Постанова № 76524448, 10.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

10 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3769/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 по справі № 820/3769/18 за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-З, м. Харків, 61004

за позовом ОСОБА_2

до Міністерства оборони України третя особа: Харківський обласний військовий комісаріат

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Міністерства оборони України, третя особа: Харківський обласний військовий комісаріат, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому як особі, звільненої з військової служби інвалідності III групи вперше з 12.04.2016 року, внаслідок поранення, закритої черепно-мозкової травми, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що зазначено в пункті № 13 протоколу № 37 від 06.04.2018 року що стосується ОСОБА_2; зобов'язати Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити позивачу (РНОКПП НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому як особі звільненої з військової служби, інвалідності III групи вперше з 12.04.2016 року, внаслідок поранення, закритої черепно-мозкової травми, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення та дії відповідача і третьої особи є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач приймав участь в бойових діях в Республіці Афганістан у складі окремого контрольно-перепускного пункту «Терез» 26.03.1987 року, 29.03.1987 року, 31.03.1987 року, 27.04.1987 року, 29.04.1987 року, 01.05.1987 року, 03.05.1987 року, 07.05.1987 року, 08.05.1987 року, 09.05.1987 року, 12.05.1987 року, 14.05.1987 року, 23.05.1987 року, 27.05.1987 року, що підтверджується копією військового квитка НУ № 9257585 (а.с. 26-27).

03.02.1988 року позивача звільнено в запас на підставі наказу міністра оборони СРСР № 261 від 29.09.1987 року що також підтверджується копією військового квитка, наявного в матеріалах справи.

Висновком спеціаліста в галузі з судово-медичної експертизи № 1885/Ж від 24.10.2013 року, встановлено: «Описані рубці є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколочних поранень, які могли бути спричинені під час проходження строкової служби під час виконання бойових дій в 1987 році».

24.12.2013 року відповідно до витягу з протоколу № 3279 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України, позивачу встановлено: «поранення, ЗЧМТ, контузія, травма пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії».

17.04.2014 року позивач став інвалідом III групи вперше на термін з 15.04.2014 року до 01.05.2016 року, що підтверджується довідкою до акту огляду в МСЕК серії 10ААБ № 187685, причина інвалідності: поранення, ЗЧМТ, контузія травми пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Як вбачається зі змісту довідки до акту огляду в МСЕК, 21.04.2016 року серії 12ААА № 106742, позивач став інвалідом III групи вперше на термін з 12.04.2016 року до 01.05.2018 року, причина інвалідності: поранення, ЗЧМТ, контузія, травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Отже, з 12.04.2016 року позивач отримав право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16 закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час встановлення інвалідності III групи 12.04.2016 року) та порядком № 975 як інвалід III групи в розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

10.10.2017 року позивач, з метою вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності III групи з 12.04.2016 року вперше внаслідок поранення, закритої черепно-мозкової травми, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії звернувся до Харківського Обласного військового комісаріату з відповідною заявою та надав копії необхідних документів зазначених у пунктах 10 і 11 порядку № 975.

Лист Харківського ОВК від 19.10.2017 року № 2603/ВСЗ позивач отримав 24.10.2017 року, тобто відповідь на свою заяву від 10.10.2017 року Харківський ОВК відмовив позивачеві в напрямку в 15-денний строк з дня реєстрації розпоряднику бюджетних коштів Міноборони всіх документів і висновку з виплати позивачеві одноразової грошової допомоги.

26.10.2017 року позивач звернувся за захистом своїх прав до Ленінського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Харківського ОВК, третя особа: Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17.11.2017 року у справі № 642/5406/17, яким позов було задоволено, набрало законної сили.

На підставі вищевказаного рішення суду Харківський ОВК направив 14.03.2018 року висновок і документи позивача в комісію Міноборони. Комісія Міноборони прийняла рішення про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги оформлене пунктом №13 протоколу № 37 від 06.04.2018 року.

14.05.2018 року позивач отримав копію витягу № 13 протоколу № 37 комісії Міноборони від 06.04.2018 року завіреного печаткою департаменту фінансів Міноборони, тобто розпорядник бюджетних коштів Міноборони прийняло рішення про відмову у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІІ від 25.03.1992 року.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 3597-ІV від 04.04.2006 року, яким була запроваджено виплату одноразової грошової допомоги з 10.05.2006 року.

У відповідності до ст. 41 Закону № 2232-ХІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-XIІ.

Згідно до ст. 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції на 20.12.1991 року, на момент опублікування) передбачалося: «Державне обов'язкове особисте страхування», що військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті, а також: в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних в період проходження служби (зборів) у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності. Умови страхування і порядок виплат страхових сум встановлювався Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма ст. 16 втратила чинність з 01.01.2007 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України і питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» № 328-V від 03.11.2006 року, ст. 16 Закону № 2211-XІІ викладена в новій редакції. Встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж: через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених КМ України.

Зазначена норма ст. 16 втратила чинність з 01.01.2014 року.

04.07.2012 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» № 5040-VI від 04.07.2012 року, яким внесено зміни до ст. 16 Закону № 2011-ХІІ та доповнено ст. ст. 16-1-16-4. Зазначено, що Закон набирає чинності з 01.01.2014 року. Встановити, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Позивачем зазначено, що він раніше не звертався до Міноборони про виплату йому одноразової грошової допомоги по III групі інвалідності яка йому встановлювалася на період з 15.04.2014 року, згідно довідки МСЕК серія 10ААБ № 187685, також, рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги по III групі інвалідності яка була встановлена з 15.04.2014 року вперше раніше Міноборони не приймало та інших компенсаційних виплат він не отримував.

Тому позивач вперше звернувся за призначенням одноразової грошової допомоги по III групі інвалідності яка була встановлена з 12.04.2016 вперше.

В новій редакції ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час встановлення позивачу IІI групи інвалідності) зазначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання, (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин по III групі інвалідності з 12.04.2016 року вперше).

У відповідності до п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІІ та п. 6 Порядку № 975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII та п.п. 1 п. 6 Порядку № 975 визначено: «встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Розмір одноразової грошової допомоги визначений п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ та абз. 3 п.п. 1 п. 6 Порядку № 975. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Інвалідність IІI групи була встановлена позивачу з 12.04.2016 року, тобто після набрання чинності нової редакції ст. 16 Закону № 2011-XII та Порядку № 975.

Тобто з 12.04.2016 року позивач, отримав право на отримання ОГД як інвалід ІІІ групи в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи, відповідно до п.п. 1 п. 6 Порядку № 975 та ст. 16 Закону № 2011-ХІІ у редакції Порядку № 975 і Закону № 2011-XIІ на дату встановлення позивачу III групі інвалідності з 12.04.2016 року вперше.

У відповідності до п. 4.11 наказу Міноборони № 530, зареєстрованого Мін'юстом 20.10.2014 року за № 1294/26071, виплата одноразової грошової допомоги проводиться з одержанням Харківським ОВК на конкретну людину грошей на підставі наказу Харківського ОВК. Після проведення виплати (у 3-денний строк) витяг з наказу про проведення виплати, завірений в установленому порядку, надсилається до Департаменту фінансів Міноборони - розпорядниками коштів другого ступеня, обласними військовими комісаріатами, військовими частинами, які фінансуються через Департамент фінансів Міноборони.

Що стосується доводів Міноборони щодо встановлення інвалідності позивачу понад 3-х місячний строк після звільнення з військової служби яка не дає права на отримання одноразової грошової допомоги, колегія суддів звертає увагу на те, що виходячи з постанови Верховного суду України від 18.11.2014 року у справі № 21-446а14 який є правовим висновком - виходячи з буквального тлумачення ст. 16 Закону № 2011-ХІІ колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Колегія суддів зазначає, що абз. 1 п. 13 Порядку № 975 визначено порядок дій уповноваженого органу, тобто Харківського ОВК, та строки подання розпоряднику бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги після отримання заяви та необхідних документів від інваліда, а саме: керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. п. 10 і 11 цього Порядку.

Абзацом 2 п. 13 Порядку № 975 визначений порядок дій розпорядника бюджетних коштів, тобто Міноборони, після отримання від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, та строки на прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови: розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмовою повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з п.п. 27 п. 10 Положення про Міноборони, затвердженого постановою КМ України від 26.11.2014 року № 671, головним розпорядником бюджетних коштів є міністр оборони України, який приймає рішення щодо їх розподілу.

З метою виконання порядку № 975 та ст. 16 Закону № 2011-ХІІ при Міноборони створено комісію - Міноборони затверджену наказом Міноборони від 26.10.2016 року № 564 зареєстрованого Мін'юстом 17.11.2016 року за № 1497/29627, це положення визначає основні функції, завдання, повноваження комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, а також порядок організації її роботи. Комісія утворюється в апараті Міноборони з метою виконання п. 13 порядку № 975, і прийняття рішення в призначенні або у відмові призначення у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону № 2011-ХІІ. До складу даної комісії Міноборони входить заступник Міністра оборони України та керівники структурних підрозділів Міноборони. До повноважень вказаної комісії, зокрема, відноситься підготовка пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги та її розмір. Виходячи з наведеного, розгляд питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності у Міноборони розглядається та приймається комісійно.

Результати засідання Комісії оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні.

Рішення Комісії про призначення (відмову у призначенні або повернення документів на доопрацювання) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум доводиться до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до наказів.

Рішення Комісії може бути оскаржено в судовому порядку.

Протоколи засідання Комісії, витяги з протоколів та документи, на підставі яких Комісія прийняла рішення, зберігаються відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 року за № 571/20884.

Отже, виходячи з аналізу вищезазначеної норми, колегія суддів зазначає, що саме до компетенції комісії Міноборони віднесено прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі зазначеного вище, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа: Харківський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому як особі, звільненої з військової служби інвалідності III групи вперше з 12.04.2016 року, внаслідок поранення, закритої черепно-мозкової травми, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що зазначено в пункті № 13 протоколу № 37 від 06.04.2018 року що стосується ОСОБА_2; зобов'язання Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити позивачу (РНОКПП НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому як особі звільненої з військової служби, інвалідності III групи вперше з 12.04.2016 року, внаслідок поранення, закритої черепно-мозкової травми, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 по справі № 820/3769/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)В.В. СтаростінСудді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Резнікова Повний текст постанови складено 17.09.2018.