Ухвала суду № 76537394, 14.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8935/16

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

14 вересня 2018 року м. Київ

Суддя-доповідач Київського апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.11.2017 р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Лізинг» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва 29.11.2017 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір за подання позову до адміністративного суду складає 1136556,00 грн., а, отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 1136556,00 *150%=1 704 834,00 грн.

Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було, але подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке вмотивовано тим, що апелянт наразі не має фінансової спроможності сплатити судовий збір.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на рішення Конституційного Суду України по справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону у взаємозв'язку з положеннями п. «г» ч. 1 ст. 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 12-рп/2013 від 28.11.2013 р., в якому йдеться про те, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Тобто, судом зроблено висновок щодо встановлення саме помірного судового збору, у зв'язку із цим, майнове становище не має бути перепоною доступу до суду, у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя.

Ознайомившись із клопотанням позивача про звільнення від сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

На підтвердження свого незадовільного фінансового стану апелянтом надано службову записку начальника управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ОСОБА_1 від 10.07.2018 р. № 479/26-15-05-03-31 про те, що станом на 10 липня 2018 року залишок коштів по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», з урахуванням запланованих платежів становить 146 190,36 грн.; повідомлення про часткове безспірне списання з рахунків боржника від 03.08.2018 р. № 7-08/982-7878 коштів судового збору в сумі 53 102,47 грн. на користь ТОВ «Ерлайт»; службову записку В.о. начальника управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності від 20.08.2018 р. № 672/26-15-05-03-31, відповідно до якої станом на 20 серпня 2018 року залишок коштів по КЕКВ 2800 «Інші видатки» з урахуванням запланованих платежів становить 129 458,51 грн., повідомлення про визнання кодів програмної класифікації видатків та кредитування бюджету, економічної класифікації видатків бюджету та рахунків боржника від 22.08.2018 р. № 7-08/1094-8647.

Разом з тим, надані відповідачем докази скрутного матеріального становища не є достатньою і необхідною правовою підставою для задоволення поданого ним клопотання, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, а тому йому не може бути надано переваги перед іншими учасниками процесу.

Сплата судового збору є обов'язком апелянта, а тому безпідставне звільнення його від сплати судового збору може ставити інших учасників справи у дискримінаційне становище.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Апелянту слід усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подачі доказів сплати судового збору на рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувавча: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 34312206081055, призначення платежу - судовий збір, Київський апеляційний адміністративний суд, номер справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління ДФС у м.Києві підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м.Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві залишити без руху.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина