Постанова № 76529169, 17.09.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/1746/18

Провадження № 3/647/796/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року місто Берислав

Суддя Бериславського районного суду Херсонської області Миргород В. С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ст. ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 122, не працюючого, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2018 року о 20-00 год. ОСОБА_1 в смт. Козацьке по вул.. Чкалова керував мопедом VIPER д/н б/н з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та на вимогу працівника поліції пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп’яніння, а також продути прилад алкотестеру Драгер відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП. Від надання пояснень та підпису у протоколі відмовився у присутності двох свідків.

В судове засідання ОСОБА_1 на неодноразові виклики суду не з’явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить відмітка в поштовому повідомленні про вручення судової повістки, про причини неявки до суду не повідомив, відповідно до ст.268 КУпАП справа розглядалась за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи.

Відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст.266 КУпАП вбачається, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Відповідно до розділу 1 п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року N 1452/735 зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 р. за N1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров’я).

Ознаками алкогольного сп’яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103 в редакції від 28.10.2015 року - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п.3 зазначеного Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

За змістом зазначених вище правових норм, проведення медичного огляду допускається у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції, з використанням спеціальних технічних засобів або незгоди водія з результатами такого огляду.

Згідно ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В п.27 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Саме невиконання ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є об’єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є предметом судової перевірки.

Отже, адміністративна відповідальність наступає саме за «відмову» від проходження водієм встановленого порядку медичного огляду, а не за те, чи перебуває водій у стані алкогольного сп’яніння, а тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується також:

- протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано наявність ознак алкогольного сп'яніння у правопорушника БР № 090906 від 07.07.2018 року;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,згідно яких вони підтвердили, що ОСОБА_1 керував мопедом VIPER б/н та від нього відчувався сильний запах алкоголю, від проходження огляду в лікарні на стан алкогольного сп’яніння а також продути алкотестер «Драгер» відмовився в їх присутності, а також відмовився надавати письмові пояснення та підписувати протокол. Факт вживання алкоголю ОСОБА_1 в їх присутності не заперечував.

Оцінивши зазначені докази в їхній сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ЄПДР, який зобов'язує водіїв на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Суддя бере до уваги значну суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, отже керування у нетверезому стані наражає на небезпеку життя та здоров'я оточуючих людей, які за Конституцією є найвищою цінністю в державі.

За статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 повинне бути накладено у межах санкції статті, з врахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, відсутності відомостей, про те, що особа раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за аналогічне адміністративне правопорушення.

При цьому, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не має права керування транспортними засобами, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР №118337 від 07.07.2018 року і позбавити його цього права неможливо, що прямо передбачене Постановою Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», та враховуючи п.1.10 Правил дорожнього руху, де зазначено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Таким чином, особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм у розумінні ПДР та положень ч.1 ст.130 КУпАП, а тому суд вважає за необхідне піддати останнього адміністративному стягненню лише у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн.00 коп., без позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір, розмір якого встановлено законом.

Керуючись ст.. 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 283, 284 КУпАП,с уддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 гривень 00 копійок, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу - 20400 грн.

Штраф перераховувати на на р/р 31118149021001 по ККДБ 21081300 ЄДРПОУ 37959517 МФО 899998 „Адміністративніштрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 352 гривень 40 копійок.

Судовий збір перераховувати на р/р 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код 22030106 «СУДОВИЙ ЗБІР».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Строк пред’явлення постанови до виконання – три місяці.

Постанова набрала законної сили _____ 2018 року.

Суддя В. С. Миргород