Постанова № 76538140, 12.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/402/18

Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Яковлєва О.В., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року, прийняте у відкритому судовому засіданні о 12:21 в м. Одесі, повний текст рішення складено 12 квітня 2018 року, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Сектору Українського бюро Інтерполу та Європолу Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411592) щодо утримання на штрафному майданчику в м. Біляївка Одеської області по вул. Шкільній, 19 автомобіля марки OPEL INSIGNIA, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2009, номер двигуна НОМЕР_2, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4; зобов'язати Головне управління національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411592) вчинити певну дію - повернути, шляхом передачі, автомобіль марки OPEL INSIGNIA, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2009, номер двигуна НОМЕР_2, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3, власнику ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Слободзейського районного суду від 08.08.2014 по справі № 2-1026-14 позивача визнано власником транспортного засобу марки Opel, модель Insignia, номерний знак НОМЕР_1, 2009 р.в., номер двигуна НОМЕР_2, ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_3, чорний колір. В лютому 2017 р. в присутності позивача інспектором дорожнього нагляду Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майором поліції Придатко Є.В. складено протокол огляду та затримання вищевказаного ТЗ на підставі орієнтування українського бюро "Інтерполу" про розшук та в подальшому поміщено на штрафний майданчик за адресою: Одеська область, м. Біляївка, вул. Шкільна, 19. До цього часу належний позивачу транспортний засіб знаходиться на штрафному майданчику. Уповноважений представник позивача звертався до Біляївського ВП ГУНП в Одеській області з адвокатським запитом щодо статусу ТЗ, стадії кримінального провадження тощо. Листом від 31.10.2017 № 43/615Д повідомлено, що питання про повернення ТЗ на територію Польщі, де автомобіль обліковується викраденим, до компетенції Біляївського ВП ГУНП в Одеській області не належить; в порушенні кримінального провадження за фактом виявлення автомобіля, який знаходиться в міждержавному розшуку, відмовлено, так як незаконне заволодіння ТЗ мало місце на території іншої держави. В той же час, на день звернення до суду із даним позовом працівники ГУНП в Одеській області не склали жодного документу, на підставі доручення про надання міжнародної правової допомоги щодо арешту автомобіля та повернення власнику. Згідно листа генеральної поліцейської інспекції міжнародного центру поліцейської співпраці Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдова від 05.05.2014 станом на 24.04.2014 автомобіль не значиться викраденим із країн-членів МОУГ/ОІРС Interpol. Таким чином, автомобіль утримується без будь-якого провадження, ухвали суду, а в протоколі про огляд та затримання ТЗ відсутні будь-які посилання на норми чинного законодавства України, які б надавали законні підстави працівникам поліції для перешкоджання реалізації права власності, що порушує ст. 19 Конституції України. Взагалі невідомо, з яких підстав та на підставі яких норм автомобіль утримується на штрафному майданчику і не повертається позивачеві. Натомість вбачається, що власник не зацікавлений у поверненні автомобіля на територію Польщі, а сам автомобіль може прийти в непридатний для експлуатації стан. Жодних дій щодо автомобіля не вчиняється, що є протиправним.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення у формі постанови, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що автомобіль утримується без будь-якого провадження, ухвали суду, а в протоколі про огляд та затримання транспортного засобу відсутні будь-які посилання на норми чинного законодавства України, які б надавали законні підстави працівникам поліції для перешкоджання реалізації права власності, що порушує, на його думку, вимоги ст. 19 Конституції України. Також апелянт зазначає, що ні судом, ні відповідачами не вказано на підставі яких норм діючого законодавства автомобіль до сих пір утримується на арештмайданчику та не повернутий ОСОБА_1 З боку Республіки Польща не надано жодного міжнародного клопотання про витребування автомобіля в якості речового доказу по кримінальній справі та повернення його запитуючій стороні. Враховуючи значний проміжок часу з дня затримання транспортного засобу, на думку апелянта, вбачається, що власник не зацікавлений у поверненні автомобіля на територію Польщі, у той же час автомобіль може прийти в непридатний для експлуатації стан. Право власності, на думку апелянта, порушене, оскільки він не може користуватися автомобілем, який належить йому на праві власності через те, що автомобіль на незаконних підставах значний час утримується на штрафному майданчику. Ніякі дії стосовно автомобіля не вчиняються.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Головного управління Національної поліції в Одеській області зазначив, що, апеляційна скарга ОСОБА_1 має бути залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підставою для затримання автомобіля слугувало те, що з 29.12.2012 р. вказаний ТЗ обліковується в базі викрадених автомобілів Генерального секретаріату Інтерполу (ініціатор розшуку Польща). Правовим підґрунтям для затримання автомобіля слугував наказ № 505 від 14.06.2016 р. «Про затвердження Порядку дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та органів Національної поліції України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України, осіб автомобільних засобів і паспортних документів, які перебувають у банках даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу». У відзиві представник відповідача також зазначив, що затриманий на території України транспортний засіб, що оголошений у розшук та значиться викраденим може бути повернутий виключно його законному власнику на його вимогу або звернений в дохід держави, у зв`язку з чим, на його думку, посадові особи ГУНП в Одеській області діяли в рамках наданих законом повноважень, не порушуючи прав та законних інтересів позивача, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Слободзейського районного суду (Придніпровська Молдавська Республіка) від 08.08.2014 громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 визнано добросовісним набувачем транспортного засобу марки Opel, модель Insignia, номерний знак НОМЕР_1, 2009 р.в., номер двигуна НОМЕР_2, ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_3, чорний колір, та визнано за ним право власності на вказаний ТЗ.

05.02.2016 УГАИ МВД ПМР видано свідоцтво про реєстрацію вказаного ТЗ за ОСОБА_1 № НОМЕР_5.

11.02.2017 при перетині державного кордону України в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Градениці" вищезазначений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було затримано інспекторами відділу прикордонної служби "Лиманське" Білгород-Дністровського прикордонного загону південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та в подальшому передано поліцейським Біляївського ВП для тимчасової постановки на майданчик тимчасового зберігання для збереження, де автомобіль зберігається по теперішній час.

Судом встановлено, що підставою для затримання автомобіля слугувало те, що з 29.12.2012 вказаний ТЗ обліковується в базі викрадених автомобілів Генерального секретаріату Інтерполу (ініціатор розшуку - Польща).

Правовим підґрунтям для затримання автомобіля слугував наказ № 505 від 14.06.2016 "Про затвердження Порядку дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та органів Національної поліції України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України, осіб автомобільних засобів і паспортних документів, які перебувають у банках даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу".

Згідно наданих сектором Українського бюро Інтерполу та Європолу Головного управління Національної поліції в Одеській області документів, 11.02.2017 на адресу ДМПС надійшло відповідне повідомлення Білгород-Днівстровського прикордонного загону щодо перетину ОСОБА_1 11.02.2017 о 08:20 год. на вказаному ТЗ державного кордону України.

Листом від 11.02.2017 черговий офіцер Робочого апарату Укрбюро Інтерполу капітан поліції Супрун С.М. повідомив, що ТЗ марки Opel, модель Insignia, номерний знак НОМЕР_1, 2009 р.в., номер двигуна НОМЕР_2, ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_3, чорний колір, значиться в обліках викрадених автомобілів Генерального секретаріату Інтерполу, ініціатор розшуку - Польща, дата викрадення - 29.12.2012. До правоохоронних органів направлено терміновий запит для детальної перевірки та з'ясування намірів законного власника вказаного автомобіля.

У відповідь на запит правоохоронні органі Польщі підтвердили розшук вказаного автомобіля листом № BMWP-4352/2017 від 11.02.2017.

Листом від 11.02.2016 № 52-291-Інтерпол Сектор Українського бюро Інтерполу та Європолу направив запит начальнику Біляївського ВП ГУНП в Одеській області щодо особи, яка автомобіль ввезено на територію України; документів, на підставі яких автомобіль був у використанні; результати огляду на предмет зміни номерів вузлів та агрегатів; про прийняте рішення за матеріалами перевірки; про місце зберігання ТЗ та його технічний стан; контактні дані особи, відповідальної за збереження.

Листом № 43/996 Біляївського ВП ГУНП в Одеській області надано відповідь, згідно якої ТЗ керував громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1, якому ТЗ належить згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ. Автомобіль тимчасово затримано. Огляд на предмет зміни номерів агрегатів та вузлів не проводився. Матеріали ЖЄО перебувають на розгляді.

В лютому 2017 р. листом № 50/336-Інтерпол Сектор Українського бюро Інтерполу звернувся до начальника Робочого апарату Українського бюро Інтерполу про направлення відповідного запиту на адресу компетентних органів Польщі щодо реєстрації ТЗ; обставин викрадення ТЗ; актуальні відомості про власника ТЗ; номери власника щодо захисту права власності та вирішення питання повернення ТЗ.

18.03.2017 Сектор Українського бюро Інтерполу та Європолу ГУНП в Одеській області направив запит начальнику Біляївського ВП ГУНП в Одеській області, в якому поставив питання: до якого органу необхідно звертатись власникові автомобіля та які документи необхідно пред'явити для захисту права власності та вирішення питання про повернення автомобіля; відомості про технічний стан ТЗ та про здатність самостійного пересування; про наявні пошкодження на/всередині ТЗ, їх характер (за наявності); пробіг ТЗ; результати експертного дослідження на предмет зміни номерів вузлів та агрегатів (в разі проведення); актуальні відомості про місцезнаходження, контактні дані відповідальної за збереження особи.

У відповідь листом № 43/2171 Біляївський ВП ГУНП в Одеській області повідомив, що для вирішення питання про повернення ТЗ необхідно звертатися до ГУНП в Одеській області; технічний стан ТЗ задовільний - здатний пересуватися, пошкоджень не виявлено; пробіг становить 91163 км; експертне дослідження на предмет зміни номерів вузлів та агрегатів ТЗ не проводилося; ТЗ знаходиться на арештмайданчику за адресою: Одеська область, м. Біляївка, вул. Шкільна, 19, який належить ФОП ОСОБА_5; вартість зберігання станом на 28.03.2017 становить 1600 грн.

Аналогічні відомості надані листом № 50/685-Інтерпол начальнику Департаменту Інтерполу та Європолу Національної поліції України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що зберігання ТЗ на арештмайданчику здійснюється з метою задоволення "суспільного інтересу" (є виправданим) та вилучення з дорожнього руху ТЗ, який значиться в базах даних Інтерполу викраденим, у зв'язку із чим позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.1992 № 555 "Про вступ України до Інтерполу" Кабінетом Міністрів прийнята пропозиція Міністерства внутрішніх справ, погоджена з Міністерством юстиції, Міністерством закордонних справ та Службою безпеки, про вступ України до Міжнародної організації кримінальної позиції - Інтерпол.

Відповідно до п. 1 Положення про Національне бюро Інтерполу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993, Національне центральне бюро Інтерполу (Укрбюро Інтерполу) представляє Україну в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполі та є центром координації взаємодії правоохоронних органів країни з компетентними органами зарубіжних держав щодо ведення боротьби із злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі країни.

Повноваження Укрбюро Інтерполу покладаються на МВС, у рамках якого створюється робочий апарат Бюро.

Порядок використання правоохоронними органами України можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні (далі - НЦБ) для співробітництва з Генеральним секретаріатом Інтерполу та правоохоронними органами зарубіжних держав під час здійснення діяльності, пов'язаної із попередженням, розкриттям та розслідуванням злочинів, які мають транснаціональний характер або виходять за межі України визначається Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 09.01.1997 N 3/1/2/5/2/2 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 7.1. Інструкції уся інформація, отримувана Міністерством внутрішніх справ України каналами Інтерполу, вміщується в інтегровану базу даних НЦБ за такими підсистемами: 7.1.1. Документ; 7.1.2. Особи; 7.1.3. Транспорт; 7.1.4. Фірми; 7.1.5. Номерні речі; 7.1.6. Валюта; 7.1.7. Предмети мистецтва.

Відповідно до п. 2.3.1. Інструкції правоохоронні органи, використовуючи канали НЦБ, мають можливість: а) запитати відомості про власника транспортного засобу, зареєстрованого за кордоном; б) запитати інформацію про дату та місце взяття на облік транспортного засобу чи зняття з обліку; в) перевірити транспортний засіб за обліками викраденого автотранспорту в зарубіжних країнах; г) ідентифікувати іноземний автомобіль чи його номерні знаки; д) оголосити міжнародний розшук викраденого в Україні транспортного засобу, поставити його на облік у Генеральному секретаріаті Інтерполу та в правоохоронних органах інших держав - членів організації; е) ідентифікувати реєстраційні документи транспортного засобу; ж) здійснювати обмін інформацією щодо порядку повернення викрадення транспортного засобу законному власникові.

Механізм взаємодії між посадовими особами Державної прикордонної служби України та органів Національної поліції України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України (далі - пункт пропуску) осіб, автомобільних транспортних засобів і паспортних документів, які перебувають у банках даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу (далі - Інтерпол) визначає Порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та органів Національної поліції України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України осіб, автомобільних транспортних засобів і паспортних документів, які перебувають у банках даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 14 червня 2016 року N 505.

Згідно з п.12 Порядку № 505 у разі виявлення автомобільного транспортного засобу (далі - автомобіль), інформація щодо якого міститься в банках даних Інтерполу як про викрадений: 1) старший прикордонного наряду: затримує водія в порядку, визначеному пунктами 2.3 - 2.8 розділу II Інструкції; надсилає електронне повідомлення про виявлення зазначеного автомобіля з копією реєстраційних документів транспортного засобу та інформацією про осіб, які знаходяться в автомобілі, начальнику зміни ВУС органу охорони державного кордону; 2) начальник зміни ВУС органу охорони державного кордону: надсилає електронне повідомлення про виявлення зазначеного автомобіля з копією реєстраційних документів транспортного засобу та інформацією про всіх осіб, які знаходились в автомобілі під час проходження прикордонного контролю, на електронну адресу або факс Укрбюро Інтерполу та до найближчого територіального органу поліції; факт виявлення, затримання та передачі автомобіля записує у журналі обліку спрацювань банків даних Інтерполу, який ведеться у письмовому вигляді; 3) територіальний орган поліції: приймає та реєструє інформацію про викрадений автомобіль в порядку, визначеному Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року N 1377, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за N 1498/27943; негайно прибуває до пункту пропуску, в якому виявлено викрадений автомобіль; забороняє експлуатацію транспортного засобу і забезпечує його збереження відповідно до вимог законодавства.

Законом України № 5259-VI від 18.09.2012 ратифіковано Угоду про співробітництво держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі з крадіжками автотранспортних засобів і забезпеченні їхнього повернення.

З боку Республіки Молдова 25.11.2005 в означену Угоду внесено Застереження, згідно з яким співробітництво здійснюватиметься відповідно до національного законодавства й міжнародних зобов'язань Республіки Молдова в цій галузі.

Згідно з ст.5 Закону України № 5259-VI у випадку виявлення, затримання, вилучення або арешту на території однієї зі Сторін викраденого автотранспортного засобу компетентний орган цієї Сторони протягом двадцяти днів від дня затримання або виявлення такого автотранспортного засобу письмово повідомляє про це компетентному органові іншої Сторони, у провадженні якого перебуває кримінальна справа. Компетентні органи Сторін інформують про це свої центральні компетентні органи.

Повідомлення містить, зокрема, передбачені нижче відомості про такий автотранспортний засіб, якщо вони відомі: а) марку, модель, колір, рік випуску й тип автотранспортного засобу; б) ідентифікаційний номер, номер кузова, шасі й двигуна; в) інформацію про зміну номерів агрегатів або кольору автотранспортного засобу; г) реєстраційний знак, серію та номер реєстраційного документа, місце й дату його видачі; д) інформацію про місцезнаходження автотранспортного засобу, його технічний стан та комплектацію; е) найменування органу, що затримав або виявив автотранспортний засіб; ж) найменування органу, що забезпечує схоронність автотранспортного засобу, а також контактний телефон, за яким можна звернутися по інформацію про можливість повернення автотранспортного засобу; з) інформацію про те, чи використовувався автотранспортний засіб у зв'язку з учиненням злочину; и) інформація про осіб, які використали автотранспортний засіб для вчинення злочину.

Статтею 6 Закону України № 5259-VI визначено, що компетентні органи Сторони, які затримали або виявили викрадений автотранспортний засіб, уживають відповідних заходів для забезпечення схоронності цього автотранспортного засобу й не можуть користуватися або розпоряджатися ним.

Відповідно до ст.7 вказаного Закону центральний компетентний орган Сторони, що одержав повідомлення відповідно до статті 5 цієї Угоди, може надіслати запит центральному компетентному органові запитуваної Сторони про повернення автотранспортного засобу.

Запит надсилається в письмовій формі й містить, зокрема, такі відомості: а) марку, модель, колір, рік випуску й тип автотранспортного засобу; б) ідентифікаційний номер, номер кузова, шасі та двигуна автотранспортного засобу; в) реєстраційний знак, серію та номер реєстраційного документа, місце й дата його видачі; г) зареєстрованого власника автотранспортного засобу; д) номер кримінальної справи, відомості про орган, у провадженні якого вона перебуває, наявність позову в кримінальній справі.

До запиту додаються засвідчені відповідно до законодавства запитуючої Сторони копії документів, що підтверджують право власності на автотранспортний засіб, із зазначенням фізичної або юридичної особи, на яку його оформлено.

Запит, надісланий або підтверджений у письмовій формі, на офіційному бланку центрального компетентного органу запитуючої Сторони, повинен бути підписаний керівником або його заступником і засвідчений гербовою печаткою цього органу.

Відповідно до ст.8 Закону України № 5259-VI затриманий або виявлений автотранспортний засіб видається представнику запитуючої Сторони при пред'явленні документа, який підтверджує його повноваження й виданий центральним компетентним органом запитуючої Сторони.

Незатребуваний автотранспортний засіб може бути звернений в дохід держави, на території якої він знаходиться, відповідно до законодавства цієї держави.

Таким чином, затриманий на території України транспортний засіб, що оголошений у розшук та значиться викраденим може бути повернутий виключно його законному власнику на його вимогу або звернений в дохід держави.

Судом встановлено, що автомобіль марки Opel, модель Insignia, номерний знак НОМЕР_1, 2009 р.в., номер двигуна НОМЕР_2, ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_3, чорний колір, з грудня 2012 р. значиться як викрадений на території Польщі з номерними знаками НОМЕР_6.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта, що ні судом, ні відповідачами не вказано на підставі яких норм діючого законодавства автомобіль до сих пір утримується на арештмайданчику та не повернутий ОСОБА_1, оскільки в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції зроблені посилання на норми закону, які регулюють спірні правовідносини.

Також колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що враховуючи значний проміжок часу з дня затримання транспортного засобу, вбачається, що власник не зацікавлений у поверненні автомобіля на територію Польщі, у той же час автомобіль може прийти в непридатний для експлуатації стан, оскільки вони є лише припущеннями апелянта та ним не надано належних доказів.

Що стосується доводів апелянта, про те, що його право власності порушене, оскільки він не може користуватися автомобілем, який йому належить, через те, що автомобіль на незаконних підставах значний час утримується на штрафному майданчику, ніякі дії стосовно автомобіля не вчиняються, колегія суддів зазначає наступне.

Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі відповідно - Перший протокол; Конвенція). Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Право власності (на мирне володіння майном) не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності, у тому числі й позбавляти громадян власності. При цьому в таких діях держава повинна дотримуватися усталених принципів правомірного втручання, зокрема тих, що напрацьовані ЄСПЛ, через рішення якого відбувається розуміння змісту норм Конвенції, Першого протоколу, їх практичне застосування.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм (quality of the law is requiring that it be accessible to the persons concerned, precise and foreseeable in its application). Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних органів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного інтересу", при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду" (national authorities enjoy a certain margin of appreciation) з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і знаходяться в кращому становищі, ніж міжнародний суддя, для оцінки того, що становить "суспільний інтерес". Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу (public, general interest), який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Отже в даному випадку втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, оскільки безумовно здійснюється з метою задоволення "суспільного інтересу" та вилучення з дорожнього руху ТЗ, який значиться в базах даних Інтерполу викраденим.

Крім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що Придністровська Молдовська Республіка не є Стороною Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, а Україною не встановлено з Придністровською Молдовською Республікою ніяких договірних відносин.

У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документи про реєстрацію транспортних засобів, оформлені у Придністровському регіоні Республіки Молдова не мають юридичної сили, але тимчасово допущені до використання виключно на території Республіки Молдова. Жителі Придністровського регіону мають можливість реєструвати свої транспортні засоби у відповідності з національним законодавством Республіки Молдова.

Відповідно до міжнародного договору між Україною та Республікою Молдова офіційними на території України можливо вважати лише ті документи, які визнаються офіційними на території Республіки Молдова. Документи Придністровської Молдавської Республіки не визнаються офіційними в Республіці Молдова.

З огляду на зазначене, є безпідставними доводи апелянта, що затримання та подальше збереження на арештмайданчику правоохоронними органами України автомобіля марки Opel, модель Insignia, номерний знак НОМЕР_1, 2009 р.в., номер двигуна НОМЕР_2, ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_3, чорний колір, спричинило порушення майнових прав позивача.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Повний текст судового рішення складено 17.09.2018 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: О.В. Яковлєв

Суддя: А.Г. Федусик