Вирок № 76522692, 17.09.2018, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/377/17

Провадження № 1-кп/419/35/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря - Московченко О.В.,

прокурора - Кожушка Д.О.,

захисника - Петрощук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Новоайдар Луганської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 22016130000000053 від 22.02.2016 року в порядку спеціального судового провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кіровськ Луганської області, громадянки України, не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, перебуваючи у м. Щастя Новоайдарського району, маючи злочинний намір на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вступила у злочинну змову з особою щодо якої виділено окреме провадження та іншими невстановленими на цей час особами та вчинила дії, спрямовані на організацію та проведення 11.05.2014 року на території м. Щастя, так званого «Референдуму щодо підтримки акту про державну самостійність «Луганської народної республіки».

Так, 30 квітня 2014 року, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з особою щодо якої виділено окреме провадження та іншими невстановленими особами, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, виконуючи відведену їй роль, організувала проведення мітингу на центральній площі міста біля пам'ятника В. Леніну навпроти будівлі міського Палацу культури в м. Щастя, на якому агітували місцеве населення до прийняття участі в проведенні «референдуму» та вказали на необхідність прийняття в ньому участі 11.05.2014 року. Після вказаного мітингу, в приміщенні колишньої будівлі «Ощадбанку», розташованої за адресою: м. Щастя, вул. Леніна сформована територіальна виборча комісія по проведенню «референдуму» у м. Щастя, яку очолила особа щодо якої виділено окреме провадження, ОСОБА_2 при цьому виконувала роль її заступника.

В подальшому особа щодо якої виділено окреме провадження, займався забезпеченням виборчих дільниць оргтехнікою, меблями, урнами для голосування, доставкою та розвезенням по дільницям бюлетенів, після завершення голосування їх збором та доставкою до м. Луганська. ОСОБА_2, виконуючи відведену їй роль, займалась організаційними питаннями по проведенню референдуму, а саме: формуванням дільничних виборчих комісій з числа місцевих жителів, визначенням місця розташування дільниць, проведенням інструктажу з членами дільничних комісій по проведенню голосування 11 травня 2014 року.

Крім того, в смт Троїцьке Луганської області ОСОБА_2 вступила в злочинну змову з особами щодо яких виділені окремі провадження та іншими невстановленими особами щодо спільних дій з організації на території Троїцького району Луганської області вказаного незаконного «референдуму».

11.05.2014 року, продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний намір на зміну меж території та державного кордону України, ОСОБА_2, фактично обіймаючи посаду заступника голови «територіальної виборчої комісії», шляхом надання вказівок керувала членами вказаної комісії, проводила звірку явки виборців по дільничним виборчим комісіям, які були розташовані в будівлях ЗОШ №№ 46, 51, 56 та міському БК. Після завершення голосування, діючи спільно з особою щодо якої виділено окреме провадження та іншими невстановленими особами, організувала звірку протоколів та підрахунок голосів, складання кінцевого протоколу по територіальному округу по м. Щастя. Після чого особа щодо якої виділено окреме провадження доставила вказані протоколи до м. Луганська.

Також, фактично обіймаючи посаду голови «територіальної виборчої комісії» у Троїцькому районі Луганської області, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з особами щодо яких виділені окремі провадження та іншими невстановленими особами, 11 травня 2014 року організувала доставку списків виборців та бюлетенів в смт Троїцьке Луганської області та проведення референдуму в Троїцькому районі Луганської області.

Після проведених голосувань на території населених пунктів Троїцького району особами щодо яких виділені окремі провадження та іншими невстановленими особами, в той же день бюлетені були передані ОСОБА_2 як «голові територіальної виборчої комісії Троїцького району Луганської народної республіки». Після чого остання передала їх представникам «центральної виборчої комісії луганської народної республіки».

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_2, вчинених нею з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, 11 травня 2014 року на території м. Щастя м. Луганська та Троїцького району Луганської області в порушення діючого законодавства України проведено так званий «референдум», на розгляд якого винесено питання щодо підтримки акту державної самостійності «луганської народної республіки».

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 110 КК України, тобто як вчинення умисних дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачена ОСОБА_2, будучи у встановленому кримінальним процесуальним кодексом України порядку повідомленою про те, що відносно неї розпочато кримінальне провадження, повідомлено її про підозру, та спрямовано до суду обвинувальний акт, у судові засідання не з'явилась.

Винуватість ОСОБА_2 доведена зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст. 358 КПК України, а саме:

Показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, відповідно до яких він візуально знайомий з ОСОБА_2 Весною 2014 року вона з іншими людьми приходила в Щастинську міську раду, де він на той час працював, з вимогами провести референдум щодо незалежності Луганської області від України. Що стосується мітингів в підтримку даного референдуму, то їх було 2 чи 3, всі вони проходили на площі Леніна, що розташова перед приміщенням міської ради в 15-20-х числах квітня 2014 року. ОСОБА_2 агітувала разом з ОСОБА_5 Він особисто був присутній під час виступу ОСОБА_2 на одному з мітингів, де вона підтримувала ідею проведення «референдуму» та обрання «парламенту ЛНР».

Як до представника міської ради до нього звертались працівники шкіл та розповідали, що до них приходили озброєні люди та вимагали проводити «референдум» в приміщенні шкіл.

Голосування під час т. зв. «референдуму» 11 травня 2014 року, наскільки йому відомо, проходило в школах № 1 і № 2 та в палаці культури м. Щастя. Людей які прийняли участь в ньому було багато. Коли розпочався і закінчився «референдум» йому не відомо. Також зазначив, що в йому відомо, що ОСОБА_2 підходила мера міста Щастя з питанням розміщення виборчих дільниць.

Показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, відповідно до яких він також особисто знайомий з ОСОБА_2 Він у 2014 році працював директором професійного ліцею у м. Щастя та до того як проводився «референдум» 11.05.2014 року до нього приходила група озброєних людей, яка в ультимативній формі, погрожуючи, вимагала надати приміщення для проведення «референдуму», а також намагались розклеїти агітаційні листівки але він відмовив і не дав розклеїти агітацію. Також він бачив в квітні 2014 року її в перших рядах при проведенні мітингів, які проводились на підтримку «референдуму», утворення своєї держави, зміни керівників державних установ. На мітингу також вимагали скликання позачергової сесії міської ради для розгляду даних питань. На мітингу були агітаційні матеріали друковані типографським способом. ОСОБА_2 була одним з найактивніших учасників цих процесів та одним з організаторів «референдуму». На скільки йому відомо «штаб» цих людей знаходився в закладі під назвою «Оазис», а «референдум» проводився у школі № 46. Ці люди називали себе ополченцями та активно виступали за «луганську народну республіку». Про участь ОСОБА_2 у проведенні «референдуму», а також про багатьох інших активних «сепаратистів», йому розповідав ОСОБА_7, який був подвійним агентом працюючи на «сепаратистів» він також співпрацював з українськими правоохоронними органами та в подальшому був вбитий за таку діяльність.

Також йому відомо, що в подальшому ОСОБА_2 була затримана військовослужбовцями батальйону «Айдар» та передана працівникам СБУ, які обміняли її на військовослужбовців, які потрапили в полон.

Показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 відповідно до яких ОСОБА_5, разом з ОСОБА_2 та іншими особами займалися організацією «референдуму» та інших масових заходів у м. Щастя. Мітинги проходили на площі, де раніше знаходився пам'ятник Леніну. ОСОБА_2 була одним із організаторів цих заходів, в них також приймав участь її чоловік, він неодноразово бачив там її. ОСОБА_5, ОСОБА_2 та їх однодумці позиціонували себе як «народна влада», яка уповноважена людьми не допустити «Київську хунту». Дані люди, серед яких і ОСОБА_2, збирались неподалік АЗС «Паралель», де роздавали учасникам агітаційні плакати із закликами про від'єднання від України та гроші.

У приміщенні колишньої «зберкаси» по вул. Леніна в м. Щастя у цих людей було місце, де вони часто збирались, роздруковували агітаційні матеріали, координували свою діяльність, а пізніше, перед проведенням «референдуму» у них в цьому місці також був «штаб», де вони підбирали голів та членів виборчих комісій. Йому достеменно відомо про це, так як він, колись товаришував з ОСОБА_5 та кілька разів ввечері відвідував дане приміщення та спілкувався з ним з приводу їх діяльності з цих розмов йому також відомо, що ОСОБА_5 їздив до Росії та проходив якісь навчання перед проведенням «референдуму». Він також спілкувався з чоловіком ОСОБА_2 та нею самою після їх затримання та в їхніх розмовах вони підтверджували те, що ОСОБА_2 займала одну з керівних позицій при проведені «референдуму» та інших заходів. Він був присутнім неподалік проведення 2-3 мітингів з приводу «зняття мера», призначення «народного мера», створення «народної міліції» та організації оборони м. Щастя від «Бандерівських карателів». На цих мітингах він безпосередньо бачив ОСОБА_2, яка займалась їх організацією, а саме розподілом виступів, коли які плакати підіймати і т.д., чи виступала вона на цих мітингах він не пам'ятає. Т. зв. «референдум» з приводу відокремлення, на скільки йому відомо проходив у школах № 1, № 2 та у Будинку культури.

Показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 відповідно до яких він візуально знайомий з ОСОБА_2 Весною 2014 року він був депутатом Щастинської міської ради займав проукраїнську позицію. 30.04.2014 року на сесію міської ради увірвалась група людей серед яких і ОСОБА_2, які називали себе «ополченцями». Вони закликали депутатів прийти на мітинг, а також змінити начальника міліції та інших посадових осіб і призначити на їх місце «народних». На даному мітингу виступала ОСОБА_2 із закликами до участі у «референдумі» про від'єднання від України і створення «лнр». Також наскільки йому відомо, ОСОБА_2 приймала одну з провідних ролей у проведенні «референдуму». Одного разу він бачив її з іншими особами біля приміщення колишнього «Ощадбанку», що по кв. Енергетиків м. Щастя, де вона спілкувались з приводу проведення «референдуму». Ці люди називали себе «ополченцями». На час проведення «референдуму» його вже в м. Щастя не було.

Показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 відповідно до яких він візуально знайомий з ОСОБА_2 Вона була «правою рукою» ОСОБА_5, найактивнішою в проведенні мітингу 29.04.2014 року на площі, де був раніше пам'ятник Леніну. Він був там присутній особисто, навіть сфотографував деякі моменти, а дехто навіть знімав дані події на відео. Вона виступала на ньому із закликами до участі у «референдумі» про від`єднання від України та закликала голосувати за приєднання Щастя до Росії, поводила себе як керівник. Йому відомо, що в приміщенні колишнього «Ощадбанку» у них був «штаб». Наскільки йому відомо бюлетені друкувались або в приміщенні міської ради, або привозились з м. Луганськ.

Показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 відповідно до яких він знає ОСОБА_2, так як вона працювала в дитячому садку. В квітні 2014 року, точну дату він не пам'ятає, але пам'ятає, що це була п'ятниця приблизно о 15-16 год. його викликала група людей, серед яких була і ОСОБА_2, які вимагали скликати позачергову сесію Щастинської міської ради для того щоб депутати прийняли рішення про проведення «референдуму». Він щоб знизити напругу, запропонував написати звернення до депутатів, що і було зроблено. На цьому зверненні серед інших був і підпис ОСОБА_2 На наступний день депутати не з'явились на позачергову сесію, тому під приміщенням міської ради був проведений мітинг в якому приймала участь і ОСОБА_2 на якому були заклики до проведення «референдуму». Також вона зверталась до нього з проханням надати списки виборців.

Показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 відповідно до яких у 2014 році, коли саме він вже не пам'ятає, йому подзвонив ОСОБА_13, якого він знає, так як разом з ним їздив приймати участь у масових заходах в м. Київ, та попросив його під'їхати до будинку культури що по проспекту Перемоги у смт Троїцьке. Там біля входу в будинок культури, ОСОБА_13 вийшов до нього та дістав з картонної коробки пачку бюлетенів для «референдуму за відокремлення Луганської області» і попросив відвезти їх в с. Новоолександрівку до сільської ради, що він і зробив. В с. Новоолександрівка біля сільської ради він побачив стіл, що стояв на вулиці та поклав бюлетені на нього. Там же знаходились люди, які запитували в нього, що їм робити, однак він відповів, що йому нічого не відомо та через кілька хвилин поїхав додому, так як живе у цьому селі, а приблизно через годину він повернувся та забрав бюлетені, які вже були поділені на «заповнені» та «пусті», а також там були списки населення. Він привіз їх назад в будинок культури та зайшов в середину. В холі приміщення стояли столи, відбувався «референдум». Там він побачив ОСОБА_13 який стояв та спілкувався з незнайомою жінкою. ОСОБА_13 підійшов до нього та він пояснив, що в списках є неточності, а саме там було багато людей, які на той час вже померли чи виїхали з села, він назвав їх і їх викреслили із даного списку. Після чого, він залишив бюлетені і пішов. Жінку, яка стояла з ОСОБА_13 він в подальшому впізнав по фотографіях та тоді ж дізнався, що це ОСОБА_2

Показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 відповідно до яких у 2014 році він їздив у особистих справах у м. Куп'янськ. Повернувшись вже ближче до вечора, він проїжджаючи на автомобілі по центру смт Троїцьке побачив скупчення людей, тому вирішив підійти подивитись, що відбувається. Коли він підійшов ближче до нього звернулась якась жінка та запропонувала проголосувати на що він погодився, після чого вона взяла його документи, дала йому бюлетень та він проголосував. Все було як на виборах, в бюлетені було щось написано про референдум, однак що саме він вже не пам'ятає, за що голосував також не пам'ятає. Жінку яка видавала йому бюлетень, він в подальшому впізнав по фотознімках це була ОСОБА_2

Показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 відповідно до яких 11.05.2014 року в другій половині дня, він вийшов в магазин та по дорозі до нього в центрі с. Привілля, де він на той час був головою сільської ради, побачив своїх знайомих ОСОБА_16, ОСОБА_17 і з ними ще одну незнайому жінку. Вони стояли біля автомобіля, що належав ОСОБА_16 та прямо на капоті даного автомобіля відбувалось голосування. Участі в голосуванні він не приймав, але бачив бюлетені оскільки велика їх кількість валялась просто на землі. Чітко питань, які стояли в бюлетенях він не пам'ятає але це щось пов'язане з приєднанням Луганської області до Росії. За його візуальними враженнями участь у цьому «референдумі» прийняло близько 200 мешканців села, бюлетені складались просто в картонну коробку з під сигарет. Він бачив, як окремі люди брали одразу по декілька бюлетенів та кидали їх у цю коробку. З поведінки було помітно, що організовувала даний процес саме незнайома жінка, яку він в подальшому впізнав по фотокарткам як ОСОБА_2 Також йому в цей день неодноразово дзвонили мешканці села та ставили претензії з того приводу чому він не відкрив приміщення будинку культури та не організував голосування. Наскільки він зрозумів з цих розмов цим людям відомо було про час проведення «референдуму».

Крім цього, вина ОСОБА_2 доводиться дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження:

- витягом з кримінального провадження № 22016130000000053 яким підтверджується факт внесення відомостей до ЄРДР 22.02.2016 року за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України. (а.с. 127-128);

- постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 22.02.2016 року, відповідно до якої виділено з матеріалів кримінального провадження № 12014130590000262 від 16.07.2014 року матеріали щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України (а.с. 129-130);

- копією бюлетеня для голосування на референдумі 11 травня 2014 року (а.с. 131);

- рапортом працівника СБУ від 01.08.2014 року відповідно до якого він доповідає про те, що в ході виконання службових обов'язків він отримав інформацію про те, що ОСОБА_2 за наказом т. зв. голови «ЛНР» В. Болотова мобілізована до лав зазначеної організації та є одним з головних організаторів «референдуму щодо підтримки акту державної самостійності «ЛНР», який відбувся 11 травня 2014 року у м. Щастя. (а.с. 132);

- копією протоколу огляду від 28.01.2015 року яким було зафіксовано відомості з відеоматеріалів з інтернет - ресурсів, що стосувалися незаконного референдуму 11.05.2014 року, а саме на інтернет - ресурсі «YouTube» за посиланням https:www.youtube.com/watch?v=UvOBXUUE3rg розміщено відеозапис під назвою "Юго-Восток.Луганск.Свыше 96% Проголосовали за Независимость Луганской обл.

На даному відеозаписі інтерв'ю ОСОБА_2 під час якого вона розповідає, про перешкоди, які були на їх шляху після того як було проведено «референдум». (а.с. 133);

- копією «Протоколу Центральної виборчої комісії Луганської області про результати референдуму 11 травня 2014 року» в якому відображені щодо кількості учасників, кількості бюлетенів, кількість учасників що проголосували в підтримку питання референдуму та проти та інші статистичні дані. В нижній частині даного протоколу в «Графі» «члени центральної виборчої комісії» значиться ОСОБА_2 та стоїть підпис (а.с. 197);

- копією протоколу огляду від 20.10.2015 року яким було зафіксовано відомості з відеоматеріалів з інтернет - ресурсів, що стосувалися незаконного референдуму 11.05.2014 року, а саме:

На інтернет - ресурсі «YouTube» за посиланням https:www.youtube.com/watch?v=WwJdBPtJOwU розміщено відеозапис під назвою "Юго-Восток информацыонное агенство. Украинская сторона и ЛНР обмінялись пленными в формате 5 на 7».

На даному відеозаписі з 00.09.57 хв. по 00.10.10 хв. та з 00.10.49 хв. по 00.12.57 хв. дає інтерв'ю особа, що представилась ОСОБА_2 під час якого вона розповідає, про причини потрапляння в полон та умови перебування в полоні (а.с. 133);

Надані стороною обвинувачення протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з участю ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_9, складались оперуповноваженими СБУ, однак суду не надано документів, які б підтверджували їх повноваження здійснювати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, крім цього зображення, які розміщені у даних протоколах не пронумеровані, також відсутня довідка із роз'ясненням яку саме особу впізнали, а тому оцінивши ці порушення в сукупності суд приходить до висновку, що дані докази не відповідають вимогам передбаченим ст. 86 КК України та визнає їх недопустимими.

Однак, не зважаючи на це, суд вважає, що показання свідків, а також інші письмові докази, які досліджені під час здійснення спеціального судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, є достовірними, належними та допустимими, оскільки не суперечать матеріалам справи, та узгоджуються між собою, прямо підтверджують участь ОСОБА_2 в організації та проведенні так званого «референдуму», який відбувся 11 травня 2014 року.

З цих підстав суд не погоджується із твердженнями захисника обвинуваченої - адвоката Петрощук К.В., щодо того, що вина її підзахисної не доведена належними та допустимими доказами.

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України доведеною.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_2 розуміла їх суспільну небезпечність, усвідомлювала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.

Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 110 КК України, як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.

Кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст. 323 КПК України, тому, відповідно до вимог закону, обвинувачена ОСОБА_2 сповіщалась про день і час розгляду кримінального провадження у встановлений КПК України спосіб, її захист здійснювався адвокатом, як під час досудового розслідування так і у суді, що свідчить про те, що права обвинуваченої в ході досудового слідства, а також під час судового розгляду не були порушені.

При цьому судом встановлено, що розглянуте кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої.

Суд, при призначенні ОСОБА_2 покарання, враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення відповідно до приписів ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачена не судима, утриманців не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг на неї від сусідів не надходило.

Обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення маючого на меті зміну меж території та державного кордону України, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, особу обвинуваченої, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченої, попередження з її боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, їй слід призначити покарання, у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 110 КК України, без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки інформація щодо наявного майна у обвинуваченої на праві приватної власності органом досудового розслідування не виявлена, арешт не накладався. З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України не вбачається.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов під час досудового розслідування та до початку судового розгляду не пред'являвся.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 368 - 371, ст. 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дати її затримання та початку реального виконання покарання у виді позбавлення волі.

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_2 і етапування її для відбування покарання у виді позбавлення волі доручити ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Новоайдарський районний суд Луганської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Головуючий суддя В. Б. Мартинюк