Рішення № 76534138, 12.09.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4542/18

Справа №754/5335/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

(в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін)

12 вересня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Ленській Т.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії..

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

11.10.2016 головою Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Київським міським головою затверджено Акт приймання-передавання документів № 38, відповідно до якого Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) передано документацію, пов'язану з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, декларацій про готовність до експлуатації об'єктів CCI, СС2 та ССЗ категорій складності, зареєстрованих не раніше ніж за три місяці до дати утворення спільної комісії, що передбачено пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю».

Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об'єктів незначного (CCI) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадовою особою Департаменту на підставі звернення Кононенко Л.О. від 30.11.2016, яке надійшло від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві листом від 09.12.2016 № 10/26-21/0912-10 (вх. Департаменту від 20.12.2016 № 073/К-391) у присутності ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності на АДРЕСА_1.

За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належить об'єкт житлової нерухомості на АДРЕСА_2, загальною площею 96,8 кв. м. (відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 7015926 від 27.07.2013).

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить об'єкт житлової нерухомості на АДРЕСА_3, загальною площею 70.2 кв. м. (відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7012006 від 27.07.2013).

Зазначені квартири розміщені суміжно на 16-му поверсі 22-х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1

Під час перевірки з виїздом на місце встановлено, що на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_8 самочинно без документів, що надають право на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту виконані будівельні роботи із реконструкції квартири НОМЕР_1 та квартири НОМЕР_2 шляхом їх об'єднання в одну квартиру, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Крім того встановлено, що загальна площа об'єкта реконструкції збільшилась за рахунок приєднання до площі вказаних квартир місць загального користування, а саме: частини коридору 16-го поверху 22-х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1 (розмірами орієнтовно 4*1,5 м), шляхом встановлення перегородки з металевими дверима.

Квартира, яка була самочинно реконструйована шляхом об'єднання квартир АДРЕСА_1 експлуатується, без прийняття в експлуатацію у встановленому порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Під час проведення позапланової перевірки, замовниками будівництва не надано письмової та нотаріально засвідченої згоди мешканців житлового будинку АДРЕСА_1, щодо приєднання приміщення загального користування до об'єктів житлової нерухомості, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Категорія складності зазначеного об'єкту будівництва, відповідно до ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», визначена як II.

За результатом перевірки складено акт перевірки від 07.02.2017, замовникам будівництва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.02.2017 та стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.02.2017.

Звертають увагу суду, що позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.02.2017 була проведена посадовою особою Департаменту в присутності ОСОБА_1 про що свідчить її підпис та зауваження в акті перевірки.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення. Департаментом, було винесено постанову про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення від 14.02.2017 №12/17, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

У зв'язку з тим, що суб'єкт містобудування на розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності не з'явився, зазначену постанову рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено на адресу відповідача (р 01044 0344 4456).

Під час повторного виїзду посадової особи Департаменту 01.03.2018 на підставі необхідності перевірки виконання вимог приписів від 07.02.2017 встановлено, що замовниками будівництва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно не виконано вимоги приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.02.2017 виданого Департаментом, а саме: замовниками не надано документ, який посвідчує право власності на місця загального користування (частина коридору 16-го поверху 22-х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1, розмірами орієнтовно 4*1,5 м), документ який дає право на виконання будівельних робіт та проект.

За результатом перевірки складено акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляд) (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № б/н від 01.03.2018.

Звертають увагу суду, що позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.03.2018 була проведена посадовою особою Департаменту в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про що свідчать їх підписи в акті перевірки.

Одночасно повідомляють, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не використали свого права, щодо внесення зауважень до акту перевірки від 01.03.2018, хоча мали на це право та час.

У зв'язку з тим, що суб'єкти містобудування від підписання акту відмовилися зазначений акт Департамент рекомендованими листами з повідомленням про вручення від 01.03.2018 № 073-1856 направив на адресу відповідачів (р 01044 03689068, р 01044 03689076).

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Департамент у встановленій законом формі видав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приписи з вимогою усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, однак Відповідачі ухиляються від їх виконання.

