Постанова № 76536657, 11.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______

Справа № 757/4579/18-ц

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/6782/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

судді - доповідача Рейнарт І.М.

суддів Болотова Є.В., Кирилюк Г.М.

при секретарі Дуці В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року (суддя Кирилюк І.В.) у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_3, Печерський районний у м. Києві відділ держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту народження дитини,

встановила:

у січні 2018р. заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ялті АР Крим.

Мотивуючи вимоги зазначала, що у неї та її чоловіка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про її народження від 7 квітня 2015 року, виданим Ялтинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства Республіки Крим Російської Федерації. Сім'я проживає у Автономній республіці Крим, яка на даний момент є тимчасово окупованою територією України.

Заявник посилалася на те, що встановлення факту народження дитини у судовому порядку необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах держаної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про народження дитини згідно чинного законодавства України.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву.

Представник заявника посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки ст. 317 ЦПК України, на яку посилається суд, не містить прямої вимоги щодо подання до суду саме медичного свідоцтва про народження та доказів неможливості держаної реєстрації факту народження дитини в органах держаної реєстрації актів цивільного стану.

Також представник заявника вважає безпідставним висновок суду щодо недоведеності заявником неможливості держаної реєстрації факту народження дитини в органах держаної реєстрації актів цивільного стану, оскільки це підтверджується тією обставиною, що дитина народилася на тимчасово окупованій території, на якій не видаються медичні довідки за встановленою МОЗ України формою, а підставою для її проведення держаної реєстрації актів

цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження дитини.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.47-50), у судове засідання не з'явилися, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до апеляційного суду заяву про розгляд справи у його відсутність (с.с.51), тому відповідно до ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судове засідання у відсутність учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З наданих суду документів встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 грудня 2013р.

У поданій до суду заяві ОСОБА_1 стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася дочка ОСОБА_4, батьком якої є ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених вимог.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає наданим заявником доказам та ґрунтується на нормах процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 3 статті 317 ЦПК України передбачено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

У підтвердження заяви ОСОБА_1 надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_4, яке видане Ялтинським міським відділом запису актів громадянського стану департаменту юстиції Республіки Крим 7 квітня 2015р.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, надане заявником свідоцтво про народження ОСОБА_4 є недійсним і не створює правових наслідків, а відтак, і не може бути належним доказом при судовому розгляді.

Крім того, суду надані копії паспортів громадян України ОСОБА_1, який виданий 23 квітня 2001р., та ОСОБА_3, який виданий 3 вересня 2002р. Разом з цим, у свідоцтві про народження ОСОБА_4 зазначається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є громадянами Російської Федерації, що свідчить про суперечливість наданих суду документів про батьків дитини.

Заявником не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду будь-яких інших належних доказів у підтвердження народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ялті, та про її батьків - громадян України, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви.

Сам по собі факт перебування заявника на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і встановлення законом особливого порядку розгляду заяв про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, не є безумовною підставою для встановлення такого факту та не звільняє заявника від надання суду належних доказів у підтвердження своїх вимог.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції оцінив надані заявником докази, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушення норм процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді