Рішення № 76535645, 08.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42881/17

Провадження № 2/761/1138/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 серпня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз», ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2017 року до суду надійшла зазначена позовна заява та розподілена на суддю Малинникова О.Ф.

В зв'язку з тривалим перебуванням судді Малинникова О.Ф. на лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2018 року, справа була розподілена на суддю Притулу Н.Г.

В позовних вимогах з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 18.07.2018 року позивач просить: стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача шкоду в розмірі 5 561, 91 грн. та витрати на оцінку в розмірі 800,00 грн.; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн..

Вимоги обгрунтовані тим, що 18.07.2017 року в м.Одесі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Порш», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем «Хундай», державний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності позивачу. Автомобіль позивача під час пригоди зазнав механічних пошкоджень, які згідно Звіту становлять 11 561,91 грн.. За спільним повідомленням, винним в ДТП є водій автомобіля «Порш», державний номер НОМЕР_1. Його цивільно-правова відповідальність на момент пригоди була застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий союз» відповідно до Полісу.

Позивач звернулась до страхової компанії та надала всі необхідні документи для здійснення страхової виплати, проте на час звернення до суду з цим позовом страхова компанія не здійснила виплату страхового відшкодування, а їх ліцензія на здійснення страхової діяльності була анульована.

Позивач звернулась до МТСБУ із заявою про здійснення виплати та отримала відшкодування в розмірі 6 000,00 грн.

А тому на підставі положень ст.1194 ЦК України позивач просить стягнути з ОСОБА_3 5 561,91 грн. (11 561,91 грн. - 6 000,00 грн.).

Крім того позивач вимушено зазнала й інших витрат, а саме: сплатила за складання звіту 800,00 грн., яка має бути стягнута з ОСОБА_3

Також позивач просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на власну користь моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про слухання справи в його відсутність. В заяві зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідачі представників в судове засідання не направили, пояснення чи заперечення (відзив) на заявлені вимоги до суду не надійшли, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

А тому у відповідності до положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальший розгляд справи у відсутність сторін.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Як вбачається із заяви, представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до положень статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі ст.9 зазначеного Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

У відповідності до ст.22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (стаття 1187 ЦК України).

В п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Стаття 1192 ЦК України визначає, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того, стаття 1194 ЦК України визначає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено судом, автомобіль «Хундай», державний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

18.07.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля, який належить на праві власності ОСОБА_1 та під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем «Порш», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3

Як вбачається із спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, водій автомобіля «Порш», державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3 визнав власну вину в порушенні ПДР України, які призвели до пошкодження автомобілів.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника автомобіля «Порш», державний номер НОМЕР_1 застрахована ПрАТ «Європейський страховий союз» згідно з полісом №АІ/4950269.

Спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду було подано 19.07.2017 року до ПрАТ «Європейський страховий союз». В цей же день позивач подала заяву про виплату страхового відшкодування.

Позивач в позовних вимогах просила відшкодувати їй моральну шкоду.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно зі ст.26-1 Закону, Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Таким чином, оскільки Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено виплату страховиком моральної шкоди, враховуючи, що позивач не надала суду доказів що вона зазнала ушкоджень здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, тому суд не вбачає підстав для відшкодування моральної шкоди.

Позивач, звертаючись до суду просила відшкодувати шкоду, яка визначена Звітом №47/03.08.17/2 від 10.08.2017 року.

Згідно з положеннями ст.29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно із Звітом №47/03.08.17/2 про оцінку вартості матеріального збитку, складеного 10.08.2017 року ФОП ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Хундай», державний номер НОМЕР_2 становить 11 561,91 грн., вартість матеріального збитку становить 9 902,91 грн.

За складання Звіту позивач сплатила 800,00 грн., що підтверджується квитанцією.

Як зазначив представник позивача, МТСБУ було відшкодовано 6 000,00 грн..

Отже, так як ОСОБА_3 винен в пошкодженні автомобіля позивача, тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на підставі положень статті 1194 ЦК України, так як виплаченої МТСБУ суми недостатньо для відновлення пошкодженого транспортного засобу, суму 5 561,91 грн. та 800,00 грн. за складання Звіту.

Крім того, у відповідності до положень ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати - судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз», ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП не відомий, проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2) шкоду в розмірі 5 561 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят одна) гривна 91 копійка, 800 (вісімсот) гривень 00 копійок витрати за складання звіту та судовий збір в сумі 640,00 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г.Притула