Рішення № 76525258, 12.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/916/18

Справа № 522/2348/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шенцевої О.П.

за участі секретарі - Соболевої О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанов про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 09.02. 2018 року звернулась ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, а саме: Постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 607 від 29.12.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 96 КУпАП; Постанови Адміністративної комісії Виконавчого комітету Одеської міської ради №134 від 29.01.2018 по справі про адміністративне правопорушення , передбаченого ст. 92 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 29.12.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Распоровською О.В. було видано постанову №607 по справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до постанови ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 96 КУпАП. Крім іншого, 29.01.2018 року Адміністративною комісією Виконавчого комітету Одеської міської ради було прийнято постанову №134 у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до постанови ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 92 КУпАП. ОСОБА_1 не була присутня під час розгляду вищевказаних адміністративних справ.

Позивач вважає, що вищевказані постанови є протиправними, прийнятими з порушенням діючого законодавства.

У судове засідання сторони не з'явились. Належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. Від представника позивача надійшло клопотання у якому він позовні вимоги підтримує, та просить розглянути справу у його відсутність на підставі доказів, наявних у матеріалах справи. Відповідачі та представники суб'єкта владних повноважень у судове засідання не з'явились. Про причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було прийнято постанову №607 по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1, визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Зазначену постанову прийнято за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі: акта перевірки № 1540 від 04.12.2017р.; припису від 11.12.2017р., та протоколу про адміністративне правопорушення від 11.12.2017р. складені за результатами позапланової перевірки.

Підставою для визнання ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 96 КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу стало те, що за результатами позапланової перевірки щодо здійснення нею, як власником нерухомого майна, самовільної підготовчої роботи з реконструкції нежитлового приміщення підвалу за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 60, чим порушено ст. 37 ч. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Однак, в частині 3 зазначеної статті міститься лише перелік документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Тобто Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області вказано невірну статтю нормативно-правового акту як підставу до притягнення до адміністративної відповідальності, як того вимагає ст. 283 КУпАП.

Крім того, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області зазначено, що проведені ОСОБА_1 роботи є об'єктами самочинного будівництва, однак це не знайшло свого підтвердження у матеріалах справи.

Так, відповідно до п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, не належать до самочинного будівництва для квартир багатоквартирних житлових будинків, гуртожитків перестановка інженерного та сантехнічного обладнання в межах призначених приміщень. Тобто перенесення труб теплотраси, які є інженерним обладнанням, зі стелі на підлогу не є самочинним будівництвом.

У постанові вказується, що було виконано підготовчі роботи в подальшому реконструкції нежитлового приміщення підвалу. Однак, ОСОБА_1 було отримано робочий проект на проведення реконструкції теплової мережі, а не приміщення, як це вказано в постанові.

Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014. реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2018 року Адміністративною комісією Виконавчого комітету Одеської міської ради було прийнято постанову №134 по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно до вказаної постанови, ОСОБА_1, визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 92 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Зазначену постанову прийнято за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення на підставі: акту про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини № 23/01 від 23.01.2018 р. та протоколу серія ОД №00001 про адміністративне правопорушення від 25.01.2018 р.

У постанові №134 від 29.01.2018 року зазначається, що «в порушення ЗУ «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000р. №1805-П: ст. 26 «Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт та пристосування пам'яток»: гр. ОСОБА_1 проводить ремонтні роботи ... без погодженої проектної документації та письмового дозволу відповідного органу у сфері охорони культурної спадщини, що є порушенням ст. 92 КУаАП».

Однак, таке формулювання не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Згідно положень даної статті, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Як зазначає Верховний суд України в Узагальненні від 01.08.2004 року «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення», вимога ст. 283 КУпАП щодо обов'язкового зазначення у постанові нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, спрямована на забезпечення законності рішень, які приймаються, та виключає двозначність тлумачення складу адміністративного діяння, за вчинення якого на винну особу накладається адміністративне стягнення.

Зазначена стаття 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» містить у собі 3 частини, а стаття 92 КУпАП містить 5 підпунктів. Натомість, контролюючий орган обмежився лише зазначенням номерів статей, не вказавши номер частин/пунктів і їх змісту, що суперечить вимогам ст. 283 КУпАП.

Згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Виходячи з меж заявлених позивачем вимог, системного аналізу чинного законодавства України, та матеріалів справи, суд вважає, що ОСОБА_1 правомірно вимагає задоволення своїх позовних вимог, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України "Про ратифікацію Конвенції" від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2- 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Відповідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, КАС Україні та в контексті Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою ( ст. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина , її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними ( ст. 21).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не надано суду належних допустимих доказів та не спростовано твердження позивача.

З огляду на наведене суд приходить до переконливого висновку про те, що підстав для винесення постанов та притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у відповідачів не було.

Ч. 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без зміни, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.3 ст.242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом встановлено, що позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи квитанції на зазначену суму.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними, а також такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 19, 63 Конституції України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, ст.ст. 227-228, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 250, 268-272, 286, 294 КАС України, Керуючись ст.ст. 9, 247, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 90, 139, 241-244, 246, 286, п. 10 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанов про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 607 від 29.12.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 96 КУпАП.

Визнати протиправною та скасувати постанову Адміністративної комісії Виконавчого комітету Одеської міської ради №134 від 29.01.2018 по справі про адміністративне правопорушення , передбаченого ст. 92 КУпАП.

Стягнути в рівних частках з Департаменту державної архітектурно-будівельної Інспекції в Одеській області та Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя

12.09.18