Рішення № 76533704, 07.09.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/747/16-ц

Провадження № 2/645/51/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сілантьєва Е.Є.

за участю секретаря судових засідань - Момот О.І.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ліквідатора Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект», треті особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салига Наталія Анатоліївна про визнання добросовісним набувачем, про визнання права власності,

встановив:

Стисливий виклад позивача, заперечень відповідача

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнила до ОСОБА_3, ліквідатора Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект», треті особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салига Наталія Анатоліївна про визнання добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1, про визнання права власності та відновлення державної реєстрації права власності на цю квартиру та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 28 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Салигою H.A., реєстровий № 3681, ОСОБА_5, як продавець, передала їй, як покупцю, у власність квартиру АДРЕСА_1, за що вона сплатила ОСОБА_5 гроші у сумі 327100,00 грн. Продавець свідчила, що згадана квартира на момент укладання цього договору не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, під заставою (в тому числі податковою), арештом (забороною) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб (у тому числі за договором найму чи шлюбним контрактом), як у межах так і за межами України немає, завдатків за цю квартиру від інших осіб не має, як юридична адреса не використовується та як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесена. Нотаріус посвідчила, що під забороною (арештом) згідно з Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28 грудня 2011року вказана квартира не перебуває. Згідно з Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на 28 грудня 2011року квартира у податковій заставі не перебуває. 29 грудня 2011 року позивачка зареєструвала право власності на цю квартиру в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». Вищевказана квартира належала продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Салигою H.A. 13 грудня 2011 року за реєстровим № 3488, протоколу №2 проведення аукціону від 09 грудня 2011 року на Товарній біржі «Всеукраїнський торгівельний центр». Також, 23 грудня 2011 року між матір'ю позивачки ОСОБА_9 та представником продавця - ОСОБА_10, який діяв по довіреності продавця, в присутності представника рієлторської фірми ТОВ «Нерухомість і право», був підписаний договір завдатку відносно цієї квартири. 8лютого 2016 року позивачка отримала лист, в якому містилась ухвала Господарського суду Харківської області від 2.02.2016 року (справа № Б-50/112-09), згідно з якою договір купівлі-продажу її квартири з аукціону Торгової біржі по якому ОСОБА_11 купила квартиру, визнаний недійсним відповідно ухвали Господарського суду Харківської області від 16.10.2013 року по справі про банкрутство ФО-П ОСОБА_3, тому що квартира знаходилася з 2007 року по теперішній час під іпотекою та ОСОБА_3 не мав права без погодження з іпотекодержателем ТОВ «УкрСиббанк» продавати це майно з аукціонних торгів. Також, ухвалою Господарського суду від 2.02.2016 року їй заборонено відчужувати у будь-який спосіб свою квартиру, ухвалою Господарського суду від 19 квітня 2016 року квартира позивачки витребувана з її володіння та передана ліквідатору ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та скасована державна реєстрація за нею, як попереднім власником на цю квартиру. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірної квартири з моменту реєстрації, яка відбулася 20липня 2016 року є ОСОБА_3 Також, з останньої ухвали позивачка довідалась, що правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» в частині взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 є ТОВ «Кей-Колект». Позивачка зазначила, щовідповідно до Відомостей з єдиного реєстру заборонивідчуження об'єктів нерухомого майна обтяження - іпотека на квартиру АДРЕСА_1 - було зареєстровано 09.07.2012 рокуреєстратором приватним нотаріусомСалигою H.A. Таким чином, на день коли була здійснена угода купівлі-продажу квартири між нею та ОСОБА_5, ніхто не міг знати і передбачати, що квартира знаходиться під іпотекою. Договір купівлі-продажу квартири згідно з яким вона стала власницеюспірної квартири не скасований, ніким не оскаржений. Під час укладання договору та його подальшій реєстрації будь-яких порушень з її сторони, а також зі сторони продавця не відбувалося, незаконних дій не було, через що, позивачка вважає, що її право власності на спірну квартиру потребує захисту.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_12, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що договір купівлі-продажу квартири згідно з яким вона стала власницею спірної квартири не скасований, ніким не оскаржений, під час укладання договору та його подальшій реєстрації будь-яких порушень з її сторони, а також зі сторони продавця не відбувалося, незаконних дій не було, позивачка здійснила повний розрахунок з продавцем. Законність чи незаконність придбання спірної квартири ОСОБА_2 предметом розгляду господарського суду не було. Відповідно до частини 5 ст.12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Нормативне регулювання можливості витребування майна закріплене ст.330 ЦК України, відповідно до якої, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Дана норма регулює набуття добросовісним набувачем права власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права. На куплену квартиру ніхто ніколи не претендував.

