Рішення № 76537656, 14.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 р. Справа№805/2056/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов’язання здійснити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, про визнання рішення протиправним та зобов’язання здійснити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії позивачу, внутрішньо переміщеній особі, наприкінці 2017 року. З посиланням статті 8, 19, 22, 24 Конституції України, частиною 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивач просив:

- визнати рішення відповідача від 04.12.2017 щодо призупинення виплати пенсії протиправним;

- зобов’язати відповідача поновити виплату пенсії з грудня 2017 року, здійснити виплату заборгованості за весь час припинення виплати пенсії;

- допустити негайне виконання рішення.

Провадження у справі було відкрито 30 березня 2018 року, її розгляд був призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

02 квітня 2018 року ухвалою суду було витребувано у відповідача докази.

03 квітня 2018 року провадження у справі було зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18).

04 вересня 2018 року ухвалою суду було поновлено провадження у справі.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона є пенсіонером за віком. Після зміни місця реєстрації стала на облік в Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області. Пенсійні виплати були зупинені з грудня 2017 року. Після ознайомлення з матеріалами пенсійної справи, представником позивача було встановлено що розпорядженням від 04.12.2017 виплату пенсії припиненні з уточненням місця проживання.

10 квітня 2018 року судом отримані витребувані від відповідача докази.

23 квітня 2018 року судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з наступних підстав. Відповідач зазначив, що позивач є пенсіонером за віком та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області. З 01 січня 2018 року ОСОБА_1 виплата пенсії зупинена, у зв’язку з відсутністю довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а тому на позивача розповсюджується вимога як для внутрішньо переміщеної особи, відповідно до «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», та відсутнє рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат.

Дослідивши докази та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

01 липня 2003 року Управлінням Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька ОСОБА_1 призначена пенсія за віком, довічно, відповідно до посвідчення №981519 від 10 грудня 2003 року (а.с. 6).

06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 на ім’я начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області подала заяву про запит пенсійної справи із Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорожської області, за фактичним місцем проживання, в якому просив запросити пенсійну справу та виплачувати пенсію за фактичним місцем проживання (а.с. 21).

06 жовтня 2016 року управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради ОСОБА_1 зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24).

15 жовтня 2016 року відповідачем було надіслано до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області запит пенсійної справи ОСОБА_1 №21530/02 (а.с. 27).

04 грудня 2017 року розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області №883850, виплата пенсії припинена з уточненням місця проживання (а.с. 28).

23 березня 2018 року листом №88/Л-02-01-08 ОСОБА_1 було повідомлено, що виплата пенсії призупинена з 01.01.2018 та запропоновано звернутися до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації для відновлення пенсійних виплат (а.с. 32-33).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Згідно статті 1 Конституції Україна є соціальною та правовою державою.

За приписами частини 2 статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 47 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-VI) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені статтею 49 Закону №1058-VI, зокрема, згідно частини 1 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог частини 1 статті 49 Закону №1058-VI, оскільки з 01 січня 2018 року позивачеві припинено виплату пенсії за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Судом враховані положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд застосовує положення Конституції України, згідно яких в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається міст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 46 Закону №1058-VI регулює правовідносини, що виникають під час виплати пенсії за минулий час:

нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;

нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв рішення про припинення виплати пенсії позивачу.

Позивач помилково вважає, що відповідач припинив виплату пенсії з грудня 2017 року, оскільки згідно довідки від 10 квітня 2018 року №38/02-25/7 пенсійні виплати припинені з 01 січня 2018 року.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, приходить до висновку, що слід прийняти рішення про зобов’язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з 01 січня 2018 року.

Відповідно до норм пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

В позовних вимогах позивач просить допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи, що предметом спору є визнання протиправними рішення та дій відповідача, та за рішенням суду не вирішувалось питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішувалось питання щодо зобов'язання вчинити відповідача дії по виплаті пенсії, така заява позивача не підлягає задоволенню за безпідставністю.

Питання розподілу судових витрат вирішити відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України: судові витрати підлягають компенсуванню за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 257-263, 295, 297, 371, 382, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суду,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 84302, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Весняна, б. 3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, б. 5, код ЄДРПОУ 23346787) про визнання рішення протиправним та зобов’язання здійснити певні дії, задовольнити частково.

Визнати 04 грудня 2017 року протиправним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області №883850 від 04 грудня 2017 року щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року.

Рішення в повному обсязі складено 14 вересня 2018 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Циганенко А.І.