Рішення № 76529749, 13.09.2018, Чаплинський районний суд Херсонської області

Рішення набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/641/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої - судді Пилипенко І.О.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в см. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балтазарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Балтазарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, в якому вказує, що 12 липня 2004 року померла ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина, до якої зокрема ввійшла належна померлій земельна ділянка, площею 14.0721 га, розташована на території Балтазарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ- ХС №036682.

Як вказує позивач, за життя 01 лютого 2002 року, ОСОБА_2 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті, заповідала ОСОБА_1 зазначену вище земельну ділянку.

Як вбачається зі змісту позову, про наявність вказаного заповіту, а в подальшому про смерть ОСОБА_2 – ОСОБА_1 нічого не знав, та не мав можливості у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. На даний час звернувся до нотаріуса із відповідною заявою та йому було роз’яснено необхідність звернення до суду із відповідною заявою про поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки ним пропущено встановлений законом строк для подання такої заяви.

Вказує, що оскільки він не знав про існування заповіту та тривалий час перебував на лікуванні та реабілітації після операційного втручання, тому строк для прийняття спадщини пропустив з поважної причини, у зв’язку з чим просить визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадкового майна.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. В ході розгляду справи суду пояснив, що проживав по сусідству з померлою. За життя разом з ОСОБА_2 в нотаріальній конторі оформили заповіт та оригінал цього заповіту йому було передано особисто. Вказує, що йому було відомо про заповіт, так як разом з померлою перебував під час його складання у нотаріальній конторі. Крім того пояснив, що також був обізнаний про смерть ОСОБА_2, оскільки вона проживала біля нього, через два будинки та був присутнім на її похованні. Однак вчасно із заявою про прийняття спадщини не звертався, оскільки невдовзі після поховання ОСОБА_2 потрапив у лікарню та не мав грошових коштів для оформлення спадщини та отримання свідоцтва.

На даний час бажає оформити спадщину, однак через пропуск строку визначеного законом, вирішити питання в позасудвоому порядку не має можливості.

Відповідач – представник Чаплинської селищної ради Херсонської області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Надав до суду заяву про визнання позову ОСОБА_1 та розгляд справи без участі представника селищної ради.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до висновку про необґрунтованість позову та необхідність у відмові в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ст.. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємцям).

Відповідно до ст.. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права й обов'язки спадкодавця, які не припинилися в момент його смерті.

Відповідно до ст.. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

14 вересня 2016 р. Верховний суд України, розглядаючи справу № 755/7357/15-ц, провадження № 6-1215цс16 дійшов висновку: «…якщо спадкоємець не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

Розглядаючи вказану справу суд вказав на те, що за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, а спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою і для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Як встановлено в судовому засіданні, 01 лютого 2001 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповідала належну їй земельну ділянку, площею 14.0721 га, що розташована на території Балтазарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та яка належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХС №036682 – ОСОБА_1.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії 1-КГ №248498, ОСОБА_2 померла 12 липня 2004 року в с. Балтазарівка Чаплинського району Херсонської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, до якої ввійшла належна померлій земельна ділянка та яку остання заповідала ОСОБА_1

З листа державного нотаріуса Чаплинської державної нотаріальної контори від 09.07.2018 року за №793/01-16 вбачається, що після смерті ОСОБА_2, померлої 12.07.2004 року, Чаплинською державною нотаріальною конторою спадкова справа не заводилася.

Як вказує позивач у своєму позові, своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, він не звертався, оскільки не знав про існування заповіту, а в подальшому захворів на тяжку хворобу, що перешкоджала йому скористатися своїм правом щодо прийняття спадщини. Звернувся з відповідною заявою до нотаріальною контори у 2018 році, та отримав лист в якому було зазначено про необхідність поновлення строку звернення із відповідною заявою.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Аналогічна норма міститься в п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. за N 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15 передбачає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Більше того, Верховний суд України в цій же постанові від 4 листопада 2015 року по справі № 6-1486цс15 вказав, що причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Такий висновок узгоджується з нормами, викладеними в ст.ст. 1222, 1220, 1269,1270, 1272 ЦК, якими регулюються питання порядку прийняття спадщини. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12).

Разом з тим, суд знаходить суперечливим, посилання позивача на незнання про складання заповіту померлою на його користь, оскільки зі змісту позову вбачається, що про існування заповіту позивач не знав до цього часу. Однак в судовому засіданні він вказував, що особисто перебував із заповідачем у нотаріальній конторі під час складання нею заповіту та оригінал заповіту був переданий йому особисто та весь цей час знаходився в нього, що свідчить про те, що ОСОБА_1 достеменно було відомо про існування заповіту, а посилання викладені у позові є надуманими та такими, що вводять суд в оману.

Що стосується наданих позивачем доказів – епікризу №1510, в якості підтвердження поважності причин пропуску строку, визначеного ст.. 1270 ЦК України, то суд вважає необхідним зазначити, що надані ОСОБА_1 медичні документи свідчать про те, що в період з 22 травня 2010 року по 05 червня 2010 року він перебував на стаціонарному лікування в Херсонському обласному кардіологічному диспансері. Разом з тим, вказані документи підтверджують лише неможливість скористатися позивачем своїм правом щодо прийняття спадщини протягом 13 днів 2010 року, тобто після шестирічного строку після смерті заповідача, що на думку суду також не підтверджує поважність пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, досліджені у судовому засіданні докази свідчать про відсутність обґрунтованих підстав, вважати, що позивачем пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а тому його задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не наведено обставин, які б свідчили б про існування об’єктивних непереборних істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 77, 78, 89, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1269,1270,1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до Балтазарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.О. Пилипенко