Відповідач - ліквідатор ФО-П ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місцерозгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, подав до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2013 року по справі № Б-50/112-09 визнано недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13.12.2011 року між арбітражним керуючим Бережним О.І., який на дату укладення даного договору виконував обов'язки ліквідатора ФО-П ОСОБА_3, та ОСОБА_5, а ухвалою Господарського суду Харківської області від 19 квітня 2016 року по цій справі витребувана квартира АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_2, та передана йому як ліквідатору ФО-П ОСОБА_3, скасована державна реєстрація за попереднім власником ОСОБА_2 В зв'язку з чим просив суд закрити провадження по даній справі, оскільки даний спір не повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача ТОВ «Кей-Колект» до судового засідання не з'явився,про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, представник за довіреністю № 8994 від 01 квітня 2017 року Нестерець О.В. надав суду заяву про слухання справи за їх відсутності. Крім того, в судовому засіданні 04.07.2018 року представник відповідача ТОВ «Кей-Колект» Потапенко І.Г., який діяв на підставі довіреності від 25.05.2018 року надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Також в матеріалах справи містяться письмові заперечення представника за довіреністю-ОСОБА_20., відповідно до яких зазначено, що Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2015 р. по справі № Б-50/112-09 заяву ТОВ «Кей-Колект» задоволено - здійснено заміну кредитора ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Кей-Колект», м. Київ (код 37825968) в сумі реєстрової заборгованості 530 107,71 грн. В 2011 році ліквідатором ФО-П ОСОБА_3 на аукціоні було реалізовано нерухоме майно а саме: квартиру двокімнатну, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. 16 липня 2015 року представником ТОВ «Кей-Колект» було отримано довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчужи нерухомого майна № 40724512, щодо об'єкта нерухомого майна, для з'ясування інформації щодо майна, яке обтяжене іпотекою. Представником ТОВ «Кей-Колект» було ознайомлено з заявою ліквідатора - ОСОБА_4 про витребування майна банкрута від 26.01.2016 р. _- кредитної справи № 11203447000 та з'ясовано ряд обставин, про які не було відомо попередньо ТОВ «Кей-Колект», а саме з наявних доказів у ТОВ «Кей-Колект» вбачається грубе порушення порядку проведення процедури банкрутства, зокрема і в частині продажу заставного майна на конкурсі, яке перебуває в іпотеці ТОВ «Кей-Колект». Позивачу було відомо про дане провадження, так як вона приймала в ньому участь, надавала відзив на заяви ліквідатора тощо. Також,ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2013 року по справі №Б-50/112-09 в зв'язку із виявленням порушень порядку проведення реалізації, судом визнано недійсним договір визнано недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 укладений 13.12.2011 року між арбітражним керуючим Бережним О.І., який на дату укладення даного договору виконував обов'язки ліквідатора ФОП ОСОБА_3, та ОСОБА_5, - таким чином дана обставина є преюдиційним фактом того, що спірне майно продане з порушенням норм законодавства України, крім того вважає, що дана справа може розглядатися лише в господарському провадженні.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Треті особи до судового засідання не з'явилися,про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Наталії Анатоліївни надйшла заява про слухання справи за її відсутності, ОСОБА_5 причини неявки суду не повідомила.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харків Алфьорової Т.М. від 19.02.2016 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

На підставі рапорту судді Алфьорової Т.М. та постанови ВРУ №4697-5 від 08.09.2016 року «Про звільнення суддів», розпорядженням керівника апарату суду №214 від 19.09.2016 року за результатами повторного автоматичного розподілу справи, цивільну справу передано в провадження судді Іващенко С.О.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харків від 25.07.2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ліквідатора ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», треті особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус ХМНО Салига Наталія Анатоліївна про визнання добросовісним набувачем, про визнання права власності - закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Апеляційного суд Харківської області від 28.09.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задоволено. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харків від 25 липня 2017 року -скасовано. Справу направлено до районного суду для продовження розгляду по суті.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного авто розподілу судової справи відповідно до п. 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, ухвалою суду від 13 жовтня 2017 р., цивільну справу прийнято до провадження судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Сілантьєвої Е.Є.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харків Сілантьєвої Е.Є. від 02.03.2018 року призначено підготовче судове засідання та продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.04.2018 року підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ліквідатора Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект», треті особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салига Наталія Анатоліївна про визнання добросовісним набувачем, про визнання права власності - закрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Під час судового розгляду справи, були надані учасниками справи та досліджені судом Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 року по справі №Б-50/112-09, відповідно до якої апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду. Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.04.2016 року по справі №Б-50/112-09 залишено без змін та Постанова Вищого господарського суду України від 01.11.2016 року по справі №Б-50/112-09, якою касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 року по справі та ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.04.2016 року у справі №Б-50/112-09 залишено без змін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.07.2009 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відповідно до статей 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 12.10.2009 ФОП ОСОБА_17 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бережного О.І. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року, залишеною без змін апеляційним судом, усунено арбітражного керуючого Бережного О.І. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого ОСОБА_21, повноваження якої припинено ухвалою суду від 22.04.2014, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4 Згідно наданих доказів та заперечень сторін по справі, вбачається, що під час здійснення ліквідаційних заходів було встановлено, що банкруту на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2007 року, належить квартира АДРЕСА_1.

