Ухвала суду № 76522625, 17.09.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4889/16-ц

Провадження № 6/487/153/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Гречаної А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення по цивільній справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява ОСОБА_3, який був відповідачем у справі, про відстрочення виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики від 17.03.2013 року, з урахуванням трьох відсотків річних у розмірі 134954,49 грн. та судові витрати у розмірі 1349,66 грн. 09 червня 2017 року головним державним виконавцем Заводського районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області відкрито виконавче провадження №54071909. В квітні 2017 року заявник був госпіталізований та після операції та проходження лікування не мав змоги повернутися до фізичного труду та впродовж року не має заробітку. Проте заявник сплачував впродовж року частину боргу та погасив заборгованість в сумі 76148 грн. Але на даний час заявник не має постійного заробітку та не має ніяких інших стабільних доходів та звернення стягнення на нерухомість, яка є у заявника не повинне мати місце, оскільки є його єдиним місцем проживання. Також зазначив, що у випадку відстрочення виконання рішення заявник за цей час зможе погасити борг за своїм зобов'язанням, його вини у створенні таких обставин немає та застосування відстрочки виконання рішення не завдасть шкоди стягувачу.

Представник заявника ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила заяву розглядати за їх відсутністю у зв'язку з неможливістю бути присутніми у засіданні ОСОБА_5 та його представника, вимоги підтримала.

ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила.

Дослідивши письмові докази, додані до заяви, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики Заводським районним судом м. Миколаєва винесено рішення в січні 2017 року, згідно з яким позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 борг за договором позики від 17.03.2013 року, з урахуванням трьох відсотків річних у розмірі 134954,49 грн. та судові витрати у розмірі 1349,66 грн.

09.06.2018 року постановою державного виконавця Заводського відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа по зазначеній справі та 14.07.2017 року накладено арешт на майно боржника.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до положень частин 1, 3-5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання; підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З аналізу вказаних правових норм слідує, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Крім цього, вирішення такого питання обмежено строком в один рік з моменту ухвалення рішення.

Так, заявником надано до суду виписний епікриз з історії хвороби №3393/346, згідно якого ОСОБА_3 перебував на лікуванні з 24.04.2017 року 16.05.2017 року із діагнозом остеохондроз попереково-крижового відділу хребта.

З наданого заявником виписного епікризу, безумовно вбачається, що боржник у 2017 році хворів, проведено операцію по його лікуванню та призначено лікування, але стан його здоров'я сам по собі без сукупності інших обставин, які б свідчили про матеріальний стан боржника, не може бути єдиною підставою для розстрочення виконання рішення суду. Так, боржником не наведено жодних даних та не надано відповідних доказів щодо його матеріального стану та матеріального стану членів його сім'ї, відсутність інших джерел доходу, майна, за рахунок якого може бути погашена заборгованість за рішенням суду.

Посилання заявника на складне матеріальне становище не свідчать ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що надання відстрочення виконання рішення є недоцільним, оскільки як аргументи на які покликається заявник для відстрочення виконання рішення суду не є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а відтак підстав для надання відстрочки виконання рішення суду не має, тому заява ОСОБА_3 про відстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.260,261, 435 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення по цивільній справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області, або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.О. Гаврасієнко