Рішення № 76538352, 28.08.2018, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________

Справа № 572/887/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року

Сарненський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Рижого О.А.

при секретарі Мороз Ю.М.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача 1: ОСОБА_3

представника відповідача 1: ОСОБА_4

відповідача 2: ОСОБА_5

представника відповідача 2: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_7 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

20 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_8, який помер 10.03.2007 р.

В обґрунтування позову посилається на те, що у встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини він не звернувся до державної нотаріальної контори Сарненського району Рівненської області із заявою про прийняття спадщини з тієї причини, що є юридично не обізнаним, тому просить встановити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Крім того, Позивач посилається на те, що між ОСОБА_1, ОСОБА_3С, та ОСОБА_5 була домовленість про неможливість відчуження батьківського будинку.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 12.04.2018 р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання на 24.04.2018 р.

23.05.2018 р. від ОСОБА_5 до суду надійшла зустрічна позовна заява за його позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

13.06.2018 р. до Сарненського районного суду через канцелярію суду надійшла заява від ОСОБА_5 про залишення його позову до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини без розгляду.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 04.07.2018 р. позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини було залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись зокрема на необізнаність в спадковому законодавстві та в зловживанні відповідачем ОСОБА_3 своїми правами як спадкоємця.

ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог. Вказують, що підстав для визначення додаткового строку немає, а необізнаність в законодавстві не може бути причиною для поновлення.

ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги позивача, вважають за доцільне встановити додатковий строк для прийняття спадщини та підтверджують обставини, які були повідомлені Позивачем.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні дані.

ОСОБА_9 про народження серії І-УР №776157 від 11.05.1960 р. вбачається, що батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється ОСОБА_8 (а.с.7).

ОСОБА_10 свідоцтва про смерть, виданого повторно ОСОБА_8 І-ГЮ №222338 від 27.03.2018 р. ОСОБА_8 помер 10.03.2007 року (а.с.8).

Завідувачем Сарненської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_11 за №424/01-16 від 27 березня 2018 року повідомлено, що строк на прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустив. (а.с.10).

ОСОБА_10 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №51379135 від 27.03.2018 р., вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_8 не заводилася.(а.с.11).

Так, у відповідності до ст. 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1222 ч.1ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

ОСОБА_10 із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України- спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщин.

Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.

У зв'язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

ОСОБА_10 буквального її сприйняття, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за законом, він не надав, що, виходячи зі змісту ч. 1ст. 1272ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за законом.

ОСОБА_1 просить встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, який помер 10.03.2007 р.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини вказує те, що є юридично не обізнаний, а тому не знав, що в шестимісячний термін по смерті батька ОСОБА_12 потрібно було звернутися до Сарненської районної державної контори із заявою про прийняття спадщини. Крім того, зазначає, що ОСОБА_3 всупереч домовленостям між братами оформив право власності на спадкове майно, після чого відчужив його третім особам. В подальшому, рішення яким було оформлено право власності було скасовано Апеляційним судом Рівненської області. Тому, Позивач вважає, що причини його пропуску для подачі заяви про прийняття спадщини є вагомими, та підлягають поновленню.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

За зазначених обставин суд приходить до висновку про необхідність в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10,11,12,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задоволити.

Надати ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини в нотаріальну контору після смерті батька ОСОБА_8, померлого 10.03.2007 року, протягом 2 місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Сарненський районний суд Рівненської області в Апеляційний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

(повний текст рішення складено 03.09.2018 року)

Суддя О.А. Рижий