Ухвала суду № 76538233, 16.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

16 серпня 2018 року м. Київ № 826/8426/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника третьої особи про відвід судді, в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області Шкляр Олег Степанович ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_7, Христова М.М,

від третіх осіб - ОСОБА_9 (представник ОСОБА_8, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5.)

від третьої особи - не з'явились (ОСОБА_6, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області )

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні на 02.08.2017 року.

Представником третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_9, 16.08.2018 року подано заяву про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М. від розгляду справи № 826/8426/17.

В судовому засіданні 16.08.2018 року представником третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заяву про від судді підтримано. В обґрунтування заяви про відвід судді вказується на існування, у представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності головуючого судді.

Представниками відповідача зазначаено, що у вирішенні заяви про відвід судді покладаються на розсуд суду.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

Побудова громадянського суспільства, утвердження України на міжнародній арені як правової, соціальної, демократичної держави вимагає від усіх суб'єктів суспільних правовідносин чіткого, неухильного дотримання норм чинного законодавства України, приписів міжнародно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України, а не лише декларування принципів верховенства права, законності на паперових носіях шляхом прийняття певних законів уповноваженим на те органом.

Так, незалежність суддів є невід'ємною складовою статусу судді в цілому. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону.

Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпеченням державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей; гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту; забороною суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займатися за сумісництвом певними видами діяльності; притягненням до юридичної відповідальності винних осіб за неповагу до суддів і суду; суддівським самоврядуванням.

Зазначений підхід щодо забезпечення незалежності суддів закріплено у Конвенції про захист прав людини та основних свобод (4 листопада 1950 року), ратифікованій Верховною Радою України 17 липня 1997 року, та в низці інших міжнародних документів, а саме: «Основні принципи незалежності судових органів», ухвалені резолюціями 40/32 від 29 листопада 1985 року та 40/146 від 13 грудня 1985 року Генеральної Асамблеї ООН, «Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів», затверджені 24 травня 1989 року Резолюцією 1989/60 Економічної і Соціальної Ради ООН, Європейська хартія «Про статус судців» від 10 липня 1998 року, Рекомендації № (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів» від 13 жовтня 1994 року та інших. Цей підхід також підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пункту 8 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі у разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Як вбачається із змісту заяви про відвід, представникм третіх осіб не наведено конкретні факти чи міркування, що, на його переконання, свідчать про необ'єктивність та упередженість судді Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М. В обґрунтування заяви ОСОБА_9 вказує лише на свою суб'єктивну думку.

З огляду на викладене, суд вважає заяву про відвід судді необґрунтованою, а тому вважає за необхідне зупинити провадження в адміністративній справі №826/8426/17 до вирішення заяви про відвід судді та передати вказану заяву для вирішення питання про відвід судді на автоматичний розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 236, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Зупинити провадження в адміністративній справі № 826/8426/17 до вирішення заяви про відвід судді.

2. Передати заяву про відвід судді в адміністративній справі № 826/8426/17 на автоматичний розподіл для визначення судді для її розгляду, в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Клименчук