Рішення № 76525187, 03.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10763/18

Провадження № 2-а/522/1191/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська,5) про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська,5), по якому просив:

-визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серія АА № 100568 від 24 травня 2018 року, винесену заступником керівника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко Анатолієм Борисовичем, стосовно ОСОБА_1 за ст. 163-15 ч. 1 КУпАП України.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що головним управлінням ДФС в Одеській області посадовими особами ревізорами-інспекторами було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Румед» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Румед» від 25.04.2018 року «897/15-32-14-07/20956628. 25.04.2018 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 112 відносно ОСОБА_1, згідно якого встановлено порушення передбачені ч. 1 ст. 163-15 КУпАП. Постановою Головного управління ДФС в Одеській області від 24 травня 2018 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень. Постанову Головного управління ДФС в Одеській області він отримав 25.04.2018 року. Позивач вважає, що оскаржувана постанова Головного управління ДФС в Одеській області є незаконною та необґрунтованою.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, згідно якої просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що головним управлінням ДФС в Одеській області посадовими особами ревізорами-інспекторами було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Румед» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Румед» від 25.04.2018 року «897/15-32-14-07/20956628. Згідно з вказаним актом, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Румед»: пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV, зі змінами та доповненнями, у результаті чого знижено суму податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 177965 гривень, у тому числі:- рік 2017 на суму 177965 гривень; п. 44. 1, 44.2 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI, зі змінами та доповненнями. ТОВ «Румед» занижено суму з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 164442 гривень, у тому числі:

- лютий 2017 року - 4167 гривень;

- березень 2017 року - 70529 гривень;

- квітень 2014 року - 33036 гривень;

- травень 2015 року - 56710 гривень.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 2.3. гл. 2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБ України від 15.12.2004 року № 637 зі змінами та доповненнями.

25.04.2018 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 112 відносно ОСОБА_1, згідно якого, встановлено порушення передбачені ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, а саме: встановлено порушення граничних обмежень розрахунків готівкою з фізичною особою ОСОБА_1 протягом одного дня 22.03.2017 року. Постановою Головного управління ДФС в Одеській області від 24 травня 2018 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень.

Частиною 1 статті 163-15 КУпАП встановлено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевірка проводилась в період 28.03.2018 по 11.04.2018 року, також цей термін продовжувався з 12.04.2018 по 18.04.2018 року, згідно наказу №2370.

Ст. 38 КУпАП - Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Відповідно до статті 234 - 2 КУпАП керівником або заступником керівника органу доходів і зборів розглядаються справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163- 15). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник (заступник керівника згідно з розподілом обов'язків) відповідного органу доходів і зборів.

Посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, діє за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись нормами законодавства і правосвідомістю.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 278 КУпАП керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення з'ясовує чи належить до його компетенції розгляд цієї справи чи правильно складені Протокол та інші матеріали справи; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката.

За результатами розгляду справи посадова особа органу доходів і зборів виносить одну з таких постанов: постанова про накладення адміністративного стягнення за формою згідно з додатком 4 до Інструкції №566; постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення за формою згідно з додатком 5 до Інструкції №566.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається під підпис або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення особі, стосовно якої винесено постанову, про що робиться відповідна відмітка у справі.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.75.1.2. ст.75 ПКУ).

Згідно з вимогами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі - Положення), підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватись. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використання РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Підпунктом 2.2 Положення передбачено, що підприємства здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу, як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою було встановлено порушення вимог п.2.3 гл.2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженою Постановою правління НБ України від 15.12.2004р. №636 із змінами та доповненнями яка діяла на момент вчинення особою правопорушення. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до норми статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відтак, складом адміністративного правопорушення є сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об'єкту, об'єктивній і суб'єктивній сторонам та суб'єкту правопорушення.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, в силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Позивач у своєму позові, не навів будь-яких переконливих доказів в підтвердження відсутності вини останнього у вчиненому порушенні.

Разом з тим, суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході розгляду справи надав достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і довів правомірність та обґрунтованість прийнятої постанови про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись: ст.ст. 16, 19,55, 63 Конституції України, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 38, 72-77, 118, 227-228, ст.229, 241-246, 250, 286, 294 КАС України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39398646, адреса: 65044, м.Одеса, вул. Семінарська,5) про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: А.Ю. Бойчук