На підставі викладеного представник Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить суд: зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привести до попереднього стану коридор 16-го поверху 22-х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1 у Деснянського районі м. Києва, яка відповідає виготовленому технічному паспорту.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Ухвалою суду від 26.04.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення осіб, у якій роз'яснено відповідачу, право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178, 191 ЦПК України та право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження від 26.04.2018 року разом з копією позовної заяви та додатками до неї, відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено за адресою місця реєстрації, вказаною в позовній заяві: АДРЕСА_2

Поштова кореспонденція, надіслана відповідачам в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - «за закінченням встановленого строку зберігання».

Станом на 10.09.2018 рік Відзив на позовну заяву відповідачами подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі ст. ст. 280 284 ЦПК України, з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

У відповідності до положень ст.152 ЖК України, переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об'єкт житлової нерухомості на АДРЕСА_2. Згідно технічної характеристики квартири - квартира посімейного, спільного заселення розташована на 16 поверсі 22 поверхового будинку та складається з 3 кімнат житловою площею 56,6 кв.м., загальною площею 96,8 кв.м.,висота приміщень 2,72 м. (а.с.23-25).

Відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить об'єкт житлової нерухомості на АДРЕСА_3. Згідно технічної характеристики квартири - квартира посімейного, спільного заселення розташована на 16 поверсі 22 поверхового будинку та складається з 2 кімнат житловою площею 36,3 кв.м., загальною площею 70,2 кв.м.,висота приміщень 2,72 м. (а.с.29-31).

Зазначені квартири розміщені суміжно на 16-му поверсі 22-х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1

Згідно направлення для проведення позапланової перевірки від 31.01.2017 року № б/н відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» направлено Головного державного інспектора інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Якимчук Мальвіну Сергіївну для здійснення позапланової перевірки на АДРЕСА_1 (реконструкція з об'єднання квартир) на підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 17.10.2016 р. №60 та звернення гр. ОСОБА_6 від 30.11.2016 р., яке надійшло від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції від 20.12.2016 №073/К-391. Строк дії направлення з 01.02.2017 до 07.02.2017 року (а.с.12).

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.02.2017 року - головним державним інспектором інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Якимчук Мальвіною Сергіївною, у присутності гр. ОСОБА_1, відповідно до ст. 41 Закону України (Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. №553 на підставі звернення гр. ОСОБА_6 від 30.11.2016 р., яке надійшло від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві листом 09.12.2016 р. №10/26-21/0912/10 (вх. Департаменту від 20.12.2016 №073/К-391) - проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил АДРЕСА_2, а саме: «реконструкція квартир АДРЕСА_1». За результатами перевірки встановлено (а.с.13-14):

ОСОБА_5 на праві приватної власності належить об'єкт житлової нерухомості на АДРЕСА_2, загальною площею 96,8 кв. м. (відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 7015926 від 27.07.2013).

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить об'єкт житлової нерухомості на АДРЕСА_3, загальною площею 70.2 кв. м. (відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7012006 від 27.07.2013).

Зазначені квартири розміщені суміжно на 16-му поверсі 22-х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1

Під час перевірки з виїздом на місце встановлено, що на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_8 самочинно без документів, що надають право на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту виконані будівельні роботи із реконструкції квартири № НОМЕР_1 та квартири № НОМЕР_2 шляхом їх об'єднання в одну квартиру, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Крім того встановлено, що загальна площа об'єкта реконструкції збільшилась за рахунок приєднання до площі вказаних квартир місць загального користування, а саме: частини коридору 16-го поверху 22-х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1 (розмірами орієнтовно 4*1,5 м), шляхом встановлення перегородки з металевими дверима.

Квартира, яка була самочинно реконструйована шляхом об'єднання квартир АДРЕСА_1 експлуатується, без прийняття в експлуатацію у встановленому порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно, до ст. 369 Цивільного кодексу України, щодо здійснення права спільної сумісної власності:

1.Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

2.Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Отже, зазначені роботи із реконструкції квартир № №НОМЕР_1,НОМЕР_2 шляхом їх об'єднання виконані з порушенням ст. 369 Цивільного кодекс) України.

Під час проведення позапланової перевірки, замовниками будівництва не надано письмової та нотаріально засвідченої згоди мешканців житлового будинку АДРЕСА_1, щодо приєднання приміщення загального користування до об'єктів житлової нерухомості, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Категорія складності зазначеного об'єкту будівництва, відповідно до ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», визначена як II.

В графі «Зауваження щодо здійснення перевірки»: відповідач ОСОБА_1 зазначила, що двері в коридорі встановлені біля квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 з метою збереження в цілісності лічильників опалення та водопостачання квартир НОМЕР_3, НОМЕР_2. Так як вона являється багатодітною матір'ю, просить вирішити питання на її користь.

Примірник акту ОСОБА_1 отримала 07.02.2017 р., що засвідчила своїм підписом (а.с.14).

07.02.2017 року головним державним інспектором інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Якимчук Мальвіною Сергіївноювинесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого вимагає замовниками будівництва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у термін до 08.05.2017 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (реконструкція квартир АДРЕСА_1) у встановленому законодавством порядку. Відповідач ОСОБА_1 примірник припису отримала, що засвідчила підписом. Примірник припису відповідача ОСОБА_2 надіслано поштою К-44, 01044 03528579 (а.с.15,16).

Крім того, 07.02.2017 року головним державним інспектором інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Якимчук Мальвіною Сергіївноюскладено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 96 КУпАП. В графі «пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності» відповідач ОСОБА_1 зазначила, що двері в коридорі встановлені біля квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 з метою збереження в цілісності лічильників опалення та водопостачання квартир НОМЕР_3, НОМЕР_2. Так як вона являється багатодітною матір'ю, просить вирішити питання на її користь. Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримала 07.02.2017 року, що засвідчила своїм підписом (а.с.17-18).

07.02.2017 р. листом №073-1084 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) повідомив відповідача ОСОБА_2, що в межах повноважень Департамент провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт із реконструкції квартир АДРЕСА_1 та за результатами перевірки надіслав матеріали перевірки для ознайомлення та підписання у додатках, та одночасно повідомлено, що з метою складання протоколу та застосування штрафних санкцій згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 необхідно прибути до Департаменту 17.02.2017 р. об 11 год. 00 хв. (а.с.19).

14.02.2017 р. винесено постанову №182/17 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано гр. ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. ОСОБА_1 на розгляд протоколу про адміністративне правопорушення не з'явилась. Копію постанови надіслано поштою К-44, 15.02.2017 р. (а.с.35-36).

Копію вищезазначеної постанови відповідач ОСОБА_1 отримала 20.02.2017 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.34).

16.02.2018 року головним державним інспектором інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Якимчук Мальвіною Сергіївною видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1, ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 17.10.2016 р. №60 перевірки виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.02.2017 року, виданого Департаментом. Строк дії направлення з 16.02. до 01.03.2018 року (а.с.37-38).

Крім того, листом від 16.02.2018 року №073-1477 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації повідомив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність прибути до Департаменту 22.02.2018 року о 10 год. 00 хв. та надати документи, які підтверджують виконання вимог приписів Департаменту від 07.02.2017 (а.с.38-39).

Судом також встановлено та підтверджується наданими стороною позивача доказами, що під час повторного виїзду посадової особи Департаменту 01.03.2018 на підставі необхідності перевірки виконання вимог приписів від 07.02.2017 (реконструкція квартир АДРЕСА_1), встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно не виконали вимоги приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил виданого Департаментом від 07.02.2017, а саме: замовниками не видано документ, який посвідчує право власності на місця загального користування (частина коридору 16-го поверху 22х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1, розмірами орієнтовано 4*1,5 м).

За результатами перевірки складено - Акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих будівельних робіт № б/н (перевірено дотримання від 01.03.2018 року (а.с.40-54).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (суб'єкти містобудування) відмовились від підписання Акту від 01.03.2018 року №б/н, про що в графі «відмітка про відмову від підписання керівником суб'єкта господарювання/ фізичною особою або уповноваженою ним особою, іншими особами цього акта» зазначено: «від підписання відмовились» та не використали свого права стосовно внесення зауважень до вказаного Акту.

У зв'язку з тим, що відповідачі від підписання Акту перевірки від 01.03.2018 року №б/н відмовились, зазначений акт Департамент рекомендованими листами з повідомленням про вручення від 01.03.2018 року №073-1856 направив на адресу відповідачів (р 01044 03689068, р 0104403689076) (а.с.59-63).

Проте, приписи з вимогою усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил виконанні відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконані не були.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного Кодексу України).

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст.317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно, і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За положеннями ч. 4 ст. 189 ЖК України особи винні у незаконному переобладнанні та/або переплануванні жилих будинків (квартир), інших жилих приміщень, призначених та придатних для постійного або тимчасового проживання, нежилих приміщень, розташованих у жилих будинках, та/або використанні їх не за призначенням несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів. До того ж, зазначеним законом визначено, що фізичні і юридичні особи зобов'язані отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов'язаних з будівництвом об'єкта архітектури.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Відповідно до п. 1.4.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поверхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку;згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Також, згідно з п.1.4.6. зазначених правил власник, що припустив самовільне перепланування чи переобладнання житлового приміщення зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Проте, наведені вимоги законодавства відповідачами дотримані не були.

11.10.2016 головою Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Київським міським головою затверджено Акт приймання-передавання документів № 38, відповідно до якого Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) передано документацію, пов'язану з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, декларацій про готовність до експлуатації об'єктів CCI, СС2 та ССЗ категорій складності, зареєстрованих не раніше ніж за три місяці до дати утворення спільної комісії, що передбачено пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю».

Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об'єктів незначного (CCI) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016 року.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553. Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 2 «Загальна частина» Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п. 5 «Загальна частина» Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Зокрема, відповідно до п. 7 «Загальна частина» Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю - позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Судом об'єктивно встановлено, що посадовою особою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва - Головним державним інспектором інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Якимчук М.С. проведено позапланову перевірку за адресою: АДРЕСА_1 з метою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності на

Згідно з п. 11 «Загальна частина» Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2)складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16. «Оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю» Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до п. 17. «Оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю» Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Так, діючи в межах своїх повноважень, під час перевірки з виїздом на місце, складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.02.2017 року, замовникам будівництва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видано Приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.02.2017 року та стосовно відповідача ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до п. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Проте, наведені вимоги законодавства відповідачами дотримані не були.

Статтею 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що усі об'єкти будівництва поділяються на І, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

На замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинно без документів, що надають право на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту виконані будівельні роботи із реконструкції квартири №НОМЕР_1 та квартири №НОМЕР_2 шляхом їх об'єднання в одну квартиру, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно Акту від 07.02.2017 року категорія складності вищезазначеного об'єкта будівництва, відповідно до ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», визначена як ІІ.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтями 316, 317, 319 ЦК України передбачено, що право власності особа здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 100 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Відповідно дост.152 цього ж Кодексу переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів.

З роз'яснень п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» (далі - Постанова №6 від 30.03.2012) вбачається, що право на звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва належить органу державної влади або органу місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб, право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Факт, що на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинно без отримання документів, що надають право на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту виконані будівельні роботи із реконструкції квартири № НОМЕР_1 та квартири №НОМЕР_2, шляхом їх об'єднання в одну квартиру - підтверджено наданими стороною позивача доказами та не спростовано відповідачами.

Частинами 3,4 ст. 357 ЦК України встановлено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна; співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності, без їх згоди чи відповідно рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Департамент у встановленій законом формі видав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приписи з вимогою усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, однак Відповідачі ухиляються від їх виконання.

Оскільки відповідачами не надано затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил на вказану прибудову, не отримано відповідної дозвільної документації на її будівництво, суд приходить до висновку, що вказана прибудова здійснена самочинно, що порушує права інших мешканців. Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привести до попереднього стану коридор 16-го поверху 22-х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1 у Деснянського району м. Києва, яка відповідає виготовленому технічному паспорту підлягають задоволенню

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір сплачений позивачем за подання позову до суду у розмірі 1762,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 319, 321, 325, 328, 334, 373, 375, 391 ЦК України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 100, 152 ЖК України ст. ст. 4, 12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, привести до попереднього стану коридор 16-го поверху 22-х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1 яка відповідає виготовленому технічному паспорту.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: