Вирок № 76531032, 18.09.2018, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 685/791/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2018м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Вознюка Р.В.

за участі секретарів судового засідання Басистої Т.В., Федченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красилові кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42014240240000011 від 13.12.2014 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Решнівка, Красилівського району, Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовозобов'язаного, одруженого, утриманців немає, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, учасника бойових дій, раніше не судимого,

- про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення - прокурор Сибіга А.В.,

з боку захисту - обвинувачений ОСОБА_1, захисник Бондар М.В.,

в присутності потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 13.12.2014 приблизно о 17 год., в темну пору доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, по правій смузі руху вул. Заводської у смт Теофіполь, в напрямку від вул. Шевченка до перехрестя з вул. Л.Українки, в порушення п.2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (в редакції від 08.10.2014) (надалі - ПДР) був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, в порушення п. 12.2 ПДР не обрав таку швидкість щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, рухаючись всупереч п. 12.4 ПДР зі швидкістю приблизно 70 км/год, в порушення п. 10.1 ПДР змінюючи напрямок руху автомобіля, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав частково на праве узбіччя та в порушення п. 12.3 ПДР при виникненні перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний був виявити, у виді пішохода ОСОБА_5, який рухався у попутному напрямку по проїжджій частині правої смуги руху ближче до правого узбіччя, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, та неподалік залізобетонної опори № 29 л-11, що поблизу домогосподарства № 39 по вул. Заводській в смт Теофіполь, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, отримав тяжкі тілесні ушкодження - закриту черепно-мозкову травму у вигляді субарахноїдального крововиливу в обох тім'яно-потиличних ділянках головного мозку, розривів тканини мозочка та переломів кісток склепіння та основи черепа, що спричинили його смерть на місці пригоди.

Порушення водієм ОСОБА_1 вищевказаних вимог ПДР знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - спричиненням ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою його смерть.

Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочину не визнав.

22.12.2017 обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що 13.12.2014 у смт Теофіполь, він керуючи автомобілем «Хюндай Туксон», зі швидкістю руху приблизно 60-80 км/год раптом відчув різкий удар по автомобілю, причини якого не зрозумів. Не гальмуючи, він проїхав ще деяку відстань і знизивши швидкість зупинився. Після зупинки виявив пошкодження лівої передньої частини автомобіля, а також потерпілого, який лежав на проїзній частині дороги позаду автомобіля, без ознак життя. Заперечив, що перебував у стані алкогольного сп'яніння під час ДТП. Стверджує, що 13.12.2014 до ДТП він не вживав алкоголь. Після ДТП, орієнтовно о 24 годині 13.12.2014, з метою зняття стресу, він випив приблизно 100-150 грам горілки. Також заперечив, що в момент ДТП його автомобіль частково рухався по правому узбіччю. Стверджував, що безпосередньо перед ДТП він на узбіччя не виїжджав.

У подальшому, в ході судового розгляду, ОСОБА_1 змінив свої показання і повідомив, що керуючи автомобілем зі швидкістю 70 км/год., він бачив потерпілого перед зіткненням. Вказав, що «тінь вискочила з лівої сторони перед автомобілем». Стверджує, що наїзд на пішохода ОСОБА_5, відбувся в момент, коли ОСОБА_5 раптово почав перебігати проїжджу частину перед його автомобілем зліва направо. Потерпілий раптово з'явився в полі його зору, а тому він не встиг зреагувати на його появу та уникнути ДТП. Екстрене гальмування не застосовував.

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчинені злочину повністю підтверджується об'єктивно дослідженими в судовому засіданні такими доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 по телефону вона довідалася від матері, що її рідний брат ОСОБА_5 цього ж дня загинув у ДТП в смт Теофіполь.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала, що 13.12.2014 вона приїхала на автобусі в смт Теофіполь приблизно о 17 год. Перед нею з автобусу вийшов ОСОБА_5, а вона вийшла слідом за ним. ОСОБА_5 пішов в напрямку пекарні, по правому узбіччю. Вона пройшла слідом за ним 100 метрів, після чого звернула на свою вулицю, а ОСОБА_5 продовжив йти далі правим узбіччям. На лівій стороні відрізку дороги від зупинки автобуса до пекарні не розташовано будь-яких закладів, приміщень чи споруд.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні вказала, що працювала разом із ОСОБА_5 в пекарні в смт Теофіполі. 13.12.2014 ОСОБА_5 не вийшов на роботу і приблизно о 17:50 по телефону від свого чоловіка вона довідалася, що ОСОБА_5 збив автомобіль. Останні два місяці вона разом із ОСОБА_5 їздила на роботу автобусом із с. Святець в смт Теофіполь, вони виходили з автобуса біля заправки-магазина і завжди йшли пішли до пекарні правим узбіччям. На ліву сторони дороги вони ніколи не переходили. Необхідності переходити на ліве узбіччя дороги у них ніколи не було, оскільки там не розташовано будь-яких закладів, приміщень чи споруд.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні вказала, що працює фельдшером на станції швидкої допомоги, і взимку, дати не пам'ятає, приблизно о 18-19 годині вона виїжджала за викликом на ДТП в смт Теофіполь. Потерпілий лежав на дорозі без ознак життя. На місці ДТП бачила ОСОБА_1, який сказав, що це він скоїв ДТП.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні вказав, що працює водієм на станції швидкої допомоги і разом із фельдшером ОСОБА_8 після 17 год., дату не пам'ятає, виїжджав на місце ДТП. На місці ДТП стояв позашляховик на смузі руху за напрямком до центру смт Теофіполя і на проїжджій частині, позаду автомобіля, лежав потерпілий без ознак життя.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні вказав, що в грудні місяці, рік не пам'ятає, він на автомобілі рухався по об'їзній дорозі смт Теофіполя з с. Святець в напрямку лікарні. На дорозі побачив хлопця, який лежав на суцільній лінії дорожньої розмітки і зупинився. Потерпілого побачив за 50 метрів, по відблискам світлоповертальних елементів, які були нашиті на його штанах. Відстань від потерпілого до пекарні становила приблизно 500 метрів. Далі за тілом потерпілого на дорозі стояв автомобіль «Хюндай Туксон», обернутий до потерпілого задньою частиною. Біля автомобіля стояв ОСОБА_1, якого він знав як працівника державної автомобільної інспекції. Він запитав ОСОБА_1 що сталося. Зі слів ОСОБА_1 зрозумів, що той збив пішохода. На його запитання чи викликав ОСОБА_1 швидку допомогу, той відповів, що ні. Після цього він сам викликав швидку допомогу.

Згідно відомостей з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.12.2014, який складений в смт Теофіполь по вул. Заводській, та план-схеми до протоколу огляду місця події, фото-таблиці і відеозапису, зафіксовані дорожня обстановка та місце розташування автомобіля «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з пошкодженнями, сліди його руху, сліди ДТП, виявлено та вилучено два черевика, виявлено на правому узбіччі відбиток черевика на відстані 36 мерів до електроопори № 29 л-11.

Згідно відомостей з протоколу огляду трупа від 14.12.2014, огляд трупа ОСОБА_5 проведено у морзі Теофіпольської ЦРЛ. Обличчя та кисть лівої руки забруднені речовиною темно-бурого кольору схожою на кров. Куртка забруднена речовиною темно-бурого кольору схожою на кров, на правому плечі якої наявні пошкодження у вигляді розривів. Взуття відсутнє.

Згідно висновку судово-трасологічної експертизи № 1333/16-21 від 12.07.2016 та таблиць ілюстрацій, виявлений та зафіксований 13.12.2014 під час огляду місця ДТП на відстані близько 36 м до електроопори № 29 л-11 по прямій на правому узбіччі вул. Заводської, що у смт Теофіполь, слід взуття, залишений взуттям на ліву ногу. Виявлений та зафіксований 13.12.2014 під час огляду місця ДТП на відстані близько 36 м до електроопори № 29 л-11 по прямій на правому узбіччі вул. Заводської, що у смт Теофіполь слід взуття до встановлення групової належності взуття яке його залишило придатний. Виявлений та зафіксований 13.12.2014 під час огляду місця ДТП на відстані близько 36 м до електроопори № 29 л-11 по прямій на правому узбіччі вул. Заводської, що у смт Теофіполь, слід взуття, залишений взуттям, що за груповою належністю подібне з груповою належністю взуття, вилученого з місця події 13.12.2014 та наданого на дослідження експерту.

Згідно висновку експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи № 116А від 19.03.2015 на момент огляду (12.03.2015) ходова частина, гальмівна система та рульове керування автомобіля «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 р.в., перебували в працездатному стані та у повній мірі виконували конструктивно передбачувані функції. Дослідженням ходової частини, гальмівної системи та рульового керування «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ознак, які б свідчили про несправність вказаних систем, як на момент огляду так і до моменту ДТП не виявлено.

Згідно відомостей з протоколу огляду транспорту від 13.12.2014 - автомобіля «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зафіксовані технічні пошкодження характерні для зіткнення транспортного засобу із іншим об'єктом.

Згідно відомостей з протоколу проведення слідчого експерименту та фототаблиці від 26.05.2016 з участю свідка ОСОБА_6, остання вказала, що ОСОБА_5 після виходу із автобуса рухався попереду неї по правому узбіччю вул. Заводська смт Теофіполь в напрямку вул. Ювілейна.

Відповідно до довідок Хмельницького обласного центру з гідрометеорології від 15.05.2015 № 01-49/145 та від 27.01.2017 № 01-49/29 погодні умови 13.12.2014 та 23.12.2016 були схожі.

Відповідно до повідомлення Головної астрономічної обсерваторії від 13.02.2017 № 79-77/8, за даними «Астрономічного календаря» за 2014 і 2016 роки, 13.12.2014 Місяць перебував у фазі, близькій до фази «остання чверть», освітлено було 64% диска Місяця. 23.12.2016 Місяць перебував у фазі, близькій до фази «остання чверть», освітлено було 32% диска Місяця.

Наведені відомості свідчить про те, що природне освітлення 13.12.2014 було краще ніж 23.12.2016, під час проведення слідчого експерименту, що спростовує твердження обвинуваченого, що слідчий експеримент проводився у менш освітлених умовах ніж відбулося ДТП.

Згідно відомостей з протоколу проведення слідчого експерименту від 23.12.2016 з 19 год. 35 хв. до 20 год. 25 хв., проведеного з метою встановлення об'єктивної видимості на проїзній частині пішохода із місця водія автомобіля «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з увімкненим ближнім світлом фар, встановлено, що така відстань становить 75,6 метра; видимість елементів дороги становить 36 метрів.

Згідно відомостей акта обстеження дорожніх умов від 13.12.2014 зафіксовано стан ділянки автомобільної дороги смт Теофіполь 137 км + 700 м А/Д Р-48 Камянець-Подільський - Сатанів - Війтівці - Білогір'я.

Згідно висновку експертів за результатами проведення комплексної автотехнічної транспортно-трасологічної та судово-медичної експертизи № 511/512/17-26/13 від 30.03.2017:

- по питанню № 2, безпечна швидкість руху автомобіля «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за умови видимості елементів дороги 36 м., повинна була бути не більше 52,8-62,5 км/год;

- по питанню № 3, швидкість керованого ОСОБА_1 автомобіля «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перед пригодою 70 км/год, не відповідала безпечній швидкості руху за умов видимості елементів дороги 36 м., яка повинна бути не більше 52,8-62,5 км/год;

- по питанню № 5 (варіант № 3), в дорожній ситуації, де пішохід ОСОБА_5 рухався по правій смузі руху в попутному напрямку руху автомобіля «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Заводській у темпі спокійної ходи та перешкода водію ОСОБА_1 виникла в момент появи пішохода в полі зору водія на відстані 75,6 м., при цьому автомобіль рухався частково по смузі руху та частково по прилеглому узбіччю, водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5, шляхом своєчасного застосування гальмування із зниженням швидкості руху керованого ним транспортного засобу до швидкості руху пішохода (даної умови достатньо щоб уникнути наїзду на пішохода), з моменту виникнення перешкоди для його руху як при безпечній швидкості руху автомобіля за умов видимості елементів дороги 52,8-62,5 км/год., так і при допустимій в межах населеного пункту швидкості руху автомобіля 60 км/год.;

- по питанню № 8, дії водія автомобіля «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, який керував транспортним засобом зі швидкістю 70 км/год., яка перевищувала безпечну швидкість руху як за умов видимості елементів дороги, так і допустимому в межах населеного пункту, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди (відповідно до постанови про призначення експертизи наїзд на пішохода відбувся без гальмування автомобіля), не відповідали вимогам п.п. 12.2, 12.3, 12.4 ПДР України.

Згідно висновку експерта за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи № 5493/16-23 від 21.11.2016, наїзд автомобіля «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, на пішохода ОСОБА_5, міг відбутися перед початком зафіксованих в протоколі огляду місця ДТП від 13.12.2014, проілюстрованих на план-схемі до протоколу огляду місця ДТП від 13.12.2014, перших чотирьох уламків фарби, які розташовані (зафіксовані) «… на відстані 20 м по прямій від ЛЕП на проїзній частині на відстані 1,2 м від правого краю проїзної частини…».

Згідно відомостей з протоколу проведення слідчого експерименту та плану-схеми до протоколу слідчого експерименту та плану схеми від 23.12.2016 встановлено, що відповідно до схематичного зображення, перший уламок фарби позначений «1», на правій смузі руху, розташований ліворуч від умовного позначення автомобіля «Хюндай Туксон». Встановлено, що до схематичного зображення перший уламок фарби, позначений «1», на правій смузі руху, розташований навпроти правої умовної частини автомобіля «Хюндай Туксон».

Згідно відомостей протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 13.12.2014 ОСОБА_1 за участі свідків відмовився від проходження експертизи на стан сп'яніння.

ОСОБА_1 відмовився від відібрання зразків крові для перевірки на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується його власними підписами у постанові прокурора Мусіюка Ю.Д. від 13.12.2014 про відібрання зразків крові та у постанові прокурора Мусіюка Ю.Д. від 13.12.2014 про проведення освідування.

Відповідно до ухвали слідчого судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14.12.2014, надано дозвіл прокурору групи прокурорів прокуратури Теофіпольського району ОСОБА_11 здійснити примусове, за участі лікаря, відбирання біологічних зразків (крові) у ОСОБА_1.

Згідно протоколу отримання зразків для експертного дослідження від 14.12.2014, у приміщенні Теофіпольської ЦРЛ, медичним працівником, в присутності прокурора Радчишина В.О. та понятих, було відібрано зразки крові у ОСОБА_1.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-токсикологічної експертизи № 2388 від 23.12.2014 у зразку крові ОСОБА_1 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості 1,41% (проміле).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 № 126 від 14.12.2014 - 19.01.2015 причиною смерті ОСОБА_5 є закрита черепно-мозкова травма у вигляді субарахноїдального крововиливу в обох тім'яно-потиличних ділянках головного мозку, розривів тканини мозочка та перелому кісток склепіння та основи черепа, що підтверджується наявністю вказаних ушкоджень, які були виявлені при проведенні експертизи трупа.

Смерть потерпілого могла настати біля однієї доби до проведення експертизи його трупа у морзі, про що свідчить характер ранніх трупних змін: трупних плям та трупного заклякання.

Під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 виявлено наступні тілесні ушкодження: два садна на лобній ділянці зліва, садно біля зовнішнього кута лівого ока, садно в правій надбрівній ділянці, садно на лобній ділянці справа з переходом на праву виличну та щічну ділянки, садно на зовнішній поверхні правої вушної раковини, садно в ділянці мочки правого вуха з переходом на щелепну ділянку, садно на спинці носа зліва, садно на верхній губі зліва, садно на підборідді зліва, садно на зовнішній поверхні лівого зап'ястя, три садна на тильній поверхні правої кисті, садно на тильній поверхні другого п'ясно-фалангового суглобу правої кисті, по одному садну на тильній поверхні лівої кисті, в проекції 2-4-ї п'ясних кісток, два садна на тильній поверхні 2-3-го п'ясно-фалангових суглобів лівої кисті, чотири садна на тильній поверхні 2-го пальця лівої кисті, по одному садну на тильній поверхні 3,4-го пальців лівої кисті, садно на зовнішній поверхні верхньої третини правого стегна, садно на зовнішній поверхні колінного суглобу, множинні садна на задній поверхні правого коліна, садно на задній поверхні лівого колінного суглобу, садно на 7,5см нижче попереднього, садно на попереднє-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, крововилив з садном на передній поверхні правого колінного суглобу, з переходом на ступню, три садна на верхній поверхні 2-4-го пальців правої ступні, крововиливи під якими тканинами голови в лобно-скроневій ділянці справа, скронево-тім'яній ділянці справа та в скронево-тім'яно-потиличній ділянці зліва, субарахноїдальний крововилив в обох тім'яно-потиличних ділянках головного мозку, розриви тканини мозочка, крововилив в м'які тканини передньої поверхні шиї, крововилив в товщу литкового м'язу правої гомілки, перелом кісток основ та склепіння черепа.

Зважаючи на особливості наявних тілесних ушкоджень, тілесні ушкодження у вигляді садна на зовнішній поверхні правого стегна, садна на зовнішній поверхні правого колінного суглобу, садна по задній поверхні правого коліна, садна на задній поверхні лівого колінного суглобу, саден на правому гомілково-ступневого суглобу та ступні, крововиливу в правий литковий м'яз, могли виникнути внаслідок дії якихось тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини кузова автомобіля, що рухався. Потім, скоріш за все, відбувся удар тіла об кузов автомобіля (з утворенням крововиливів під м'якими покровами голови, переломів кісток черепа, субарахноїдального крововиливу та розриву тканини мозочка) з подальшим падінням його на дорожнє покриття (з утворенням всіх інших тілесних ушкоджень). Всі виявлені при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження є характерними для ДТП і могли утворитися під час ДТП 13.12.2014.

Крововиливи під м'якими покровами голови, переломи кісток черепа, субарахноїдальні крововиливи та розрив тканини мозочка, за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Всі інші виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження, за своїм характером, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Характер та розташування на трупі ОСОБА_5 тілесних ушкоджень вказують, що потерпілий, в момент первинного контакту з автомобілем, знаходився у вертикальному, чи близькому до такого положення і був обернений до нього заднє-правою поверхнею тіла.

Згідно відомостей з протоколу огляду транспортного засобу від 08.05.2015 автомобіля «Хюндай Туксон», державний номерний знак НОМЕР_1, у ньому встановлені освітлювальні прилади, а саме габаритні вогні «Philips» 9003 LL НВ2 Do+H4 12V 60/55w.

Згідно висновку комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи № 142-к від 28.07.2016-21.09.2016, враховуючи патоморфологічні характеристики окремих тілесних ушкоджень виявлених на тілі трупа ОСОБА_5, їх локалізацію, особливості, згрупування їх на різних площинах та поверхнях тіла, виявлені пошкодження, які мали місце на автомобілі, а саме деформовані передній бампер, передня панель, капот, пошкоджена ліва блок-фара, розбите лобове скло та інші деталі з напрямком прикладання деформуючого зусилля направленого спереду назад по ходу руху автомобіля, встановлено, що в момент первинного контакту з передньою частиною автомобіля «Хюндай Туксон» ОСОБА_5 знаходився у вертикальному, чи близькому до такого положенні і був обернений до нього заднє-правою поверхнею тіла (1 фаза зіткнення пішохода з автомобілем що рухається) під час якої утворилася переважна більшість вказаних тілесних ушкоджень на нижніх кінцівках, в тому числі крововиливів в товщу литкового м'язу правої ноги ОСОБА_5, з послідуючим падінням та ударі ОСОБА_5 об капот та лобове скло автомобіля (2 фаза зіткнення пішохода з автомобілем що рухається) під час якої утворилася основна частина тілесних ушкоджень, виявлених на голові та верхній частині тулуба у ОСОБА_5, та відкиданням, падінням та тертям тіла ОСОБА_5 об дорожнє покриття (3-4 фази зіткнення пішохода з автомобілем що рухається), під час яких утворилися тілесні ушкодження з ознаками тертя на різних ділянках тіла ОСОБА_5.

Суд відкидає як докази висновок судово-автотехнічної експертизи № 1457/15-26 від 03.08.2015, оскільки він є неповними та суперечить іншим матеріалам справи.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1 в тій частині, що зіткнення відбулося за обставин, коли потерпілий раптово почав перебігати дорогу перед його автомобілем зліва направо. Показання обвинуваченого в цій частині були непослідовні у судовому засіданні. У перших показаннях, наданих суду, обвинувачений стверджував, що він відчув раптовий удар, причини якого не зрозумів, після чого, не гальмуючи, почав знижувати швидкість автомобіля і лише після його зупинки побачив, що автомобіль пошкоджено і потерпілий лежав на дорозі і зрозумів, що відбулося зіткнення. З таких показань слідує, що обвинувачений не помітив перешкоди для руху автомобіля до моменту зіткнення.

У подальшому, обвинувачений вказав, що помітив, як «тінь вискочила з лівої сторони перед автомобілем», однак не зміг пояснити, чому, за вказаних ним обставин, він не помітив потерпілого, в момент руху останнього під час перетину ним смуги зустрічного руху, і помітив його лише на своїй смузі руху.

При цьому, обвинувачений не зміг також пояснити, чому він не застосовував екстрене гальмування, якщо він помітив перешкоду для руху автомобіля до моменту зіткнення.

У суду не викликає сумніву позиція сторони обвинувачення, що потерпілий в момент ДТП рухався у попутному з ОСОБА_1 напрямку по проїжджій частині правої смуги руху ближче до правого узбіччя, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6, згідно яких ОСОБА_5 рухався 13.12.2014 перед ДТП саме цією частиною дороги, показаннями свідка ОСОБА_7, що ОСОБА_5 прямуючи на роботу завжди рухався правою частиною цієї ділянки дороги.

Висновок судово-трасологічної експертизи № 1333/16-21 від 12.07.2016 підтверджує, що потерпілий ОСОБА_5 неподалік місця ДТП рухався саме правим узбіччям.

Обставин, що могли спонукати ОСОБА_5 13.12.2014, рухаючись по вул. Заводській у смт Теофіполь, до місця своєї роботи, яка також розташована по правій сторони цієї вулиці, перейти в темну пору доби у забороненому місці за відсутності освітлення на протилежну сторону дороги, після чого, повертатися також в темну пору доби у забороненому місці за відсутності освітлення, на праву сторону дороги, в судовому засіданні не встановлено. Така поведінка потерпілого є нелогічною, і з огляду на те, що будь-яких закладів, приміщень чи споруд на лівій стороні дороги не розміщено, є сумнівною.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що показання обвинуваченого про те, що ДТП відбулося в момент, коли потерпілий перебігав дорогу перед автомобілем обвинуваченого, надані ним з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Суд також критично оцінює показання обвинуваченого, що він під час ДТП не перебував у стані алкогольного сп'яніння і вжив алкоголь лише після ДТП, приблизно о 24 годині 13.12.2014, оскільки будь-яких доказів, що він вживав алкоголь 13.12.2014 після ДТП стороною захисту суду надано не було.

Крім цього, суд бере до уваги, що обвинувачений перед ДТП обіймав посаду начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Білогірського району УДАІ УМВС України в Хмельницької області і був повністю обізнаний з порядком проведення оформлення матеріалів ДТП, проведенням досудового розслідування ДТП, і що відповідно п.п.«є» п. 2.10 ПДР, у разі причетності до ДТП, водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_1, що він вживав алкоголь після ДТП не витримують критики і будь-якими доказами не підтверджуються. Суд вважає сумнівним те, що ОСОБА_1 будучи причетним до ДТП, в результаті якого настала смерть потерпілого, за наявності досвіду роботи на посаді начальника відділення державної автомобільної інспекції, свідомо міг вжити алкоголь після ДТП до проведення медичного огляду на стан сп'яніння.

У зв'язку з викладеним, суд розцінює ці показання обвинуваченого як намір пом'якшити свою відповідальність за вчинений злочин.

Посилання сторони захисту на те, що стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 зафіксований пізніше ніж через 2 години після ДТП, а тому висновок судово-токсикологічної експертизи № 2388 від 23.12.2014 отриманий з порушенням закону, є безпідставним, оскільки відібрання зразків крові у ОСОБА_1 та проведення вказаної експертизи здійснено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому такий висновок є допустимим доказом.

Органом досудового розслідування також інкримінується ОСОБА_1, що він порушив вимоги п.2.9, п.11.14, п.12.1 ПДР, що на думку слідства призвело до ДТП, однак суд вважає за необхідне виключити посилання на ці пукти з обвинувачення ОСОБА_1 з таких підстав.

Стороною обвинувачення не надано доказів, що керування ОСОБА_12, в порушення п. 2.9 ПДР, транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння перебуває у причинному зв'язку з ДТП.

Відповідно до п.11.14 ПДР, дозволяється рух по узбіччю, якщо це на створить перешкод пішоходам, однак в ході судового розгляду встановлено, що потерпілий рухався по проїжджій частині дороги, де і відбувся на нього наїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_1, а тому виїзд ОСОБА_1 на узбіччя, не перебуває у причинному зв'язку з ДТП.

Відповідно до питання 8 висновку експертів за результатами проведення комплексної автотехнічної транспортно-трасологічної та судово-медичної експертизи № 511/512/17-26/13 від 30.03.2017 ОСОБА_1, який керував транспортним засобом з швидкістю 70 км/год, перевищив безпечну швидкість руху, а тому порушення п.12.1 ПДР, який передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, відповідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, які згідно із ст. 12 КК України є тяжким, необережним злочином; обставину, яка обтяжує його покарання, та відсутність обставин, які пом'якшують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, не працює, утриманців не має, є інвалідом ІІІ групи, учасником АТО, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за якими характеризуються позитивно, свою провину не визнав, жалю з приводу вчиненого не висловлює, що до ДТП призвела і необачність потерпілого ОСОБА_5, який рухався в порушення абзацу 2 п. 4.1, п.4.3 ПДР по проїжджій частині при наявності узбіччя, і не назустріч руху транспортних засобів, і думку потерпілих щодо міри покарання, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, і саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, вчинення його в стані алкогольного сп'яніння, його наслідки у виді смерті потерпілого, суд доходить висновку про неможливість звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання із випробуванням, а його виправлення та перевиховання можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства і саме таке покарання буде законним та справедливим.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, йому слід також призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Дія запобіжного заходу - особистого зобов'язання, обраного підозрюваному ОСОБА_1 10.05.2017, закінчилася 05.07.2017.

Клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу в судовому засідання від прокурора не надходило, а тому, питання щодо нього, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України судом не вирішується.

Потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_13 звернулися до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином.

Цивільні позивачі просили стягнути з ОСОБА_1 на їх користь відшкодування моральної шкоди в сумі по 300000 грн кожному.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що вони перенесли душевні травми через втрату найближчої людини, їхнього сина ОСОБА_5, який помер від отриманих травм внаслідок злочинних дій обвинуваченого. Їхньому сину було лише 22 роки. На схилі літ вони змушенні переживати жахливу та передчасну смерть їхнього сина, яка завдала їм сильних душевних хвилювань, через які вони відчувають сильні душевні муки та стрес.

ОСОБА_1 цивільний позов не визнав.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема відшкодування майнової та моральної шкоди. За змістом ст. 23 цього ж Кодексу особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; моральна шкода відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення. При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до статей 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я визнанні найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід'ємним правом людини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 зі змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, фізичних, психологічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

ОСОБА_13 та ОСОБА_13 завдано моральної шкоди, оскільки внаслідок злочинних дій обвинуваченого вони назавжди втратила свого сина, який загинув у молодому віці. Через втрату сина у них повністю порушений хід їхнього життя. Через передчасну смерть їхнього сина, яка завдала їм сильних душевних хвилювань, через які вони відчувають сильні душевні муки та стрес.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілим - цивільним позивачам ОСОБА_13 та ОСОБА_13 унаслідок вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_5, суд враховує глибину та тривалість моральних страждань позивачів, пов'язаних із спричиненням їм душевних страждань, втрати рідної людини в їх житті, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, характер дій обвинуваченого та необачну поведінку потерпілого ОСОБА_5, який рухався в порушення абзацу 2 п. 4.1, п.4.3 ПДР. За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_1 на користь потерпілих - цивільних позивачів ОСОБА_13 та ОСОБА_13 моральну шкоду в розмірі по 200000 грн, що відповідатиме вимогам розумності та справедливості й не може вважатися явно завищеною чи надмірною.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Експертизи по справі проводили експерти установи, що фінансується з Державного бюджету (НДЕКЦ при УМВС у Хмельницькій області), тому згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, з урахуванням ступеню його вини та майнового стану.

Враховуючи викладене, вартості:

- судової експертизи технічного стану транспортного засобу №116 А від 19.03.2015, яка становить 589 грн 25 коп.;

судово-трасологічної експертизи № 1333/16-21 від 11.05.2016, яка становить 1761 грн 60 коп.,

комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи № 142-к від 28.07.2016-21.09.2016, яка становить 4000 грн,

транспортно-трасологічної експертизи № 5493/16-26 від 21.11.2016, яка становить 2642 грн 40 коп.,

- комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної та судово-медичної експертизи № 511/512/17-26/13 від 30.03.2017, яка становить 7142 грн 40 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в загальній сумі 16135 грн 65 коп..

Судово-трасологічні експертизи № 90Тр від 03.06.2015 та № 1334/16-21 від 11.05.2016, а також документальні підтвердження витрат на залучення експертів до них суду надано не було, а тому їх вартість стягненню з обвинуваченого не підлягає.

Вартість судово-автотехнічної експертизи №1457/15-26 від 03.08.2015, яка становить 2457 грн 60 коп., яка відкинута судом як доказ, віднести на рахунок держави.

Згідно постанови про приєднання речових доказів від 12.05.2015, у кримінальному провадженні визнано речовим доказом автомобіль «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_14.

Згідно постанови про приєднання речових доказів від 12.05.2015, у кримінальному провадженні визнано речовими доказами: чорну спортивну трикотажну шапку, темно-сіру трикотажну шкарпетку, два темно-синіх чоловічих черевика, зимова балонову куртку з капюшоном, джинси з паском, футболку чорного кольору, плавки та трикотажну шкарпетку, уламки фарби та пластмаси, стікер від кави, поліетиленовий пакет, гіпсовий зліпок відбитку шини автомобіля.

Доля речових доказів по справі, які надавались суду, підлягає вирішенню відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1, рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Стягнути процесуальні витрати по справі на користь держави (одержувач УК у Красилівському районі/24060300, код ЄДРПОУ 37972056, МФО 815013, балансовий рахунок 31115115700279, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області): - з ОСОБА_1 в сумі 16135 грн 65 коп..

Цивільний позов ОСОБА_13 та ОСОБА_15 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_15 та ОСОБА_13 по 200000 грн відшкодування моральної шкоди кожному.

Речовий доказ автомобіль «Хюндай Туксон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, повернути його законному володільцю ОСОБА_14.

Чорну спортивну трикотажну шапку, темно-сіру трикотажну шкарпетку, два темно-синіх чоловічих черевика, зимову балонову куртку з капюшоном, джинси з паском, футболку чорного кольору, плавки та трикотажну шкарпетку повернути потерпілим.

Уламки фарби та пластмаси, стікер від кави, поліетиленовий пакет, гіпсовий зліпок відбитку шини автомобіля - знищити.

Вирок набирає законної сили через 30 днів після його проголошення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Красилівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Р. В.Вознюк