Зазначену квартиру за договором іпотеки нерухомого майна від 27.08.2007 року боржник передав в іпотеку АКІБ "УкрСиббанк", у зв'язку з чим банком, як заставним кредитором, заявлено до боржника вимоги на суму 530107,71 грн., які ліквідатором визнано в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів; Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2015 ПАТ УкрСиббанк" замінено його правонаступником ТОВ "Кей-Колект" .

Вказана квартира була включена до складу ліквідаційної маси та реалізована на аукціоні від 09.12.2011 року, проведеному Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр". Переможцем аукціону визнано ОСОБА_5, яка придбала спірну квартиру та зареєструвала право власності на неї.

Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 28 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Салигою Н.А., реєстровий №3681, ОСОБА_5, як продавець, передала ОСОБА_2, як покупцю, у власність квартиру АДРЕСА_1, за що та сплатила ОСОБА_5 327100,00 грн, гроші було сплачено, а продавцем отримано ще до підписання договору.

Відповідно до тексту договору продавець свідчила, що згадана квартира на момент укладання цього договору не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, під заставою (в тому числі податковою), арештом (забороною) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб (у тому числі за договором найму чи шлюбним контрактом), як у межах так і за межами України немає, завдатків за цю квартиру від інших осіб не має, як юридична адреса не використовується та як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесена.

Нотаріус посвідчила, що під забороною (арештом) згідно з Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28 грудня 2011 року вказана квартира не перебуває. Згідно з Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 28 грудня 2011 року квартира у податковій заставі не перебуває.

29 грудня 2011 року ОСОБА_2 зареєструвала право власності на цю квартиру в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

В подальшому, ОСОБА_5 відчужила придбану з аукціону від 09.12.2011 року квартиру на користь громадянки ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.12.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за №3681 та посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2013 у зв'язку з порушенням порядку реалізації спірної квартири в ліквідаційній процедурі банкрута, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13.12.2011 року між арбітражним керуючим Бережним О.І., який на дату укладення даного договору виконував обов'язки ліквідатора банкрута, та громадянкою ОСОБА_5

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2016 року заборонено громадянці ОСОБА_2 відчужувати у будь-який спосіб квартиру двокімнатну, загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 29,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1; ухвалами суду від 22.02.2016 та від 17.03.2016 залучено до участі у розгляді заяви ліквідатора громадянку ОСОБА_2, як фактичного власника спірної квартири, та громадянку ОСОБА_5, як набувача спірної квартири з аукціону в ліквідаційній процедурі банкрута, результати якого визнано судом недійсними.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.04.2016 року заяву ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про витребування майна банкрута задоволено частково та ухвалено: - витребувати квартиру двокімнатну АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) та передати ліквідатору фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4; скасовано державну реєстрацію за попереднім власником ОСОБА_2 на квартиру двокімнатну, загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 29,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1; у задоволенні решти вимог відмовлено; скасовано заборону на відчуження у будь-який спосіб квартири двокімнатної, загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 29,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що була накладена ухвалою господарського суду від 02.02.2016 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2016, залишеною без змін постановою суду касаційної інстанції від 01.11.2016, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.04.2016 року у даній справі - без змін.

Мотивувальна оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (постанова Верховного Суд України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача (постанова Верховного Суд України від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені статтею 388 ЦК України (постанова Верховного Суд України від 06 грудня 2010 року у справі № 3-13гс10).

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. При цьому, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В постанові Верховного Суду України від 11.10.2011 р. у справі № 5002-8/5447-2010 викладена правова позиція щодо того, що у разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України. У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за подальшим договором права відчужувати це майно

Як свідчать матеріали справи спірна квартира була передана в іпотеку відповідно до договору іпотеки нерухомого майна, посвідченого 27.08.2007р. приватним нотаріусом ХМНО Харченко I.A. за реєстр. № 4178, на виконання умов кредитних договорів № 11203447000 від 27.08.2007р. та № 11204106000 від 27.08.2007р. та забезпечує погашення грошових вимог ТОВ "Кей-Колект" (правонаступника ПАТ "УкрСиббанк") на загальну суму 530107,71 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Враховуючи вищезазначене, а також той факт, що відчуження квартири АДРЕСА_1 відбулось іпотекодавцем без згоди банку, а також встановлені інші порушення, згідно ухвали місцевого господарського суду Харківської області від 16.10.2013 року, договір купівлі-продажу спірної квартири був визнаний недійсним.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що ОСОБА_2 не є добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1, тому підстави задоволення позову - відсутні.

Судові витрати.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ліквідатора Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект», треті особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салига Наталія Анатоліївна про визнання добросовісним набувачем, про визнання права власності - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені удень його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1

Відповідач - ОСОБА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач - ліквідатор Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4, АДРЕСА_3

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект», 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22.

Третя особа - ОСОБА_5, АДРЕСА_4

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салига Наталія Анатоліївна, АДРЕСА_5

Повне судове рішення складено 17.09.2018 року.

Головуючий суддя -