Рішення № 76537243, 18.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4416/15 Справа № 187/1245/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Черненковій Л.А., Петешенковій М.Ю., при секретареві Яловій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Прокурора Петриківського району Дніпропетровської області на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2015 року за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (третя особа: Орган опіки та піклування Петриківської райдержадміністрації) про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до ОСОБА_2 з позовом, яким після уточнення та доповнення вимогами до ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, просив звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30.08.2007р. у сумі 88603грн.91коп. та про виселення відповідачів разом малолітньою ОСОБА_5 з вказаного будинку зі зняттям їх з реєстрації.

Рішенням Петриківського райсуду Дніпропетровської області від 3.03.2015р. позовні вимоги банку задоволено, ухвалено звернути стягнення на житловий будинок №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30.08.2007р. у сумі 113917грн.62коп. та про виселення з вказаного будинку ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_5 зі зняттям їх з реєстрації. В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та Прокурор Петриківського району Дніпропетровської області просили скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення за такими підставами.

Задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції посилався на їх доведеність. Вказані висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та обставинам справи, з яких вбачається наступне.

30.08.2007р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав споживчий кредит у сумі 90000грн. та 10950грн. на сплату страхових платежів та зобов’язався погашати його щомісячними платежами разом з відсотками у розмірі 1,17% на місяць по 29.08.2017р. (а.с.14-16,25-27).

30.08.2007р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_2 в забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, предметом якого став належний ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власність від 29.05.2007р. житловий будинок №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею 44,1 кв.м. та житловою площею 28,2 кв.м. (а.с.20-22,25-27). 28.11.2007р. між тими ж сторонами укладено додатковий до договору іпотеки договір (а.с.23).

За відомостями та розрахунком банку станом на 22.08.2014р. заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором складала суму 113917грн. 62коп., яка складалась з 63608грн.75коп. заборгованості за кредитом (12250грн.76коп. простроченої), 28177грн.59коп. заборгованості за відсотками (27001грн.27коп. простроченої) з врахуванням 60,11% прострочених, 12580грн.42коп. пені, 3888грн.12коп. заборгованості за комісією, 5412грн.74коп. та 250грн. штрафів (а.с.8-10).

Звернувшись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок та про виселення з нього ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітню ОСОБА_5, банк посилався на те, що вказані особи є зареєстрованими за адресою вказаного житлового будинку за відомостями довідки Лобойківської сільської ради.

Шлюб подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровано 23.09.1995р. Згідно довідки Лобойківської сільської ради від 15.12.2014р. згідно по господарської книги №21 (2011-2015р.р.) за адресою житлового будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка зареєстровані голова домогосподарства ОСОБА_2, чоловік ОСОБА_3, дочка ОСОБА_4, 18.09.1996р.н., та дочка ОСОБА_6, 24.08.2004р.н. (а.с.79). Довідкою тієї ж сільської ради від 23.12.2014р. підтверджується, що на вказаний у довідці час у житловому будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка фактично проживають голова домогосподарства ОСОБА_2, дочка ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 (а.с.73). За відомостями паспорту громадянина України ОСОБА_4 та відомостями Петриківського РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області місце проживання ОСОБА_4 зареєстровано за адресою житлового будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка з 29.11.2000р. (а.с.24,33). Вказане місце проживання ОСОБА_4 зазначено і в кредитному договорі. За відомостями паспорту громадянки України ОСОБА_2 місцем її реєстрації значилась адреса житлового будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка у період з 26.03.2003р. по 11.06.2007р. та з 21.01.2013р. по даний час (а.с.126,127).

Згідно довідки Комунального закладу охорони здоров’я «Центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_4, 18.09.1996р.н. та ОСОБА_5, 24.08.2004р.н. знаходились на обліку лікаря-педіатра, їх огляд лікарем з дня народження здійснювався за адресою житлового будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка і з цього місця проживання вони фактично не вибували (а.с.202,231). За довідкою Комунального закладу освіти «Петриківська середня загальноосвітня школа з профільним виробничим навчанням ОСОБА_4 у період з 1.09.2002р. по 31.05.2009р. навчалась у вказаному закладі та проживала за адресою житлового будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка (а.с. 230 ). За відомостями Лобойківської сільської ради ОСОБА_5 фактично постійно проживала у житловому будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка. Згідно довідки Комунального закладу освіти Петриківського дошкільного навчального закладу ОСОБА_5 з 1.09.2007р. по 31.05.2010р. відвідувала вказаний заклад з того ж будинку (а.с.201). Складеним працівниками органу опіки та піклування актом не встановлено фактичного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з 11.06.2007р. по 21.06.2013р. у бабусі ОСОБА_7 за іншою адресою у житловому будинку №17 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка (а.с.232), а актом депутата Лобойківської сільської ради додатково встановлено, що ОСОБА_5 з дня народження фактично проживає за адресою житлового будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка (а.с.199).

Орган опіки та піклування Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в інтересах дітей заперечували проти задоволення позовних вимог та посилались на те, що малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на час укладення іпотечного договору фактично проживали у житловому будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка, за наданням дозволу органу опіки на укладення вказаного договору та на виселення малолітньої ОСОБА_5 з даного будинку звернень не малось (а.с.225).

На час укладення кредитного та іпотечного договорів, відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_5, 30.08.2007р. їх дочці ОСОБА_8 виповнилось майже 12 років, а дочці ОСОБА_9 – майже 3 роки. На час звернення до суду з даним позовом про звернення стягнення на житловий будинок та виселення з нього ОСОБА_4 лише досягла повноліття, а ОСОБА_5 – 10 років. Зазначені вище письмові докази та покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11І, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 свідчать, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на час укладення іпотечного договору відносно житлового будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка та на час пред’явлення позову про звернення стягнення на вказаний будинок та виселення з нього фактично проживали у ньому. Крім того, місце проживання батька дітей ОСОБА_4 зареєстровано за адресою житлового будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка, починаючи з 29.11.2000р. по даний час. Та обставина, що мати дітей ОСОБА_2 тимчасово знімалась з реєстрації за адресою вказаного будинку не спростовує встановлених обставин про фактичне проживання дітей у ньому за постійної реєстрації батька.

Згідно ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок у відповідному населеному пункті, у якому вона проживає постійно, переважно або тимчасово. За положеннями ч.3,4 місцем проживання фізичної особи у віці від 10 до 14 років та фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків або одного з них. На підставі ст.156 ЖК України, ст.405 ЦК України діти власниці житлового будинку №25 по вул.Жовтнева у с.Лобойківка ОСОБА_2 набули права користування житловим приміщенням вказаного будинку. Вказаний будинок є єдиним житлом як для ОСОБА_4, яка була малолітньою на час укладення договору іпотеки відносно цього будинку, так і для ОСОБА_5, яка залишається малолітньою дотепер. Між тим відповідно до положень ст.32 ЦК України , ст.176,177 СК України дозволу органу опіки та піклування як на час вчинення матір’ю дітей договору іпотеки, так і на час пред’явлення позову щодо додержання інтересів та житлових прав дітей матеріали справи не містять, а сам орган їх наявність заперечує.

Враховуючи встановлені обставини та вимоги закону, підстав для задоволення позовних вимог банку про звернення стягнення на житловий будинок та виселення з нього зі зняттям з реєстрації відповідачів не вбачається.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та обставинам справи, його рішення на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Прокурора Петриківського району Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2015 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: Пономарь З.М.

ОСОБА_16

ОСОБА_17