як наслідок неузгодження Сторонами умов визначених у цьому додатку (№10) до вищевказаного Договору.

Таким чином, відповідач свої зобов’язання за договором поставки №442/2016/16000242 від 01.04.2016 щодо оплати поставленого товару у строки обумовлені сторонами договору не виконав, а отже прострочив виконання зобов’язання у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

За таких обставин, враховуючи викладене суд вважає, що позов про стягнення основного боргу по договору №442/2016/16000242 від 01.04.2016 підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 4 535 374,99 грн.

Щодо заяви ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод” від 07.05.2017 про відстрочення виконання рішення суду у справі 905/352/18 на один рік, то суд зазначає наступне.

Заявою від 07.05.2017 відповідач просив відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців у зв’язку з тим, що ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод” у теперішній час перебуває у скрутному фінансовому становищі. Враховуючи істотну суму, що заявлена позивачем до відповідача, у випадку винесення судом рішення про стягнення заборгованості, фінансовий стан ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод” значно погіршиться і підприємство опиниться в стані банкрутства.

За змістом статті ст.331 Господарського процесуального кодексу України, відстрочка – це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Діючим законодавством не передбачено переліку таких обставин.

Таким чином, Відповідно до статті до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з фактичних обставин справи, що були предметом розгляду по справі №905/352/18, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод” основного боргу у сумі 4 535 374,99 грн.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Як зазначено вище, до обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Такі висновки містяться в мотивувальній частині рішення Конституційного ОСОБА_2 України від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Обгрунтовуючи своє клопотання про надання відстрочки, на підтвердження скрутного фінансового стану підприємства відповідач надав звіт про фінансові результати діяльності за 2017 рік, баланс на 31.12.2017, декларацію на прибуток за 2017 рік, з яких вбачається, що чистий дохід від реалізації продукції у звітному році складає 3 287 185 тис.грн., збиток 6 099 053 тис.грн., прибуток 0 грн.

Інших доказів, що ускладнюють виконання судового рішення, підтверджують скрутне матеріальне становище боржника та наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника у 2017р. чи поточному 2018р. відповідач суду не надав.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не погашена сума основного боргу за товар отриманий від позивача у січні 2017 року. Станом на день прийняття рішення у по справі, рахунок №1700022/м від 16.01.2017 відповідачем не оплачувався навіть частково, проте, поставлена та не оплачена ПрАТ «ЄВРАЗ ДМ3» руда використана ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод” у своїй господарській діяльності. Іншого відповідачем не доведено.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод” 07.05.2017 про відстрочення виконання рішення суду у справі 905/352/18 на один рік задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача повному обсязі, отже позовні вимоги ПрАТ “Євраз Дніпровський металургійний завод” до ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод” про стягнення заборгованості у розмірі 4577944,57грн. підлягають частковому задоволенню.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “ Дніпровський металургійний завод” до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” про стягнення заборгованості у розмірі 4577944,57 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” (87504, м.Маріуполь, пр.-т Ілліча, 54, блок 4, код ЄДРПОУ 00191193) на користь Приватного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний завод” (49064, м.Дніпро, вул..Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 05393056) заборгованість у розмірі 4 535 374 (чотири міліони п’ятсот тридцять п’ять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 99 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 68030 (шістдесят вісім тисяч тридцять) 68 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 18 вересня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 19 вересня 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов