Постанова № 76537425, 12.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1090/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 р. у справі за адміністративним позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про скасування рішення № 1289 від 01.12.2017 р.,

В С Т А Н О В И В :

05.03.2018 р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С., в якому позивач просив скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. від 01.12.2017 №1289.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні усіх обставин та не у відповідності до вимог чинного законодавства, є таким, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначив, що скасований оскаржуваним рішенням №1289 будівельний паспорт був виданий уповноваженим органом містобудування та архітектури - управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за заявою ОСОБА_3 від 20.10.2015 р., який мав наміри забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом будівництва господарської будівлі з літньою кухнею та кімнатами для відпочинку в мансарді.

Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 03.12.2014 р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. за серією та номером 880, серія НАЕ 345366, НАЕ 345367. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 03.12.2014 р. дана земельна ділянка зареєстрована в реєстрі 03.12.2014 р. та має кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до містобудівної документації, а саме Плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до зони ТР-3 - вулично - дорожня мережа, зона Ж-4р (Ж-1) - зона змішаної багатоповерхової житлової та громадської забудови визначеної під реконструкцію.

Відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, класифікація територіальних зон, а саме: зона садибної забудови Ж-1 - призначена для розташування садибної забудови, одноквартирних житлових будинків до 4 поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках.

Відповідно до п. 3.19 ДБН 360-92** садибна забудова - район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.

Зони змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови Ж - 4р - призначена для 1-4 поверхових індивідуальних житлових будинків, що існували на території зони на момент розроблення Зонінгу.

ОСОБА_3 являється власником частини житлового будинку по АДРЕСА_1. Частина житлового будинку з господарськими спорудами були зведені до затвердження плану зонування території міста Черкаси, тому твердження Відповідача є таким, що не відповідає дійсності. Наміри забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідають Плану зонування території.

Таким чином, з огляду на проектну документацію, що передбачала будівництво господарської будівлі з літньою кухнею та кімнатами відпочинку в мансарді, замовник вірно звернувся до уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою на отримання будівельного паспорту.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 р. у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що будівельний паспорт №955-бп видано не в межах дії Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 та він підлягає скасуванню, оскільки не відповідає положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме плану зонування території, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513 та генерального плану, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 р. та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити адміністративний позов.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, винесене із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, наміри забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідають Плану зонування території. Суд дійшов невірного висновку, що планується забудова вільної частини ділянки у зоні Ж-4п з будівництвом нового об'єкта у зоні Ж-4п, що є збільшенням невідповідності Зонінгу. З огляду на проектну документацію, що передбачала будівництво господарської будівлі з літньою кухнею та кімнатами відпочинку в мансарді, замовнику правомірно надано уповноваженим органом будівельний паспорт.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 03.12.2014 р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. за серією та номером 880, серія НАЕ 345366, НАЕ 345367. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 03.12.2014 р. дана земельна ділянка зареєстрована в реєстрі 03.12.2014 р. та має кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с.13).

20.10.2015 р. ОСОБА_3 звернувся із заявою на видачу будівельного паспорта до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (а.с. 11 зворотній бік).

28.10.2015 р. Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування видано ОСОБА_3 будівельний паспорт №955-бп (а.с.10).

22.11.2017 р. уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, відповідно до наказу Державної архітектурно будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693, направлення від 09.11.2017 р. №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами перевірки складено акт від 22.11.2017 р., на підставі якого 01.12.2017 р. головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. прийнято рішення №1289 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.10.2015 №955-бп.

Підставою для прийняття вищевказаного рішення стало те, що будівельний паспорт №955-бп виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 1.4 розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.41 названого Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ч.1).

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698 (надалі - Порядок № 698), яким передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок (п.2).

Відповідно до п.3 цього Порядку основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Пунктами 4, 5 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

22.11.2017 р. уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно будівельної інспекції України від 22.09.2017 р. №1480 та від 08.11.2017 р. №1693 та направлення від 09.11.2017 р. №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради та складено акт від 22.11.2017 р.

01.12.2017 р. на підставі акту перевірки від 22.11.2017 р. головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. прийнято рішення №1289 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.10.2015 №955-бп (а.с.9).

Відповідно до ст. 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Видача будівельного паспорта відбувається відповідно до спеціально затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 05.07.2011 № 103 (далі - Порядок №103).

За приписами пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до пункту 1.4. Порядку №103 розроблення будівельного паспорта здійснюється:

в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;

за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Державні будівельні норми Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України. Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Приписами п. 2.1 Порядку №103 передбачено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно п. 2.4 Положення №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

За приписами ст. 1 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Статтею 27 цього ж Закону, передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Відповідно до статті 17 Закону № 3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до статей 24, 25 Закону № 3038-VI також встановлені особливості регулювання земельних відносин при здійснені містобудівної діяльності, а саме - зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, та зазначено, що:

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій;

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язків для врахування під час розроблення землевпорядної документації;

- встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно з ч, 2 ст. 17 Закону № 3038-VI Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що будівельний паспорт повинен відповідати Генеральному плану населеного пункту, містобудівним умовам та плану зонування території, а також визначати комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на час видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням плану зонування території, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513 та генерального плану, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505, а саме: згідно плану зонування території земельна ділянка відноситься до зони (та об'єкт розміщений у зоні) Ж-4п - Зони змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови, зона призначена для розташування багатоквартирних житлових будинків поверховістю вище ніж п'ять поверхів, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об'єктів, окремих об'єктів загальноміського та районного значення (переважні види використання: багатоквартирні вище ніж п'ять поверхів житлові будинки; супутні види використання: вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі та відкриті стоянки; відкриті стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту з розрахунку відповідно ДБН 360-92**; адміністративні споруди, офіси; комунальні підприємства по обслуговуванню та експлуатації житлового фонду; 1-4 поверхові індивідуальні житлові будинки, що існували на території зони на момент розроблення Зонінгу; багатоквартирні житлові будинки вище 9 поверхів, що існували на території зони на момент розроблення Зонінгу; гуртожитки; бібліотеки; виставкові зали, музеї; клубні приміщення багатоцільового та спеціалізованого призначення; приміщення для занять спортом; дитячі дошкільні установи; навчально-виховні комплекси; загальноосвітні школи; поліклініки, центри народної медицини, кабінети лікарів, що займаються практикою, аптеки; парки, сквери, бульвари; підприємства громадського харчування; підприємства побутового обслуговування; відділення банків; юридичні контори; відділення зв'язку, поштові відділення; магазини торговою площею до 200,0 м2; малі архітектурні форми декоративно-технологічного призначення; майданчики у внутрішньодворових просторах - дитячі, відпочинку, спортивні, господарські; допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження): спортивні зали; культові споруди; готелі; багатоповерхові гаражі; пожежні депо; тимчасові споруди для роздрібної торгівлі; згідно генерального плану - територія багатоповерхової житлової забудови, чим порушено вимоги п.1.4, п.2.4 Порядку №103, ч.2 ст.5, ч.2, ч.7 ст. 18, ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Будівництво (реконструкція) нових індивідуальних житлових будинків та господарських споруд у зоні Ж-4п не передбачено.

Окрім того, суд першої інстанції зауважив, що зміни до генерального плану (актуалізація) та зміни до плану зонування не проходили відповідну експертизу та не затверджувались відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.

Відповідно до розділу 5.1 Пояснювальної записки Плану зонування території, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513:

1.Відведені земельні ділянки та інші існуючі на момент набуття чинності Планом зонування території (зонінгом) об'єкти нерухомого майна, що за видом або способом використання, техніко-інженерними показниками не відповідають вимогам Зонінгу, можуть використовуються без визначення терміну приведення їх у відповідність до містобудівного регламенту, якщо вони не створюють загрози для життя, здоров'я людини, для оточуючого середовища, об'єктів культурної спадщини

2. Зміна видів використання земельних ділянок і об'єктів будівництва фізичними та юридичними особами здійснюється у відповідності до переліків видів переважного, супутнього, допустимого видів використання в межах відповідної територіальної зони при дотриманні вимог містобудівних регламентів та в порядку, визначеному законодавством, за умов забезпечення надійності та безпеки об'єктів нерухомого майна.

3. Дозволяється капітальний ремонт та експлуатація будівель і споруд, які не відповідають вимогам Плану зонування території (зонінгу), а також їх реконструкція і технічне переоснащення, якщо це не призведе до збільшення невідповідностей Зонінгу. Ніяка будівля або споруда, що не відповідає вимогам Зонінгу, не може бути змінена на іншу будівлю чи споруду, що також не відповідає вимогам Зонінгу. Забудова на територіях, що зарезервовані під конкретний об'єкт, здійснюється тільки у відповідності із вимогами Плану зонування території (зонінгом).

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно із заявою на видачу будівельного паспорта та будівельного паспорта №955-бп планується забудова вільної частини ділянки у зоні Ж-4п з будівництвом нового об'єкта у зоні Ж-4п, що є збільшенням невідповідності Зонінгу.

План зонування території, затверджений Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513 та генеральний план міста, затверджений Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505 станом на час видачі БП №1332-бп та станом на сьогодні чинні та діють в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність винесення оскаржуваного рішення.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено колегією суддів, будівельний паспорт № 1289 виданий уповноваженим органом містобудування та архітектури - управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за заявою ОСОБА_3 від 20.10.2015 р., що мав наміри забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом будівництва господарської будівлі з літньою кухнею та кімнатами відпочинку в мансарді.

Відповідно до містобудівної документації, а саме Плану зонування території м.Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 р. № 2-513, земельна ділянка належить до зони ТР-3- вулично-дорожня мережа, зона Ж-4р (Ж-1) - зона змішаної багатоповерхової житлової та громадської забудови визначеної під реконструкцію.

Відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 р. № 2-513, класифікація територіальних зон, а саме зона садибної забудови Ж-1 - призначена для розташування садибної забудови, одноквартирних житлових будівників до 4 поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-квартирних житлових будинків на суміжних ділянках.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що наміри забудови земельної ділянки не узгоджуються лише із Планом зонування території. Під час видачі будівельного паспорту позивачем не було враховано положення розділу 5.1 Пояснювальної записки Плану зонування території, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, відповідно до якої забороняється будівництво нових об'єктів, що приведуть до збільшення зонінгу території.

Відповідно до п. 3.19 ДБН 360-92** садибна забудова - район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.

Зони змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови Ж-4р-призначена для 1-4 поверхових індивідуальних житлових будинків, що існували на території зони на момент розроблення Зонінгу.

Як встановлено колегією суддів, будинок ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 було побудовано до затвердження плану зонування.

Разом з тим, ОСОБА_3 мав намір індивідуальної житлової (садибної) забудови, тобто садиби, що за визначенням ст. 381 Цивільного кодексу України передбачає земельну ділянку, разом із розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Отже, наміри забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідають Плану зонування території, оскільки ОСОБА_3 здійснює будівництво не нового об'єкта у зоні Ж-4п, а супутніх господарських будівель. Наміри забудови не порушують Плану зонування в частині поверховості забудови та не виходять за межі її території, не порушують дорожню мережу, комунікаційну, відповідають генеральному плану та проектній документації.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що умовна позначка Ж-1, яка зазначена у дужках до зони Ж-4 (на якій розміщується земельна ділянка ОСОБА_3) означає, що на момент розроблення та затвердження плану зонування території міста Черкаси на цій території знаходилася забудова, яка відноситься до зони Ж-1- зони садибної забудови.

Отже, на його думку, у відповідності до розділу 5 Плану зонування території міста Черкаси «Пояснювальна записка», відповідно до пп. 3 п. 5.3 останньої, розміщення нових або реконструкція існуючих об'єктів будівництва зі збільшенням розмірів дозволяється у відповідності до плану зонування території міста Черкаси, але для розміщення переважних, допустимих та супутніх видів використання зони Ж-4.

Аналіз вищенаведеного дає колегії суддів підстави дійти висновку, що використання земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 для добудови допоміжних будівель можливо віднести до зони Ж-4, оскільки на ній не заборонено розміщення 1-4 поверхових індивідуальних житлових будинків із супутніми видами використання такими як літня кухня, гараж тощо, що існували на момент зонінгу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки забудова земельної ділянки по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності не мала на меті зміну граничного розміру існуючого будинку (добудову, реконструкцію), а передбачала розташування на ній господарсько-побутових (допоміжних) будівель таких як літня кухня, кімнати відпочинку на мансарді, зокрема, будівля існувала на момент проведення зонінгу, слід дійти висновку, що видача уповноваженим органом будівельного паспорта не суперечить Плану зонування, а відтак рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області Ільченко І.С. від 01.12.2017 р. № 1289, яким скасовано дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.10.2015 р. № 955-бп, слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, оскільки судом першої інстанції не повно з'ясовано фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області Ільченко І.С. від 01.12.2017 р. № 1289.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

О.Є.Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено 17.09.2018 р.