Рішення № 76522005, 13.09.2018, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №415/1577/18

Пров.№2-о/409/169/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту смерті, -

В с т а н о в и в :

Заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3, її чоловіка.

В обґрунтування своїх вимог заявниця вказала, що 15.02.2018р. в смт. Успенка Лутугинський район Луганська область помер її чоловік, ОСОБА_3. Після його смерті було отримано лікарське свідоцтво про смерть та довідку про причину смерті. Останнім місцем проживання померлого, місцем настання смерті та місцем його поховання є смт. Успенка Лутугинський район Луганська область Україна, але там проводиться антитерористична операція, тому органи влади, у тому рахунку органи РАЦС, у цьому районі не працюють, у зв'язку з чим вона не може отримати свідоцтво про смерть. Звернувшись до Марківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо реєстрації смерті, їй було відмовлено у зв'язку з видачею медичних документів закладами, які розташовані на території, непідконтрольній українській владі, що викликає сумнів у їх легітимності. У зв'язку з чим заявниця просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3.

В судове засідання заявниця не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, заяву просила задовольнити повністю.

Представник заявника - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, заяву просив задовольнити повністю

Заінтересована особа – Марківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер 15.02.2018р. в смт. Успенка Лутугинський район Луганська область. Причина смерті: Кахексія; Злоякісне новоутворення прямої кишки. Місцем смерті є смт. Успенка Лутугинський район Луганська область Україна. Копія довідки про причину смерті № 2 видана Державним закладом "Лутугинська центральна районна багатопрофільна лікарня" (а.с.10). Свідоцтво про смерть серії I-ВВ № 054434 від 16.02.2018 року видано відділом запису актів цивільного стану Лутугинського районного управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки (а.с.11).

ОСОБА_2, заявниця по справі, є дружиною ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії II-ЕД № 335964 (а.с.9).

Марківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 було відмовлено у державній реєстрації смерті, оскільки медичні документи, оформлені медичними закладами, які розташовані на території непідконтрольній українській владі, вказують на те, що відсутнє підпорядкування медичного закладу у відповідності до відомчої підпорядкованості, що ставить під сумнів легітимність оформлення лікарського свідоцтва про смерть закладами охорони здоров'я, органами, установами, організаціями, місцем розташування яких є населені пункти, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до Додатку 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.05.2015 р. № 428-р.) (а.с. 12).

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Згідно до п. 6, п. 9 «Про затвердження правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18.10.2000 року № 52/5, реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення в судовому порядку факту смерті, звернення для реєстрації смерті особи, оголошеною судом померлою.

Державна реєстрація факту смерті, встановленого в судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду. Складений актовий запис про смерть включається до книги державної реєстрації смерті за поточний рік, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, або до книги поновлених записів цивільного стану за поточний рік, якщо минуло більше року.

Наказом Міністерства юстиції України № 953/5 від 17.06.2014 року „Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції” (з внесеними змінами від 05.11.2014р.) з 21.11.2014р. тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області та Донецької області. Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.

Є загальновідомим, що місто Луганськ відповідно до законодавства України є тимчасово окупованою територією.

Приймаючи до уваги свідоцтво про смерть, що видане установою, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України із відбитком печатки так званої «Луганської народної республіки», суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, приймаючи до уваги ті докази, які були надані заявником, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт смерті ОСОБА_3, який помер 15.02.2018р..

Згідно ст. 317 та п. 8 ст. 430 ЦПК України суд допускає рішення до негайного виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 77-81, 263-265, 268, 315-317, 354-355, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт того, що громадянин України ОСОБА_3, який народився 10.08.1961 року в селищі Успенка Лутугінського району Луганської області, помер 15 лютого 2018 року в сел. Успенка Лутугінського району Луганської області Україна, місце реєстрації померлого: вул. Свердлова буд. 131 "а" смт. Успенка Лутугінський район Луганська область Україна, від Кахексії; Злоякісного новоутворення прямої кишки.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заявниця - ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ЕМ № 305255, виданий Лутугінським РВ УМВС України в Луганській області 03.09.1999р., зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 "а" смт. Успенка Лутугінський район Луганська область Україна.

Представник заявника - ОСОБА_4, адреса: вул. ім. Сосюри буд. 356 м. Лисичанськ Луганської області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2896 від 23.04.2008 року.

Заінтересована особа - Марківський РВ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Луганській області, код ЄДРПОУ 21758072, місце знаходження: пров. Південний буд. 5 смт. Марківка Луганської області.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області ОСОБА_5