Вирок № 76531354, 17.09.2018, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1897/18

Провадження № 1-кп/740/228/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої- судді Ковальової Т.Г.,

секретаря судового засідання - Кононяко С.А.,

за участю: прокурора Дусь Ю.В.,

потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого - адвоката Сухоцького О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ніжині Чернігівської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з повною загальною середньою освітою, має непрацездатну на віком матір, 1937 року народження, раніше не судимого, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2018 року близько 20.00 год. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився разом з рідним братом ОСОБА_2 в будинку по АДРЕСА_1, де в цей час на ґрунті неприязних відносин ОСОБА_3, маючи на меті спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та доводячи свої наміри до кінця, передбачаючи наслідки у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому та бажаючи їх настання, умисно наніс останньому один удар кухонним ножем, в область черевної порожнини, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: одного проникаючого ножового поранення черевної порожнини з ушкодженням правої долі печінки, яке ускладнилося профузною кровотечею та гострою постгеморагічною анемією, що є небезпечними для життя в момент заподіяння і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою визнав повністю і показав, що наніс потерпілому один удар ножем безпричинно, так як перебував у стані алкогольного сп*яніння. Вони з братом примирилися. В скоєному щиро кається. Заявлений до нього цивільний позов прокурором в інтересах держави в особі Ніжинської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на лікування потерпілого сумі 3523,52 грн. визнає повністю.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що відносини з обвинуваченим у них родинні. Вони примирилися з ОСОБА_3 і він не має до нього претензій і просить не позбавляти його волі, оскільки останній проживає вдвох з їх непрацездатною за віком матір*ю, 1937 року народження, якій він надає допомогу по господарству і за якою здійснює догляд.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується також іншими доказами, які суд відповідно до ст.349 ч.3 КПК України визнав недоцільним досліджувати стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Проаналізувавши матеріали справи та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині доказана повністю, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, не притягувався до адміністративної відповідальності, має незадовільний стан здоров*я, клінічні ознаки легкої розумової відсталості, обставини, які пом'якшують покарання, - щире каяття; знаходження на утриманні непрацездатної за віком матері, 1937 року народження, обставини, які обтяжують покарання, - вчинення злочину у стані алкогольного сп*яніння та вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебуває в близьких відносинах і дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст.121 КК України.

Разом з тим суд враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв*язки, його першу судимість, думку потерпілого про призначення обвинуваченому покарання, не пов*язаного з позбавленням волі, примирення обвинуваченого з потерпілим, а також приймає до уваги висновок досудової доповіді органу пробації про те, що призначення обвинуваченому покарання, не пов*язаного з позбавленням чи обмеженням волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у зв*язку з чим суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов*язки.

Суд вважає, що встановлені по справі пом*якшуючі обставини і дані про особу винного дають можливість дійти обґрунтованого припущення про те, що призначення в даному конкретному випадку покарання із застосуванням ст.75 КК України є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових злочинів відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Ніжинської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_3 коштів на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 3523,52 законний, обґрунтований, визнаний обвинуваченим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк затримання ОСОБА_3 тривалістю один день - 15 березня 2018 року.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю три роки, який обчислюється з моменту проголошення вироку.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов»язки:

періодично з*являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в Ніжинській районній лікарні грошові кошти в сумі 3523 (три тисячі триста п'ятсот двадцять три) грн. 52 коп. на користь місцевого бюджету (р/р 35413055331461) ГУДКСУ в Чернігівській області код ЄДРПОУ:02006389, МФО 853592).

Речові докази по справі: джинси синього кольору, сорочка чоловіча світлого кольору з червоними полосами, ризові чоботи чорного кольору, чоловіча куртка камуфляжна синього кольору, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Ніжинського ВП ГУНП, - повернути ОСОБА_3;

кухонний ніж з чорним руків'ям, вирізка з килима з кімнати №1, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Ніжинського ВП ГУНП, - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча суддя Ковальова Т.Г.